Тубільці, Черкаський район, Черкаська область
ТУБІЛЬЦІ — село, центр сільської Ради, розташовані за 7 км від Дніпра, на його правому березі, і за 35 км на північ від районного і обласного центру м. Черкас. Населення — 3154 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Хрещатик, Березняки.
В Тубільцях розміщена центральна садиба колгоспу ім. Мічуріна. Артіль має 2878 га орної землі, спеціалізується на виробництві м’яса.
В селі є середня і початкова школи, дитячі ясла, будинок культури, дві бібліотеки з фондом книг 15 043 примірники. Працює медпункт. До послуг населення два господарські, промтоварний і продовольчий магазини, чайна.
Тепер у двох партійних організаціях села налічується 71 комуніст, у двох комсомольських — 114 членів ВЛКСМ. За звитяжну працю 94 жителів відзначено урядовими нагородами.
Перша згадка про Тубільці належить до 1740 року. В ній говориться, що в селі налічувалося 30 дворів і 411 ревізьких душ. В 1905 році в селі мали місце селянські заворушення.
В 1928 році на селі організовано ТСОЗ, в 1929 році — колгосп. Першим головою колгоспу був робітник Путилівського заводу А. М. Глебов.
Восени 1943 року в районі Тубільців— Хрещатика висаджено десант радянських воїнів-парашутистів. Багатьох з них тубільчани, ризикуючи своїм життям, врятували від переслідування окупантів. 352 жителі села боролись проти гітлерівців на фронтах Великої Вітчизняної війни, у партизанському загоні, 213 з них полягли за честь і незалежність Батьківщини. За мужність і відвагу, виявлені у боях з ворогом, 63 чоловіка нагороджені орденами і медалями. Вшановуючи пам’ять воїнів, що полягли, визволяючи село, та односельців, що не повернулися з фронтових доріг, у Тубільцях споруджено пам’ятник.
На території села Хрещатик виявлено поселення пізньої бронзи, ранньої скіфської пори та черняхівської культури.