Meдведівка, Чигиринський район, Черкаська область (продовження)
Поворотним у житті Медведівки став 1929 рік. Незважаючи на шалений опір куркульства, тут було створено два колгоспи («Новий шлях» і «Червона дружба»). Через рік вони злилися в одну артіль «Серп і молот», яка на 1 лютого 1930 року об’єднала 501 господарство і мала 850 га орної землі. Особливе значення у перебудові села на соціалістичних засадах мало створення 1930 року Медведівської машинно-тракторної станції. На селі з’явилися перші механізатори — трактористи, комбайнери. По рентабельності та впровадженню стахановських методів праці Медведівська MTС у 1937 році вийшла на одне з перших місць в області.
По-новому прагнули господарювати і колгоспники. В артілі «Серп і молот» було добре поставлене тваринництво, городництво, садівництво. З року в рік тут вирощували все кращі врожаї. 1940 року в господарстві зібрали зернових по 18 цнт з га, добилися надоїв по 2500 кг молока на фуражну корову і по 17 цнт м’яса на 100 га угідь. Трудівники одержали на трудодень по 2 кг хліба. Напередодні Великої Вітчизняної війни колгосп став мільйонером і учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Тут спорудили 28 господарських та інших будівель. Колгосп придбав 4 автомашини, механізував частину робіт на фермах, провів значні роботи щодо освоєння та поліпшення малопридатних земель.
На селі діяла лікарня на 20 ліжок, аптека. Медведівці мали клуб, пошту, 4 торгові точки. У 1936 році відкрито середню школу, а 1941— розпочато будівництво її нового приміщення.
Мирну працю медведівців перервав напад гітлерівської Німеччини. 25 серпня 1941 року в село вдерлися німецько-фашистські загарбники. Віднині медведівці, як кріпаки, під наглядом старости повинні були працювати у так званому «громадському дворі». Тих, хто не хотів працювати, фашисти відправляли на каторгу до Німеччини.
Та медведівці не скорились загарбникам. На Чигиринщині діяло п’ять партизанських загонів. Два з них — Чигиринський партизанський загін (командир П. А. Дубовий), ім. Москви (командири І. Ф. Іванков та І. М. Боровиков), які були створені в червні — липні 1943 року,— базувалися в Холодному Яру. 12 жителів Медведівки пішли в партизани, а понад 60 медведівців допомагали бойовим загонам: збирали зброю, заготовляли і переправляли в ліс харчі, забезпечували загони одягом, взуттям, медикаментами, проводили антифашистську агітацію, лікували поранених.
У Медведівці 1 серпня 1943 року партизани загону П. А. Дубового напали на ворожий гарнізон, знищили 95 тонн пального на нафтобазі, зруйнували вузол зв’язку, майстерню, розгромили комендатуру, вбили двох жандармів. 8 грудня того ж року партизани загону ім. Москви висадили в повітря міст на дільниці Медведівка — Мельники. 8 січня 1944 року частини 52-ї армії разом з партизанами визволили село.
Як і весь радянський народ, медведівці самовіддано боролись із загарбниками. 200 з них віддали своє життя за волю і незалежність нашої Батьківщини. За мужність і відвагу 559 відзначено урядовими нагородами.
Нелегко було відбудовувати господарство, зруйноване фашистами. Не вистачало робочих рук. Так, у березні 1945 року в артілі працювало 987 колгоспників. З них чоловіків 73, жінок 581, неповнолітніх 125, людей похилого віку і непрацездатних 195. Не кращою була справа і з технікою. Колгосп мав 3 двигуни, 54 кінні плуги, 50 борін, 18 культиваторів, 4 сівалки. І все ж, незважаючи на труднощі, у 1945 році колгосп зібрав зернових у середньому по 11 цнт з га, а пшениці — по 22 цнт.
Відбудову господарства очолила партійна організація села, яка у 1948 році налічувала 9 членів і 3 кандидати у члени партії. Під її керівництвом колгосп в перші післявоєнні роки домігся довоєнного рівня виробництва.
Відновила роботу Медведівська МТС. У 1950 році вона мала 40 тракторів, нові механічні майстерні, гаражі. Працюючи за погодинним графіком, трактористи добились виробітку по 214 га умовної оранки на 15-сильний трактор і регулярно виконували норми на 120—130 проц. Тракторна бригада, якою керував комуніст Горбань, забезпечила урожай зернових но 30—32 цнт з гектара.
За роки четвертої п’ятирічки в колгоспі відбудовано всі зруйновані приміщення, споруджено два нові корівники з цегли, кошару, телятник, птахоферму, зерносховище, теслярські майстерні, цегельний завод, а також їдальню, радіовузол, дитячі ясла та інше. Більшість трудомістких робіт механізовано. У 1956 році колгосп знову став мільйонером.
Того ж року було відбудоване і переобладнане приміщення середньої школи, споруджено 2 гуртожитки для учнів віддалених сіл, майстерню. Шкільні кабінети поповнились новим наочним приладдям.
1959 року Медведівській сільраді були підпорядковані села Івківці, Зам’ятниця і Деменці. На базі колгоспів цих сіл та Медведівського колгоспу «Серп і Молот» утворилось одне велике господарство ім. Куйбишева з площею орної землі 3060 га. Правління артілі очолив тридцятитисячник С. І. Удодов (нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції). Після реорганізації Медведівської MTС колгосп купив 45 тракторів, 18 комбайнів, 30 сівалок, 1 бульдозерну лопату, 4 механічні млини, 3 електрозварювальні апарати та повний комплект причіпного інвентаря .
Освоївши техніку, колгосп зміцнів економічно. До 50-річчя Великого Жовтня він побудував механічну майстерню, 6 приміщень для утримання тварин, 6 свердловин для подачі води на ферми, 2 кормокухні, три цегельні заводи, вальцьовий млин, а також риборозплідник на 0,5 млн. мальків, 5 ставків (60 га водного дзеркала), увів у дію зрошувальну систему на площі 60 га, а також спорудив будинок культури на 600 місць, сільунівермаг, аптеку. На всіх трьох дільницях побудував і обладнав типові приміщення дошкільних дитячих закладів.
З 1961 року артіль ім. Куйбишева спеціалізується на виробництві м’яса великої рогатої худоби. Ця галузь сільського господарства виявилась найбільше вигідною і дала можливість у 1962 році перейти на грошову оплату праці колгоспників.
Прибутки господарства за роки восьмої п’ятирічки у порівнянні з семирічкою зросли на 204%. Значно перевиконаний план вирощування та продажу державі сільськогосподарської продукції (виконано на 400%). Різко підвищилася середня врожайність зернових (з 17,8 цнт з га до 26,5 цнт). Колгосп розширив фонди громадського споживання, взяв на своє утримання дитячий садок, ясла, клуб, 1020 колгоспникам виплачує пенсії. Середньорічна сума витрат по цій статті становить 204 тис. карбованців.
На боротьбу за розвиток економіки та культури села медведівців організовує партійна організація. У 1971 році вона мала 112 членів та кандидатів у члени КПРС. Об’єднані вони в 2 організаціях. їм активно допомагають 49 комсомольців, що працюють в 2 комсомольських організаціях. До активного суспільно-політичного життя широко залучає медведівців сільська Рада. У її складі 58 депутатів. Постійно діють 9 комісій.
Більшість комуністів, комсомольців та депутатів сільради працюють на вирішальних ділянках — механізаторами, тваринниками, завідуючими фермами, бригадирами, на різних роботах у рільництві. Вони є прикладом комуністичного ставлення до праці. Так, член КПРС А. О. Дискант, працюючи доглядачем великої рогатої худоби, добився в 1968 році середньодобового приросту живої ваги тварин по 710 грамів на голову. Бригадир садово-городньої бригади комуніст О. П. Гонденко виростив урожай помідорів по 387 цнт з га. Високий урожай помідорів по 408 цнт з га одержано також у бригаді, яку очолює член партії Г. П. Гненна. Добре працює і комуніст О. О. Гончаренко. Трактором Т-74 він виробив у цьому ж році 1470 га умовної оранки. Комуністи та комсомольці — не тільки передовики виробництва. Вони беруть активну участь в агітаційно-пропагандистській роботі серед населення.
Уряд гідно оцінив звитяжну працю медведівців. За високі показники у виробництві сільськогосподарської продукції в 1966— 1970 рр. 8 квітня 1971 року нагороджені орденом Леніна завідуючий дільницею № 1 колгоспу ім. Куйбишева член КПРС П. І. Лавриненко, орденом Трудового Червоного Прапора — ланкові рільничих бригад Л. П. Білецька, О. І. Брайко, бригадир тракторної бригади О. Г. Онищенко, орденом «Знак Пошани» — ланкова рільничої бригади Г. С. Даниленко, телятниця Г. Г. Кітляр, голова сільради М. П. Кобзар, завідуючий дільницею № 3 колгоспу І. В. Щербина, тракторист меліоративної станції В. Д. Саюк.
Колгоспний лад забезпечив медведівцям добробут і культурне життя. Тут є хлібозавод потужністю 10—12 тонн виробів за зміну. Населення обслуговують кравецька і шевська майстерні, пошта, перукарня, готель, ресторан і три їдальні, 9 магазинів та ларків, комунгосп, який виконує замовлення по ремонту приміщень, будівництву різних споруд та інше.
Село повністю електрифіковане та радіофіковане, має автобусне сполучення з Черкасами, Чигирином, Олександрівною та навколишніми селами.
Розширена та переобладнана Медведівська лікарня. В ній є стаціонар на 50 ліжок, рентгенівський і стоматологічний кабінети, операційна, машина швидкої допомоги. 30 вчителів Медведівської середньої школи навчають понад 300 учнів. Щоб поліпшити виховну роботу, тут створено 3 групи подовженого дня. їх відвідує понад 100 учнів.
В селі працюють три бібліотеки, стаціонарна кіноустановка.
Важливим центром комуністичного виховання й організації дозвілля трудівників села є будинок культури, де кожний може подивитися кінокартину, послухати лекцію, почитати книги, газети, журнали, взяти участь у роботі гуртків самодіяльності (драматичний, хоровий тощо). Створена на громадських засадах, рада будинку широко використовує такі форми роботи, як організація вечорів трудової слави, відзначення передовиків виробництва, читацькі конференції.
Впевнено почали медведівці і дев’яту п’ятирічку. 1971 року вони зібрали по 36,6 цнт з га зернових, в т. ч. пшениці по 38,2 цнт з га. Комуністи-механізатори О. В. Яворський, М. О. Панченко, О. С. Сивокінь тільки за перше півріччя 1971 року виробили по 300—600 га умовної оранки. А бригадир тракторної бригади другої дільниці колгоспу О. Г. Онищенко повністю перевів свою бригаду на безнарядну систему оплати робіт, що сприяло підвищенню продуктивності праці і якісному виконанню виробничих завдань. У новій п’ятирічці колгосп планує довести врожайність зернових до 30 цнт з га, виробництво м’яса до 190 цнт на 100 га угідь, побудувати зерносховище, відгодівельний комплекс для кількох тисяч голів худоби. У селі буде споруджено приміщення середньої школи на 560 учнів, села сільської Ради з’єднаються шляхами з твердим покриттям, дільниця № 1 одержить клуб.
З кожним роком оновлюється Медведівка. Красивішає і набирає сили старовинне українське село.
В. С. СЕРГІЄНКО, О. К. РУДЕНКО