Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область (продовження)
За два роки окупації села гітлерівці зруйнували будівлі всіх колгоспів, середню школу, поліклініку, приміщення райкому партії і райвиконкому, спалили більшу частину житлових будинків. На каторжні роботи до Німеччини вороги вивезли 1527 юнаків та дівчат, розстріляли й замучили 107 радянських патріотів.
27 вересня 1943 року Червона Армія визволила Чорнобай від німецько-фашистських загарбників.
За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, 417 жителів села нагороджені орденами й медалями СPCP. Звання Героя Радянського Союзу за героїзм під час форсування річки Шпрее присвоєно І. М. Шмигу, який у рядах Червоної Армії визволяв Варшаву і штурмував Берлін, О. М. Ісаєнко — нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів.
Зразу ж після визволення відновили роботу сільська і районна Ради депутатів трудящих, районна і сільські партійні організації. На 1 січня 1944 року в первинних партійних організаціях налічувалося 25 членів і 2 кандидати в члени ВКП(б). Комуністи мобілізовували всі сили на відбудову зруйнованого ворогом господарства, докладали всіх зусиль, щоб допомогти країні швидше розгромити ненависного ворога у його лігві. Люди працювали з ранку до вечора. Більшість робіт виконувались вручну, адже дуже мало залишилось тяглової сили й сільськогосподарського реманенту. Так, у колгоспі ім. Шевченка було лише 16 пар коней і 6 пар волів, 115 кінних плугів. Колгосп мав усього 20 корів. Таке ж становище було і в інших колгоспах. Та, незважаючи на неймовірні труднощі, колгоспники з допомогою держави успішно впоралися з весняною сівбою та іншими сільськогосподарськими роботами.
Чорнобаївці всіляко допомагали Червоній Армії громити ворога. 1944 року тільки колгосп ім. Ворошилова здав понад план у фонд Червоної Армії 1,6 тисячі цнт хліба. На танкову колону трудівники села зібрали 555,1 тис. карбованців.
Йшла відбудова села. В грудні 1944 — січні 1945 рр. успішно пройшов місячник допомоги сім’ям військовослужбовців. Влітку цього ж року чорнобаївці одержали від держави для ремонту житлових будинків понад 150 кубометрів лісоматеріалу.
21 грудня 1947 року відбулися вибори до місцевих Рад депутатів трудящих, які вилились у радісне свято. До сільської Ради було обрано 25 депутатів, серед них 11 комуністів і 4 комсомольці. При виконкомі сільської Ради працювали комісії: сільськогосподарська, культурно-освітня, фінансова, торгово-заготівельна, шляхів і благоустрою. Виконком сільської Ради разом з постійними комісіями та партійна організація села організовували трудящих на успішне завершення відбудови рідного села.
Завдяки самовідданій праці людей на 1947 рік в основному були відбудовані господарства колгоспів ім. Шевченка, ім. Ворошилова (з 1958 року ім. Карла Маркса), ім. Комінтерну (з 1950 року ім. Суворова), ім. Ілліча. Врожайність зернових в середньому становила 10,7 цнт з гектара.
Велика увага приділялася господарському будівництву, розвитку освіти, охороні здоров’я, надавалася допомога вдовам, сиротам. У жовтні 1943 року за парти сіли учні середньої та 4-х початкових шкіл. З 1950 року почала роботу Чорнобаївська вечірня школа сільської молоді.
Відновили діяльність культурно-освітні заклади та бібліотеки. Районний будинок культури розташувався в колишньому приміщенні райфінвідділу (це була єдина велика споруда в центрі села, не зруйнована фашистами). 1952 року на кошти колгоспу ім. Шевченка споруджено колгоспний будинок культури. Через два роки з ініціативи комсомольців і молоді в центрі села, над річкою, закладено парк ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією (нині Ювілейний).
На 1953 рік колективні господарства об’єднували 1650 дворів і близько 3 тисяч членів колгоспу. За колгоспами було закріплено 8500 га землі, в т. ч. 6953 га орної. Кожен з них мав молочнотоварні ферми, пташники, цегельні заводи. Колгоспи обслуговувались Богодухівською МТС.
За 1953—1958 рр. зміцніла матеріальна база, зросли економіка та прибутки колгоспів, підвищився їх агротехнічний рівень. Так, якщо в 1953 році прибутки від реалізації колгоспної продукції становили: в колгоспі ім. Ворошилова — 60 тис. крб., ім. Шевченка — 95,5 тис. крб., то в 1958 році вони в декілька разів збільшилися: ім. Карла Маркса — 247,4 тис. крб., ім. Шевченка — 339,1 тис. крб. Урожайність сільськогосподарських культур становила в середньому: зернових — по 12—14 цнт з га, цукрових буряків — по 200—250 центнерів. 1959 року на базі колгоспів ім. Суворова й ім. Ілліча створено колгосп ім. Ілліча (з 1963 року — «Заповіт Ілліча»), а на базі колгоспів ім. Шевченка й ім. Карла Маркса — ім. Шевченка (з 1963 року «Родина»). За цими господарствами відповідно було закріплено 3289,7 та 3950 га землі, врожай зернових з га становив 21,1 і 17 цнт; від кожної корови надоїли пересічно по 2632 кг молока на рік.
Роки семирічки пройшли в напруженій праці, спрямованій на успішне виконання завдань, поставлених партією і урядом перед трудівниками ланів. З’явились нові приміщення ферм, тракторних станів, значно збільшилась кількість машин, збагатились неподільні фонди. Врожайність зернових у колгоспі «Родина» становила 24,8 цнт з га, у колгоспі «Заповіт Ілліча» — 22,1 цнт, цукрових буряків відповідно 300 цнт з га і 233 центнери. За цей період чорнобаївські колгоспи вперше досягли врожаю кукурудзи по 49—50 цнт з гектара.
Досягнення в розвитку рослинництва сприяли піднесенню продуктивності тваринництва. На 100 га сільськогосподарських угідь колгосп «Родина» виробляв по 327 цнт молока, 65 цнт м’яса (у живій вазі), колгосп «Заповіт Ілліча» — по 305 цнт молока, 60 цнт м’яса (у живій вазі). З 1966 року це господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. Успішно розвивається шовківництво. 1970 року колгоспи селища здали державі 2183 кг коконів шовкопряда.
Велике трудове піднесення в колгоспників викликала підготовка до відзначення 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції та 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. Зобов’язання були виконані з честю. У колгоспі «Заповіт Ілліча» в останній рік восьмої п’ятирічки виростили по 32 цнт зернових з га, 280 цнт цукрових буряків, а в колгоспі «Родина» — по 28,7 цнт зернових і 384 цнт цукрових буряків. Було вироблено по 370—378 цнт молока, 70,4 цнт м’яса на 100 га сільськогосподарських угідь.
З високими виробничими показниками закінчили колгоспи перший рік дев’ятої п’ятирічки. Колгосп «Заповіт Ілліча» виростив по 47,4 цнт пшениці з га, 398 цнт цукрових буряків, виробив 401,7 цнт м’яса на 100 га сільськогосподарських угідь, а колгосп «Родина» одержав по 37,9 цнт пшениці з га, 400,9 цнт цукрових буряків.
559 жителів Чорнобая за успіхи, досягнуті в розвитку народного господарства відзначено орденами й медалями Радянського Союзу. Серед них ордена Трудового Червоного Прапора удостоєні трактористи колгоспу «Заповіт Ілліча» Б. М. Корнієнко та М. Л. Король, тракторист колгоспу «Родина» П. О. Пономаренко, ланкова колгоспу «Заповіт Ілліча» Г. В. Сенько, ланка якої зібрала по 500 цнт цукрових буряків з га, 540 жителів села нагороджені медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна».
Рішенням виконкому Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 23 квітня 1965 року село Чорнобай віднесено до категорії селищ міського типу.
Об’єднання «Сільгосптехніки», переведене 1964 року з села Богодухівки, налічує 92 автомобілі, 29 тракторів. Воно систематично перевиконує планові завдання. Його робітниками прокладено 4000 метрів водопроводу, встановлено 55 електродвигунів, механізовано подачу кормів на тваринницьких фермах. Включившись у змагання за гідну зустріч XXIV з’їзду КПРС та XXIV з’їзду КП України, колектив об’єднання вніс 15 раціоналізаторських пропозицій, що дали економії на 6509 крб.
З 1957 року діє «Міжколгоспбуд». За 12 років його працівниками споруджено 5 лікарень, 16 шкіл, 9 будинків культури, 7 дошкільних закладів, а також 208 господарських приміщень.
Рік у рік зростають прибутки організації «Заготскотвідгодівля». Якщо 1961 року вони становили 40,2 тис. крб., то 1970 року — 129 тис. карбованців. За останні роки обладнано п’ять закритих свиновідгодівельних майданчиків, водонапірну башту. У селищі є харчокомбінат (з 1971 року винокомбінат), створений 1952 року. З грудня 1966 року діє Чорнобаївський райпромкомбінат.
На підприємствах, у колгоспах, установах працюють 23 первинні партійні організації, що об’єднують близько 500 комуністів, і 18 первинних організацій ЛКСМУ, у яких на обліку 450 юнаків і дівчат. Комуністи і комсомольці йдуть в авангарді будівників нового суспільства. Велику роботу провадить селищна Рада депутатів трудящих, яка має в своєму складі 9 постійно діючих комісій. Виконком, комісії широко залучають робітників, колгоспників, інтелігенцію до вирішення питань господарчого й культурного будівництва.
Невпізнанно змінився Чорнобай за повоєнні роки. Тут виросли нові світлі споруди. Селище повністю електрифіковане, забруковано 10 км вулиць, прокладено 15 км водопроводу, створено газобалонне господарство, яке забезпечує газом 1450 будинків, побудовано пішохідний міст через річку Ірклій. Трудящих обслуговують універмаг, 18 крамниць, є ресторан, 6 їдалень, комбінат побутового обслуговування, комбінат комунальних підприємств, відділення зв’язку, АТС. Кращим стане селище за роки дев’ятої п’ятирічки. Будуть побудовані приміщення побуткомбінату, районної лікарні, бібліотеки, дитячої спортивної школи, готелю, ресторану, відділення зв’язку. Місцеві органи постійно дбають про поліпшення охорони здоров’я трудящих. З 1959 року в Чорнобаї працює районна лікарня з стаціонарним відділенням та амбулаторією, де трудяться 25 лікарів і понад 80 середніх медичних працівників.
В середній та восьмирічній школах 869 дітей трудящих навчають 69 учителів. Працююча молодь продовжує навчання в школі робітничої молоді. Є в селищі і музична школа.
Потурбувалась держава і про наймолодших жителів. У селищі діють З дитячих ясел, дитячий комбінат на 145 місць.
Дозвілля своє чорнобаївці проводять у кінотеатрі, районному та селищному будинках культури, 4 клубах, при яких постійно діють гуртки художньої самодіяльності, агіткультбригади. Концерти і вистави за участю дівочого ансамблю «Колосок», хору Чорнобаївської лікарні завжди проходять з великим успіхом. Багато жителів селища користуються послугами 14 бібліотек, що мають у своєму фонді понад 70 тис. книг. Учні середньої школи обладнали ленінський музей, який постійно поповнюється новими документами і матеріалами. З 1969 року діє районний краєзнавчий музей. Працюють районні відділення товариства «Знання» (налічує 988 чоловік), Товариства охорони пам’ятників історії та культури (об’єднує 12 тис. чоловік).
За роки Радянської влади зовсім іншим стали побут, звичаї населення. Щорічно проводиться свято пісні (в червні), день урожаю (восени) та інші. Стають традиційними урочиста реєстрація шлюбу і новонароджених, вечори повноліття, проводи в армію. Особливо багатолюдним і веселим буває свято зими. З самого ранку молодь, старі й малі прямують на центральну площу. Всі в святковому вбранні. Ось на трибуну виходять Дід Мороз та Снігуронька, вітають присутніх зі святом, приймають рапорт від хліборобів. Пролітають трійки з прапорами, піснями та музикою. На баских конях їдуть «три богатирі», за ними «Тарас Бульба», «Іван Піддубний» — знаменитий борець, земляк чорнобаївців. В руках вони тримають щити з написами про виконання взятих зобов’язань. Веселиться молодь, змагається, хто краще станцює гопака. На площі йде жвава торгівля млинцями, гречаниками, галушками. Смачний на морозі й український борщ, і полтавські галушки, і ще багато страв української кухні. Свято закінчується спортивними іграми.
Уродженцем села є видатний радянський актор і режисер, народний артист СРСР Б. В. Романицький, який почав тут свою сценічну діяльність. У 20-х роках він організував драматичний гурток, силами якого були поставлені п’єси «Маруся Богуславка» М. П. Старицького, «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського.
Росте, розквітає Чорнобай. Увінчані зеленню садків, красуються добротні будинки колгоспників і робітників. На вулицях багато квітів. Щастя і достаток прийшли в кожний дім. Трудящі Чорнобая успішно трудяться над виконанням історичних накреслень XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України.
М. В. ДУДНИК, В. С. СЕРГІЄНКО