Сичівка, Христинівський район, Черкаська область
СИЧІВКА — село, центр сільської Ради. Розташована у верхів’ї річки Кубличу (басейн Південного Бугу), за 11 км на південний захід від районного центру і залізничної станції Христинівка, на автотрасі Умань—Вінниця. Населення — 1517 чоловік. Сільраді підпорядковані селища Сичі та Яри.
На території села розміщена центральна садиба колгоспу «Іскра», за яким закріплено 2299 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2208 га орної землі. Господарство — багатогалузеве. Тут вирощують зернові й технічні культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Колгосп змагається з трудівниками артілі ім. XX партз’їзду Флорештського району Молдавської РСР.
У Сичівці працюють восьмирічна школа, будинок культури на 450 місць, бібліотека з фондом 12 тис. книг, широкоекранна кіноустановка, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла, відділення зв’язку з автоматичною телефонною станцією, магазин, їдальня, побутова майстерня.
Партійна організація налічує 56 комуністів, дві комсомольські — 74 члени ВЛКСМ.
97 трудівників села удостоєно урядових нагород. Серед них орденом Леніна нагороджено доярку Г. І. Годзу, колишнього бригадира рільничої бригади М. К. Остроушка, зоотехніка-селекціонера К. К. Степовика.
Село засноване в кінці XVII століття.
300 жителів села брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 164 — полягли в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, 124 — за мужність і відвагу, виявлені на фронтах війни і в тилу ворога, відзначені бойовими орденами й медалями.
1882 року в Сичівці народився український революційний поет К. А. Ткач, який своє життя і творчість присвятив боротьбі трудящих за визволення Західної України від панської Польщі. За революційну діяльність неодноразово заарештовувався поліцією. Під час тимчасової гітлерівської окупації України замучений фашистами.