Михайлівка, Кам’янський район, Черкаська область
МИХАЙЛІВКА (до 1915 року — Пруси) — село, центр сільської Ради, розташоване за 11 км від районного центру та за 5 км від залізничної станції Райгород. Населення — 2857 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Петрівське.
У селі міститься центральна садиба колгоспу «Радянська Україна», який користується 5,3 тис. га сільськогосподарських угідь, з них орної землі — 4 тис. га. Основний напрям господарства — зерно-буряко-тваринницький. За високі показники в колгоспному виробництві трудівників села Ф. А. Забоя, Н. А. Ковтун, І. Є. Погрібного, X. Н. Рідку, В. Ф. Сумського удостоєно ордена Леніна.
Є середня школа, школа-інтернат, будинок культури із залом на 520 місць, 3 бібліотеки з книжковим фондом 15 тис. томів; дільнична лікарня на 25 ліжок, медамбулаторія, пологовий будинок. Для послуг населення — майстерня побутового обслуговування. Партійна організація села (створена 1920 року) налічує 80 комуністів, комсомольська (виникла 1921 року) — 169 членів ВЛКСМ.
1970 року вчительці середньої школи О. М. Руденко присвоєно звання заслуженого вчителя УРСР.
Перша згадка про село в документах належить до середини XVIIІ століття.
425 жителів села брали участь у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, із них 222 загинуло, 203 нагороджено орденами й медалями СРСР. В. М. Оришечко, захищаючи м. Ленінград, став повним кавалером ордена Слави.
В Михайлівці встановлені пам’ятники В. І. Леніну, воїнам, які загинули в боях за визволення села, а також першому секретареві комсомольського осередку, організатору колективізації на селі М. М. Кодолі.
Уродженцями села є П. П. Гандзюра, М. М. Острик, М. М. Шумило — члени Спілки письменників України.
Поблизу села виявлено могильник зарубинецької культури та поселення часів Київської Русі.