Степанці, Канівський район, Черкаська область
СТЕПАНЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від райцентру, за 23 км до залізничної станції Таганча. Через село протікає річка Росава, проходить шосе Канів— Київ. Населення — 3546 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Степанецьке.
У Степанцях — центральна садиба колгоспу «Україна», який обробляє 3,7 тис. га землі, зокрема 3,6 тис. га орної. Господарство зерново-бурякового напряму, з розвинутим тваринництвом.
Допоміжні підприємства — олійниця, 3 ремонтні майстерні.
На території, підпорядкованій сільраді, розміщене відділення радгоспу Мартинівського цукрокомбінату, «Міжколгоспбуд», відділення гідролісомеліоративної станції «Сільгосптехніки», сироварний завод.
За трудові успіхи 146 колгоспників нагороджені орденами і медалями Союзу РСР.
Працюють середня та восьмирічна школи, де навчається 558 учнів, профтехучилище, клуб на 200 місць, будинок культури на 250, 6 бібліотек з книжковим фондом 34,1 тис. примірників, 2 стаціонарні кіноустановки та кінопересувка, філія зв’язку, ощадкаса, радіовузол, лікарня на 25 ліжок, аптека.
Сільська парторганізація (створена 1920 року) об’єднує 113 комуністів, комсомольська — 394 члени ВЛКСМ.
Вперше село згадується у XVIІІ столітті.
У Великій Вітчизняній війні брали участь 562 жителі села, з них 358 нагороджені бойовими орденами і медалями. М. Ю. Плисюк удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Степанці є батьківщиною професіонального революціонера І. А. Саммера (1870 -1921). Тут народилися: поет В. К. Лагода, активний член руху опору на французькій землі О. П. Ткаченко (1921— 1944 рр.). На честь загиблих у боях проти фашистів споруджено обеліск Слави.
Поблизу Степанців трапляються речі доби бронзи, виявлено кургани скіфських часів, поселення черняхівської культури, 2 городища та скарб періоду Київської Русі.