Селище, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область
СЕЛИЩЕ — село, центр сільської Ради, розташоване за 16 км від районного центру, за 21 км від залізничної станції Корсунь. Населення — 2111 чоловік. Сільраді підпорядковані села Тараща й Гута Селищанська.
На території Селища міститься центральна садиба колгоспу ім. Кірова, який обробляє 2.7 тис. га земельних угідь, в т. ч. 2,4 тис. га орної землі. Напрям господарства — зерново-тваринницький. Допоміжні підприємства — 2 майстерні для ремонту сільськогосподарського реманенту, кузня, млин, цегельня. Діє збудований 1847 року цукровий завод, на якому працює три бригади комуністичної праці.
В селі є середня школа, в якій навчається 333 учні, філіал музичної школи ім. К. Г. Стеценка, будинок культури та заводський клуб на 770 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 35.7 тис. примірників, краєзнавчий музей; дільнична лікарня на 25 ліжок, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека; 2 дитячих ясел і дитячий садок. Працюють 2 філії зв’язку з ощадкасами, 2 промтоварні, господарчий, 2 продовольчі магазини, їдальня, буфет.
За трудові досягнення 18 чоловік відзначено урядовими нагородами. Г. І. Горгулі присвоєно звання Героя Соціалістичної праці, колишній директор школи Л. Н. Савченко, нині пенсіонер, нагороджений орденом Леніна.
Сільська парторганізація об’єднує 150 комуністів, комсомольська — 127 членів ВЛКСМ.
Селище засноване в XV ст. Населення брало участь у Коліївщині. 1905 року страйкували робітники місцевої цукроварні.
Під час тимчасової німецько-фашистської окупації на території Селища діяла підпільна партійна організація. На фронтах у боях проти гітлерівців вели боротьбу 453 селищанці, з них 348 нагороджено бойовими орденами й медалями, Ф. М. Сапатинському присвоєно звання Героя Радянського Союзу, Г. Ф. Руденко став повним кавалером ордена «Слави».
На братській могилі бійців Червоної Армії, які загинули, визволяючи село від окупантів, встановлено пам’ятники.