Кам’яний Брід, Лисянський район, Черкаська область
КАМ’ЯНИЙ БРІД — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Гнилому Тікичу, за 12 км від районного центру і залізничної станції Лисянка. Населення — 1711 чоловік.
На території села міститься центральна садиба колгоспу «Авангард», який обробляє 2,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2,4 тис. га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних та овочевих культур. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Допоміжні галузі — бджільництво, птахівництво. У колгоспі є млин, виноробний цех. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва 87 трудівників села нагороджено орденами і медалями, колишнього голову колгоспу (нині пенсіонер) С. П. Буренка — орденом Леніна.
В селі є восьмирічна школа, при якій працює інтернат на 50 місць, будинок культури, 2 бібліотеки з книжковим фондом 13 тис. томів; фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок. Діють ательє пошиття одягу, майстерня для ремонту взуття, будинок механізаторів, два будинки тваринників. В партійній організації 53 комуністи, в комсомольській — 46 членів ВЛКСМ.
Перша письмова згадка про село належить до початку XVII ст. В ній Кам’яний Брід названо містечком, яке було допоміжним військовим опорним пунктом між Лисянкою і Ставищем для оборони від наїздів турків. Гут йшло 700 реєстрових козаків, що входили до Білоцерківського полку. В 1865 році каральний загін магната Чернецького вчинив спустошливий напад на Кам’яний Брід. У 70-х роках XVII ст. в період турецької навали село було зруйноване. Багато жителів переселилося на Лівобережну Україну.
У роки Великої Вітчизняної війни 436 жителів села пішли на фронт, з них загинуло в боях 163 чоловіка, 143 нагороджено орденами і медалями СРСР.
Уродженець Кам’яного Броду К. С. Легкодух у період окупації села німецько-фашистськими загарбниками керував партизанським загоном на території Лисянського району. Під час визволення села полягло 477 радянських воїнів, які поховані в 2-х братських могилах. На їх честь споруджено обеліск Слави.