Дзензелівка, Маньківський район, Черкаська область
ДЗЕНЗЕЛІВКА — село, центр сільської Ради. Розташована за 6 км на захід від районного центру, за 8 км від залізничної станції Поташ і за 2 км від автотраси Київ—Одеса. Населення — 2664 чоловіка.
За колгоспом «Зоря комунізму», центральна садиба якого розміщена в селі, закріплено 2835 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2460,1 га орної землі. Господарство — багатогалузеве, вирощує зернові й технічні культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Тут працюють механічна майстерня, пилорама, млин, виноробня, міжколгоспний цегельний завод, споруджений 1968 року. В Дзензелівці знаходиться сортовипробувальна дільниця Черкаської сільськогосподарської дослідної станції. 1970 року господарству присвоєно звання колгоспу високої культури землеробства.
В селі є середня школа, в якій навчається понад 500 дітей і працює 39 учителів, будинок культури на 475 місць, бібліотека з фондом 16,3 тис. книг, медичний пункт, пологовий будинок, дитячий садок, побутовий комбінат, магазини промислових, продовольчих і господарських товарів, відділення зв’язку, ощадна каса, стадіон, парк відпочинку.
Партійний і комсомольський осередки створені 1924 року. Нині 2 партійні організації об’єднують 71 комуніста, 2 комсомольські — 167 членів ВЛКСМ.
163 передові трудівники села відзначені урядовими нагородами. В. Ф. Лебідь, П. Г. Левченко, П. Й. Мальований, Н. В. Михайленко, І. Н. Чернега удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці. Орденом Леніна нагороджені М. І. Груша, 6. 3. Дишлюк, А. В. Забейда, М. В. Лук’янчук, Д. М. Макаренко, Г. І. Михайленко, П. Г. Салій, А. І. Чорнописький. Голову колгоспу заслуженого агронома УРСР Т. Г. Зайчук відзначено двома орденами Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора, заслуженого вчителя УРСР М. П. Сидорова — орденом Леніна.
Село відоме з першої половини XVIІІ століття.
1924 року організовано сільськогосподарську комуну «Комунар».
330 жителів села брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 163 — за мужність і відвагу відзначені орденами й медалями. 159 односельцям, які загинули в боях з гітлерівцями, 1959 року споруджено обеліск Слави. В 1951 році на братській могилі встановлено пам’ятник.
На території села виявлено залишки поселень трипільської і черняхівської культур.