Лип’янка, Шполянський район, Черкаська область
ЛИП’ЯНКА — село (до Жовтневої революції — Липівка), центр сільської Ради, розташоване на р. Гнилому Товмачі. Віддаль від районного центру Шполи — 26 км, від залізничної станції Новомиргород — 13 км. Населення 2401 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Межигірка.
У Лип’янці міститься центральна садиба колгоспу «Шлях Леніна», який обробляє 5.6 тис. га землі, в т. ч. 5,2 тис. га — орної. Виробничий напрям — зерно-буряковий з розвинутим м’ясо-молочним тваринництвом. Допоміжні підприємства: цегельний завод, вальцьовий млин, ремонтно-механічна майстерня. За успіхи в розвитку сільського господарства 8 трудівників артілі нагороджені орденами і медалями, в т. ч. С. У. Кулик та М. Ф. Хименко — орденом Леніна, В. М. Костенко — орденом Жовтневої Революції.
В селі є середня школа, будинок культури на 550 місць, 4 бібліотеки з книжковим фондом 35,6 тис. примірників, лікарня, пологовий будинок, аптека, дільнична ветеринарна лікарня, радіовузол, 7 магазинів, майстерня побутового обслуговування.
Сільська парторганізація налічує 91 комуніста, комсомольська — 32 члени ВЛКСМ.
У квітні 1923 року організовано першу сільськогосподарську артіль «Вперед».
467 жителів Лип’янки брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 221 нагороджено бойовими орденами і медалями. І. І. Поліщуку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
На честь загиблих односельців споруджено обеліск Слави, на 3 братських могилах воїнів, що полягли під час визволення села,— пам’ятники.
У Лип’янці народився український радянський скульптор заслужений діяч мистецтв УРСР І. М. Гончар.