Матусів, Шполянський район, Черкаська область
МАТУСІВ — село, центр сільської Ради, розташоване на р. Гнилому Ташлику, за 15 км від районного центру, за 4 км від залізничної станції Сигнаївка. Населення — 5829 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Петровського.
У Матусові розміщено 2 колгоспи: ім. Ленінського комсомолу, який обробляє 4,8 тис. га землі, з них 3,7 тис. га орної, спеціалізується на ‘відгодівлі великої рогатої худоби, та «Комуніст», який має в користуванні 3233,7 га землі, в т. ч. 2516,7 га орної. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових та відгодівлі великої рогатої худоби.
Діє племрадгосп Павлівського відділення Матусівського цукрокомбінату, що вирощує симентальську породу корів. Тривалий час тут працювала дояркою Герой Соціалістичної Праці Є. Л. Полтавець, нині пенсіонер. Цього високого звання удостоєна також зоотехнік Л. І. Мямліна. 240 колгоспників нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, С. П. Ільченко — орденом Леніна, М. Н. Тугай, В. Г. Полтавець та І. Ф. Уманець — орденом Жовтневої Революції. У селі — 180 комуністів, 243 комсомольці.
Працюють 2 середні школи, 3 будинки культури на 1200 місць, дільнична лікарня на 25 ліжок, амбулаторія, 3 дитсадки. Матусівський цукровий завод — один з найстаріших на Україні, побудований 1844 року. 30 травня 1906 року тут відбувся страйк.
864 матусівці билися на фронтах Великої Вітчизняної війни, з них 485 нагороджено бойовими орденами і медалями. На честь загиблих у боях з фашизмом споруджено обеліск Слави.
У Матусові народився Герой Радянського Союзу В. Г. Масич. Загинув відважний пілот 1947 року під час випробування нового радянського літака.
Поблизу села виявлено кургани ранньо-скіфського часу.