Сьогоднішній день Черкаської області (закінчення)
В естетичному вихованні трудящих, розгортанні роботи гуртків художньої самодіяльності важливу роль відіграють музичні училища, школи й студії. В області працює 2 музичні училища, 22 музичні школи, де навчається близько 6 тис. учнів.
Поряд і в тісному зв’язку з клубами та будинками культури ведуть виховну й культурно-освітню роботу масові бібліотеки. Число їх у 1971 році складало 1200, а книжковий фонд — 12,2 млн. томів.
Дуже важлива роль у вихованні трудящих належить пресі, радіо й телебаченню. В області радіофіковано населені пункти. 1 січня 1965 року став до ладу потужний телевізійний ретранслятор у Черкасах. Практично приймання телепередач забезпечено на всій території області. В усіх райцентрах та багатьох селах є місцеве радіомовлення. В області виходять газети «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», міські, районні, а також багатотиражні газети підприємств і колгоспів.
За останні роки вийшов ряд книжок, підготовлених місцевими літераторами, журналістами, партійними й радянськими працівниками. Серед них — збірки документів і матеріалів про встановлення Радянської влади на Черкащині, про громадянську війну і відбудову народного господарства, альманахи «Партія веде», «Дніпрові зорі», «Слава Черкащини», «Володарі своєї долі». Роман «Гомін степів» належить перу колгоспного чабана с. Жовтневого Променя В. Безпалому. Цей твір вийшов з друку у видавництві «Радянський письменник» та в Москві у перекладі російською мовою. Високою майстерністю відзначаються і твори черкаських художників, зокрема, полотна П. Козіна «У році двадцятому», «Хліб», В. Клименка «Переможці», В. Нестрова «Земля слухає» та інші.
В обласному літературному об’єднанні працювали з творчою молоддю письменники І. П. Рябоклячта інші. Тут зростав і формувався як поет В. Симоненко, розвивалися і міцніли таланти М. Негоди та інших літераторів. Великим успіхом на обласній виставці образотворчого й декоративного мистецтва користувалися твори народних умільців — М. К. Мухи, Д. Косяченка, В. Гомози, Я. Чмиленка та інших. Широко відомі в області імена майстрів народного розпису — сестер Гоменюк. Неабияку роль в ідейно-політичному вихованні трудящих відіграє обласне відділення товариства «Знання» Української РСР, обласна організація товариства охорони пам’яток історії та культури.
Почуття радянського патріотизму та пролетарського інтернаціоналізму виховують у людей ділові й культурні зв’язки з трудящими соціалістичних країн. Одним з яскравих проявів нерозривного союзу й дружби народів-братів є рік у рік міцніючі зв’язки жителів Черкаської області і Бидгощського воєводства Польської Народної Республіки. Виникли ці дружні відносини між трудящими українського Наддніпров’я і польського Помор’я у 1959 році, коли з Бидгощі прибула делегація на землю Черкащини. Згодом у Черкасах було створено обласне відділення Товариства радянсько-польської дружби, в Бидгощському воєводстві— відділення польсько-радянської дружби. Розширилися зв’язки трудящих і з іншими соціалістичними країнами.
Урочисто відсвяткували черкасці 50-річчя Великого Жовтня. В квітні 1967 року на площі біля Будинку Рад закладено пам’ятник В. І. Леніну. На відкриття його 1 листопада 1969 року прибули численні гості з сусідніх областей України, з Ульяновська та інших міст РРФСР.
В області на державному обліку 8 архітектурних, 293 археологічні, 935 історичних пам’яток та 1100 монументів і обелісків на братських могилах воїнів, полеглих під час Великої Вітчизняної війни. Обласна організація Товариства охорони пам’яток історії та культури бере активну участь в упорядкуванні шевченківських місць, історичних пам’яток у Холодному Яру, пам’ятників і пам’ятних місць народно-визвольної війни 1648—1654 рр., революційних рухів, громадянської та Великої Вітчизняної воєн.
Працюють 8 державних музеїв: у Черкасах, Умані, музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка» поблизу Канева, літературно-меморіальний музей на батьківщині великого Кобзаря Звенигородського району, літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського в Кам’янці, бібліотека-музей А. П. Гайдара у Каневі, літературно-меморіальний музей’ I. С. Нечуя-Левицького у Стеблеві Корсунь-Шевченківського району, музей історії Корсунь-Шевченківської битви в Корсуні-Шевченківському, 50 народних музеїв, що діють на громадських засадах, 737 Ленінських залів і музейних кімнат. Документальні матеріали про героїчне минуле Черкащини й прекрасне сьогодення зберігаються в обласному, міських і районних державних архівах області.
Справді масового характеру на Черкащині набув розвиток фізичної культури. Спортивні товариства «Колгоспник», «Спартак», «Авангард», «Трудрезерви», «Буревісник» мають у своєму розпорядженні десятки стадіонів, сотні баскетбольних і футбольних майданчиків, водні басейни, спортзали, ковзанки, туристські бази тощо. З різних спортивних товариств області вийшло понад 100 майстрів спорту. На стадіоні «Колгоспник», що вміщує понад 17 тис. глядачів, часто проводяться республіканські й всесоюзні змагання сільських спортсменів, змагання на честь борця з світовим ім’ям земляка черкасців І. П. Піддубного.
Нове життя породило нові радянські звичаї, свята й обряди. На Черкащині багато міст сіл живе за новим календарем свят. До побуту увійшли трудові, календарно-побутові і сімейно-громадські свята й обряди. За останні роки стали доброю традицією новорічні щедрування й вітання з Новим роком, щорічна зустріч трудової весни, урочисте прийняття молоді до працьовитої сім’ї підприємств і колгоспів, свято першої борозни, свято першого снопа, свято врожаю, свято Нептуна, яке проводиться в рибницьких радгоспах Черкаського, Чигиринського та Канівського районів, свято вшанування ветеранів праці та переможців соціалістичного змагання. Урочисто вшановують трудові династії, цікаво й змістовно організовуються вечорниці на честь механізаторів, тваринників. Новий зміст вкладається в традиційне молодіжне свято Івана Купала, що календарно збігається з Днем молоді. Серед багатьох сімейно-побутових звичаїв та обрядів набрали великого поширення такі, як весілля, День повноліття, вирядження до лав Радянської Армії, новосілля. Відбуваються вони в будинках культури та кімнатах урочистих подій з участю громадськості. Всі ці свята супроводжуються урочистими церемоніями, яскравим оформленням, піснями та музикою.
Новим у виховній роботі серед трудящих є відкриття будинків і кімнат щастя, де урочисто в присутності представників громадських організацій відбувається реєстрація шлюбів та новонароджених. Зараз в області є 135 таких будинків і кімнат. У час реєстрації шлюбу та на весіллі дорогими гістьми є депутати місцевих Рад, прославлені трударі промислового чи сільськогосподарського виробництва, хори художньої самодіяльності.
Розквіт Черкащини — яскраве свідчення мудрості й далекоглядності політики Комуністичної партії, найпереконливіший доказ її величезної організаторської роботи в масах, результат невтомних зусиль трудівників заводів і фабрик, ферм і полів, інтелігенції, які під керівництвом партійних, профспілкових, комсомольських організацій та Рад депутатів трудящих здійснюють грандіозні завдання господарського й культурного будівництва.
На 1 січня 1972 року обласна партійна організація налічувала в своїх лавах 74 тис. комуністів, об’єднаних у 2121 первинних парторганізаціях, 76 проц. з них працюють у сфері матеріального виробництва. Нині очолює обласну парторганізацію О. М. Андреев. Першими секретарями Черкаського обкому КП України у різний час працювали Л. І. Найдек, О. Ф. Ватченко. Обласна партійна організація значну увагу приділяє марксистсько-ленінській освіті. В системі партійної освіти навчається 404 тис. комуністів, комсомольців та безпартійних. У всіх районах, на підприємствах, установах, колгоспах трудящі вивчають матеріали XXIV з’їзду КПРС та XXIV з’їзду КП України.
Рік у рік зростає роль місцевих Рад у комуністичному будівництві. 1971 року до них обрано понад 21 тис. депутатів. Всю багатогранну діяльність місцевих Рад спрямовує обласна Рада депутатів трудящих. Виконавчі комітети обласної, міських, районних селищних і сільських Рад перебудували свою роботу під керівництвом партійних організацій, удосконаливши форми й методи організаторської діяльності відповідно до вимог часу, стали більш конкретно вникати в промислове й сільськогосподарське виробництво, торгівлю, культурно-побутове обслуговування населення, соціально-культурне будівництво, благоустрій, частіше почали виносити ці питання на обговорення сесій Рад та засідань виконкомів.
Комсомольці й молодь завжди були активними помічниками партії. У лавах обласної комсомольської організації налічується близько 300 тис. юнаків та дівчат, які своєю самовідданою працею на будовах, заводах, колгоспних ланах примножують успіхи нашої країни. Понад 200 комсомольсько-молодіжних механізованих ланок вирощують цукрові буряки. 61 комсомольсько-молодіжному колективу області присвоєно звання ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. 24 первинним комсомольським організаціям, комсомольсько-молодіжним колективам передано на вічне зберігання пам’ятні Червоні прапори та вимпели ЦК ВЛКСМ, ЦК ЛКСМУ, обкому ЛКСМУ. Обласну комсомольську організацію нагороджено пам’ятним Червоним прапором ЦК ЛКСМУ за активну участь у вирощуванні високих урожаїв та успіхи у вихованні молоді. Комсомолія області здійснює шефство над будівництвом Канівської ГЕС та інших об’єктів, над розвитком окремих галузей тваринництва.
У час підготовки й святкування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, 50-річного ювілею комсомолу та 100-річчя від дня народження В. І. Леніна особлива увага була приділена вихованню молоді на ленінських традиціях, виробленню ідейної переконаності, становленню людини-борця, громадянина й патріота. Понад 1000 експедиційних загонів піонерів і школярів взяли участь у поході по місцях революційної слави нашого народу, по шляхах дивізій і армій, які захищали наші міста и села. Вони знайомилися і з ударними комсомольськими будовами, підприємствами та колгоспами.
Працюють й інші масові добровільні організації, товариства і спілки. Найбільш масовою з них є профспілкова організація, яка об’єднує більш як 500 тис. робітників і службовців. Профспілки розв’язують актуальні виробничі та соціально-економічні питання, організовують відпочинок трудящих.
Йдучи назустріч славному п’ятдесятирічному ювілеєві утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, трудящі Черкащини все ширше розгортають соціалістичне змагання за успішне виконання завдань другого року дев’ятої п’ятирічки.
Молодіє Черкащина, нові споруди вписуються в її краєвид, багатшою стає Черкаська земля. Український народ у дружній сім’ї братніх народів Радянського Союзу знайшов собі щастя, живе вільно й радісно. Трудящі області разом з усім радянським народом ідуть до світлого майбуття, самовіддано працюють над втіленням у життя грандіозних планів, накреслених Комуністичною партією.
А. І. ГОРКУН, С. М. КУЗНЕЦОВ, Ф. М. НЕПИЙВОДА. М. Ф. ПОНОМАРЕНКО,
О. Л. СТЕШЕНКО, О. В. ТКАНКО, О. А. ЧЕРВІНСЬКИЙ