Сучасні Черкаси
Великих успіхів добився колектив машинобудівного заводу, який у 1968— 1970 рр. 14 кварталів підряд виходив переможцем у Всесоюзному соціалістичному змаганні і завойовував перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Високих виробничих показників досягли колективи заводів: хімічного волокна, фотоприладів, трикотажної фабрики та ім. Лесі Українки. Успіхи цих підприємств стали можливими завдяки великій роботі первинних партійних, профспілкових і комсомольських організацій.
У дні трудової вахти на честь XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України бригади Г. М. Слезинського, Г. Т. Кирноса, О. П. Гадюки з тресту «Черкасжитло-буд» розпочали змагання за найефективніше використання кожної робочої хвилини, щоб за рахунок цього значно підвищити продуктивність праці. їх ініціативу підхопила більшість колективів промислових підприємств та будов Черкас. На Черкаському шовковому комбінаті за ініціативою помічників майстрів П. С. Шитого, В. К. Іванова, А. С. Слободяникова, А. П. Симагіна і Г. А. Медяника теж розгорнулося змагання: робітники зобов’язалися виконувати п’ятиденні завдання протягом чотирьох днів. Ініціаторів підтримали колективи багатьох дільниць, змін і виробництв заводу хімічного волокна, хімічного комбінату та інших підприємств.
За дострокове виконання п’ятирічного плану і соціалістичних зобов’язань, досягнуті успіхи у використанні резервів виробництва і впровадження прогресивних технологічних процесів Черкаський завод хімічного волокна нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Урядових нагород удостоєно 789 передовиків виробництва міста, серед них 14 чоловік нагороджено орденом Леніна, а шоферу автотранспортного господарства № 23 012 3. В. Горбоносу присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці.
Сесія Черкаської міської Ради депутатів трудящих 16 грудня 1968 року, відзначаючи заслуги Героя Радянського Союзу О. В. Лук’янова та ударника комуністичної праці робітника головного підприємства меблевої промисловості «Дніпро» С. О. Кириченка, нагородженого за ратний і трудовий подвиг двома орденами Леніна, присвоїла їм звання почесних громадян міста Черкас. Понад тисячу робітників, інженерно-технічних робітників підприємств міста входять у Всесоюзне товариство винахідників і раціоналізаторів. Вони зробили свій внесок в удосконалення роботи механізмів і технології виробництва. Звання заслуженого винахідника республіки присвоєно М. П. Грушкіну.
Втілюючи в життя рішення XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України, черкасці успішно завершили перший рік дев’ятої п’ятирічки. Понад план реалізовано більш як на 10 млн. крб. продукції, перевиконано завдання зростання продуктивності праці і зниження собівартості виробів. Освоєно багато нових машин, приладів та іншої продукції.
Прагнучи гідно зустріти 50-річчя утворення Союзу Радянських Соціалістичних і Республік, трудящі Черкас беруть на себе зобов’язання достроково виконати план 1972 року і завдання дев’ятої п’ятирічки.
Трудящі міста постійно дбають про зв’язок і дружбу з колгоспним селянством. Так, хімічний комбінат допомагає підшефному колгоспу імені XXII з’їзду КПРС села Білозір’я Черкаського району в ремонті сільськогосподарської техніки, готує для колгоспу токарів, слюсарів, газоелектрозварників та інших спеціалістів. Фахівці консервно-екстрактного заводу облспоживспілки разом з працівниками підшефного колгоспу «Дружба» села Мошен збудували завод для переробки фруктів та овочів, допомагали ремонтувати сільськогосподарські машини. А педагогічний інститут проявив ініціативу, щоб створити університети культури в селах Ломуватому й Геронимівці. За останні 20 років зросла й організаційно зміцніла партійна організація міста, яка нині налічує 16 598 комуністів, об’єднаних у 326 первинних партійних організаціях. Загальною глибокою шаною, повагою й авторитетом користуються оточені піклуванням старі комуністи. В місті проживає 62 члени партії, які мають партійний стаж понад 40 років. Вони внесли достойний вклад у перемогу соціалістичного ладу, а зараз свій революційний досвід передають молодому поколінню, вчать молодь більшовицькому гарту.
Комсомольський загін міста налічує 29 732 юнаків і дівчат, об’єднаних у 219 первинних організаціях. Комсомольці вчаться і працюють поруч з комуністами.
У дні святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією 7 січня 1954 року указом Президії Верховної Ради СPCP була утворена Черкаська область. Черкаси стали обласним центром. Це відкрило нові великі перспективи дальшого швидкого зростання всіх галузей промисловості, економіки, культури й благоустрою стародавніх Черкас.
Через місяць після створення області — 7 лютого 1954 року—вийшов перший номер обласної щоденної газети «Черкаська правда».
За роки повоєнних п’ятирічок змінився загальний вигляд міста.
Воно розкинулося на березі одного з найбільших водоймищ Дніпра, утвореного під час будівництва Кременчуцької гідроелектростанції.
Новий річковий порт, асфальтно-бетонна набережна, великий міст через Дніпро оновили Черкаси.
Успішно втілюється в життя генеральний план реконструкції обласного центру, розроблений 1956 року архітекторами Київського проектного інституту «Діпромісто». Піднялися білосніжні корпуси десятиповерхових будинків у центральній частині міста. Приваблюють вдало застосовані малі архітектурні форми, серед них й оригінальні світильники.
Тут виростуть багатоповерхові будівлі. Так, у дев’ятій п’ятирічці докорінно змінить своє обличчя центральна вулиця Шевченка. Вона забудується 5—9—12 і 16-ти поверховими будинками. Крім того, з’являться нові мікрорайони. Виростуть містечка в районі консервного заводу на 180 тис. кв. м житла та біля аеропорту. Тут уже закладено зоодендрологічний парк. Багатоповерховими будинками забудовуватиметься приморська зона. Щоб збільшити висоту набережної, коло водної станції «Авангард» будуть здійснені великі намивні роботи.
Якщо в 1959—1965 рр. за державні асигнування в місті було збудовано 264 тис. кв. м, а в 1966—1970 рр.— 328,9 тис. кв. м житла, то в 1971—1975 рр. черкасці одержать 730 тис. кв. м. У районі центрального пляжу заплановано будівництво гідропарку площею 200 га, де розміститься водна й спортивна бази.
По широких, вкритих асфальтом, озеленених вулицях курсують тролейбуси. З розвитком міста збільшиться транспортний потік. У зв’язку з цим планується будівництво сортувальної станції, дальше удосконалення транспортної системи міста. Проектом передбачається будівництво нових тролейбусних ліній.
Поліпшуватиметься система водопостачання. Нині місто забезпечується артезіанською водою, але її не вистачає. Тому розпочато й до 1975 року буде закінчено будівництво водозабірного комплексу з Дніпра в районі Сокирного. Його потужність становитиме 70—90 тис. куб. м води на добу.
Систематично розширюється мережа магазинів, підприємств громадського харчування, дитячих і культурно-освітніх закладів. Так, наприкінці жовтня 1971 року відкрився критий ринок, де створені всі умови для зручної торгівлі. Всього в місті діє 349 продовольчих, промтоварних і змішаних магазинів, а мережа підприємств громадського харчування налічує 146 одиниць на 7800 місць.
У дев’ятій п’ятирічці буде збудовано багатоповерховий універмаг на 260 робочих місць і зразковий меблевий та багато інших продовольчих і промтоварних магазинів, їдалень, кафе, ресторанів.
У Черкасах діє 13 медичних закладів на 2380 ліжок, у т. ч. дві міські, обласна й дитяча лікарні, пологовий будинок. Тут працює 919 лікарів і 2369 чоловік середнього медичного персоналу. До кінця дев’ятої п’ятирічки буде збудовано медичний комплекс, в якому розміститься лікарня на 600 ліжок, поліклініка на 1000 відвідувачів, дитяча лікарня, аптека. Діти трудящих обласного центру виховуються в 53 дошкільних закладах на 8995 місць.
У 27 школах міста 1223 вчителі навчають понад 25,2 тис. дітей. Семи педагогам і десятьом лікарям присвоєні почесні звання заслуженого вчителя і лікаря республіки.
Вищу освіту юнаки й дівчата здобувають у Черкаському педагогічному інституті, загальнотехнічному факультеті Київського будівельного інституту, що відкрився в серпні 1960 року, філіалі торговельно-економічного інституту, консультаційному пункті Вищої партійної школи при Черкаському обкомі КП України, університеті марксизму-леніиізму при міськкомі КП України. Спеціалістів різних галузей готують 9 середніх спеціальних навчальних закладів. У Черкаському педагогічному інституті імені 300-річчя возз’єднання України з Росією працюють 3 професори й 65 кандидатів наук і доцентів. Політичні й наукові знання в широкі маси трудящих несуть 2300 членів міської організації товариства «Знання». Успішно працює міська організація Товариства охорони пам’ятників історії та культури.
Працівники Черкаського педінституту вносять свій вклад і в скарбницю науки. Вони є авторами підручників та посібників для вузів і шкіл. Зокрема, користуються широкою популярністю у вузах «Теоретична механіка» Г. О. Бугаєнка, «Теоретична фізика» М. Є. Фонкича і Г. О. Бугаєнка, «Основи математичного аналізу» В. В. Клюева, «Предмет і метод геометрії» О. Ф. Семеновича та В. І. Солдатова.
Вчителі та учні шкіл схвально оцінили підручники з математики для 6—8 класів О. Ф. Семеновича, з української літератури для середньої школи А. І. Бондаренка та М. Ф. Кашуби, «Цікаву граматику» Г. М. Смолянинової, Г. Р. Передрій і Ф. А. Непийводи та інші.
В інституті ведеться значна селекційна робота, яку очолювала М. І. Петруня. Виведений нею новий сорт кормового буряка Черка-ський-І районований для багатьох областей СРСР.
Свідченням зростання Черкас як культурного центру є всесоюзні й республіканські конференції й семінари з питань промисловості та сільського господарства, що відбуваються тут. У вересні 1968 року в Черкасах пройшла Всесоюзна нарада — семінар з питань полезахисного лісонасадження, 16—20 вересня Всесоюзний семінар, присвячений дошкільному вихованню на селі, у травні 1969 року — Всесоюзна нарада охорони праці й техніки безпеки підприємств хімічної промисловості.
До послуг трудящих —обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, філармонія, 5 постійних та 9 літніх кінотеатрів, заводський палац культури, 13 клубів, 91 бібліотека з фондом книг до 1,5 млн. томів. Збагачувати знання допомагають будинок науково-технічної пропаганди, краєзнавчий музей, обласний державний архів, лекторій товариства «Знання», планетарій.
В обласному музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка натхненно трудяться народний артист республіки В. П. Ігнатенко та З заслужених артистів республіки.
Серед них В. Д. Болейко, В. П. Маєвський, М. В. Попов, Н. М. Попова і П. А. Кобржицький.
Зростає група майстрів пензля і різця.
Творчо працюють у Черкасах 8 членів Спілки художників.
У Черкасах жив і творив український радянський поет-комуніст Василь Симоненко, автор багатьох віршів, друкованих у газетах, журналах і виданих окремими збірками («Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Поезії»).
Мистецтвом виконання чарівних українських пісень відомий Черкаський державний народний хор, створений у квітні 1957 року. Теплим словом згадують черкаських співаків у воєводському центрі Польської Народної Республіки Бидгощі, з жителями якого черкасці підтримують дружні зв’язки.
Самовіддано працюючи на підприємствах, будовах, підвищуючи знання у вечірніх школах, технікумах та інститутах, молодь набуває фізичного гарту в 75 фізкультурних колективах міста. В місті — 30 тис. фізкультурників.
Черкасці люблять фізкультуру й спорт. У місті є хороші спортивні зали товариств «Спартак» і «Буревісник». 1965 року споруджено стадіон імені Ленінського комсомолу на 17 тис. місць і водна станція на Дніпрі, плавальний басейн, де відбуваються обласні й республіканські спортивні змагання.
Оборонно-масова робота та військово-патріотичне виховання населення проводяться 310 первинними організаціями ДТСААФ, що охоплюють 56 тис. чоловік. Лише за 1966—1968 роки організації товариства підготували більш як 1,5 тисячі фахівців — шоферів, трактористів, мотоциклістів, знавців радіо, парашутистів, а також багато спеціалістів з військово-прикладних і технічних видів спорту.
У Черкасах народилися, виросли й починали свій творчий життєвий шлях письменник О. Д. Королевич (Лесь Гомін), художник-графік В. Д. Замирайло, українська радянська співачка народна артистка УРСР Л. Д. Лобанова, один з перших радянських стратонавтів Я. Г. Український, радянський учений член-ко-респондент Академії архітектури УРСР О. І. Неровецький та багато інших.
На центральній площі міста споруджено до 100-річчя від дня народження пам’ятник В. І. Леніну. На схилах Дніпра закладено меморіальний комплекс — Пагорб вічної слави воїнам, які полягли в боях за визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Місто прикрасили декоративно-художні стели «Оживуть степи — озера», скульптура, що відображає гостинність й багатство Шевченкового краю. Місто займало перші і другі місця в республіканському змаганні за кращий благоустрій.
Всією господарсько-економічною і культурною діяльністю міста керує Рада депутатів трудящих і її виконавчий комітет. У складі міської Ради депутатів трудящих — 14 постійних комісій, до яких входить 297 депутатів (із 350) і 63 депутатські групи. Вони працюють у тісному взаємозв’язку з квартальними й будинковими комісіями.
Натхнені рішеннями XXIV з’їзду КПРС та XXIV з’їзду КП України, черкасці невтомно працюють над тим, щоб величні накреслення дев’ятої п’ятирічки якнайскоріше втілити в життя й зробити своє місто ще прекраснішим.
О. В. ТКАНКО