Білашки, Тальнівський район, Черкаська область
БІЛАШКИ — село, центр сільської Ради. Розташовані на невеликій річці Білашці (притока Тальянки), за 8 км на південний захід від районного центру і 10,5 км від залізничної станції Тальне. Через село проходить автошлях Черкаси—Умань. Населення — 1299 чоловік.
Сільраді підпорядковане селище Левада.
За колгоспом «Будівник комунізму», центральна садиба якого розміщена в селі, закріплено 2325,1 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2215 га орної землі. В господарстві вирощують зернові культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
В селі працюють восьмирічна школа, будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 8,3 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла, філія зв’язку, побуткомбінат, 3 магазини.
Партійна організація (створена 1934 року) об’єднує 44 комуністи, комсомольська, що виникла 1923 року, налічує 68 членів ВЛКСМ.
За трудові успіхи 79 передовиків праці нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, у т. ч. бригадира рільничої бригади бурякорадгоспу М. О. Дудника — орденом Леніна.
Перша згадка про село належить до 1649 року.
1926 року створено ТСОЗ.
232 жителі Білашок брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 131 — загинув у боях, 101 — відзначений орденами й медалями.
Уродженцю села П. X. Юрченку в 1940 році за мужність і відвагу, виявлені в боротьбі з біло-фіннами, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В роки Великої Вітчизняної війни він командував спочатку танковим батальйоном, а згодом — танковою бригадою і відзначений 18 урядовими нагородами. Родом з Білашок — захисник Брестської фортеці П. Т. Бровченко; лауреат Ленінської премії А. Н. Стовповий; кандидат технічних наук І. Г. Підгірний.
У центрі села — братська могила 48 воїнам, які полягли в боях з німецько-фашистськими загарбниками, визволяючи Білашки. 1968 року встановлено пам’ятник В. І. Леніну.
На території села виявлено залишки одного поселення трипільської і чотирьох — черняхівської культур.