Колодисте, Уманський район, Черкаська область
КОЛОДИСТЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване на обох берегах річки Синиці (притока Південного Бугу), за 35 км на південний захід від районного центру і залізничної станції Умань та за 15 км від автошляху Київ— Одеса. Населення — 3071 чоловік. Сільраді підпорядковані селища Затишок і Політвідділовець.
На території Колодистого міститься Рижавський цукрокомбінат і центральна садиба його радгоспу. За радгоспом закріплено 2356 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2340 га орної землі. В селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. С. М. Кірова, який користується 1963 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1901 га орної землі. Господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби.
Тут є гранітний кар’єр Уманського «Міжколгоспбуду».
Працюють середня школа, 2 будинки культури, музейна кімната, 2 бібліотеки з фондом 9,8 тис. книг, лікарня на 35 ліжок, аптека, 2 дитячих ясел, 2 дитячі садки, філія зв’язку, ощадна каса, 11 магазинів, їдальня, 2 буфети, 2 майстерні — кравецька і для ремонту та пошиття взуття.
2 партійні організації об’єднують 44 комуністи, 3 комсомольські — 184 члени ВЛКСМ.
За самовіддану працю 120 трудівників нагороджено орденами й медалями СРСР, а слюсареві цукрозаводу І. Ф. Козачку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Уродженцеві Колодистого С. Ф. Столярчуку за трудові досягнення в сільськогосподарському виробництві колишнього радгоспу «Затишок» присвоєно знання Героя Соціалістичної Праці.
Село відоме з першої половини XVIII століття.
512 жителів села брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 182 — загинули в боях з ворогом, 149 — нагороджено орденами та медалями. Під час окупації гітлерівці влаштували на цукрозаводі концтабір для радянських військовополонених, у якому закатували понад 500 чоловік.
1956 року в центрі села встановлено пам’ятник В. І. Леніну.
У Колодистому виявлено залишки поселень трипільської і черняхівської культур.