Відновлення Черкас після війни
За рішенням Київського обкому партії 30 грудня 1943 року відновив діяльність Черкаський міськком КП(б)У. На цей час у місті було не більше 20 коїмуністів. За три місяці парторганізація зросла до 95 чоловік. З квітня відбулися перші збори комуністів, які обговорили завдання партійної організації у відбудові міста.
Здійснюючи рішення партії і уряду від 21 серпня 1943 року про відбудову господарства в районах, визволених від німецько-фашистських загарбників, партійні організації й виконком міськради мобілізували трудящих на самовіддану працю. Велику допомогу у відбудові Черкас подав Радянський уряд, виділивши кошти, ліс, покрівельне залізо та інші будівельні матеріали.
Охоплені величезним патріотичним піднесенням, трудящі міста самовіддано працювали на відбудові шляхів і мостів, сприяючи цим дальшому успішному наступу радянських військ. У лютому 1944 року було завершено спорудження дерев’яного мосту через Дніпро, пристосованого для руху поїздів і автотранспорту. Запрацював водопровід, стали до ладу радіовузол і телефонна станція.
Піднімалися з руїн і відновлювали роботу промислові підприємства. На початку січня 1944 року першу продукцію видали артілі промислової кооперації. Першою серед великих підприємств у березні 1944 року пущено тютюнову фабрику. Почав працювати деревообробний комбінат. Весною відновив роботу консервний завод. На відбудові колії, станційних споруд і рухомого складу успішно трудилися залізничники. Після жорстоких боїв на річковій пристані причали були зруйновані, вся територія вкрита траншеями, бліндажами, окопами, розрита воронками. Річковики підняли 14 суден, затоплених гітлерівцями, відремонтували їх і відкрили навігацію.
До міста повертались робітники й службовці, евакуйовані на початку війни в східні райони країни. За успішну працю для фронту багато з них були удостоєні урядових нагород. Вони з новою енергією взялися відроджувати рідне місто.
Колективи багатьох діючих підприємств показували зразки героїчної праці. До квітня 1944 року вони випустили продукції на суму понад 200 тис. крб. За перевиконання планових завдань 1944 року і перемогу у Всесоюзному змаганні підприємств харчової промисловості Наркомхарчопром СРСР і ВЦРПС присудили колективу консервного заводу другу премію.
Широким фронтом йшла відбудова житлового фонду. За рік після визволення було відремонтовано і відбудовано 42 566 кв. м житла. У липні 1944 року дала струм перша черга міської електростанції.
Відбудовувалася мережа медичних закладів, відроджувалися й розгортали роботу заклади освіти й культури. В січні 1944 року відчинили двері 9 шкіл, у т. ч. дві середні. 1 квітня 207 студентів заповнили аудиторії відремонтованого приміщення педагогічного інституту.
Трудящі Черкас робили все, щоб наблизити день перемоги, допомагали Червоній Армії. У перші місяці після визволення жителі міста зібрали до фонду оборони понад 300 тис. крб. грішми, а також різні цінності. На будівництво танкової бригади «Черкащина» жителі міста і району внесли 1646 тис. карбованців.
Перші підсумки трудових подвигів черкасців були підведені 23 грудня 1944 року на другій міській партійній конференції. На цей час міська партійна організація налічувала вже 479 комуністів. За 1944 рік промисловість Черкас дала країні продукції майже на 15 млн. крб. Подвоїлась кількість робітників і службовців. На кінець року їх налічувалось 6 тис. чоловік.
Після закінчення війни темпи відбудови промисловості значно зросли. Вартість валової продукції, виробленої підприємствами міста в 1946 році, збільшилася на 33,4 проц. й становила близько 22 млн. крб. У 1948 році консервний завод і тютюнова фабрика досягли довоєнного рівня випуску продукції, а Черкаський машинобудівний завод на кінець 1949 року випустив продукції в 1,5 раза більше, ніж у 1940 році. На кінець 1950 року відбудовано пивоварний завод. Споруджено заводи механічний і натурального каучуку. 1951 року завершено відбудову Черкаського рафінадного заводу. По суті став до ладу новий завод, устаткований за останнім словом техніки. На відбудову й будівництво підприємств, розширення їх виробничих потужностей і площ витрачено понад 20 млн. крб. у цінах відповідних років.
Робітники показували чудові зразки трудового героїзму. Серед передовиків машинобудівного заводу імені Г. І. Петровського особливо відзначилися працівники ливарного цеху — формувальники комсомольці Д. Король, В. Паїс. Вони виконували по 2—2,5 річних норми. А токар цього заводу комсомолець М. Семешкін виконував по 8—10 норм за зміну. Його методи роботи знайшли поширення на інших підприємствах міста.
Завдяки зусиллям трудящих, керованих парторганізацією міста, яка в 1946 році налічувала 1280, а в 1950 році — 1771 комуніста, у порівняно короткий строк було досягнуто великих успіхів у відбудові й дальшому розвитку промисловості.
На кінець 1949 року промисловість в основному досягла довоєнного рівня виробництва, а в ряді галузей і перевершила його. Перевиконали виробничі плани судноремонтний і цегельний заводи, махоркова і ватно-швейна фабрики, міськпромкомбінат та ін. В цілому п’ятирічне завдання виробництва валової продукції промислові підприємства Черкас виконали на 107,5 процента.
Водночас із швидкою відбудовою і розвитком промисловості поліпшувався благоустрій міста. В роки п’ятої п’ятирічки відбудовано водогін між містом і Соснівкою, висаджено 30 тис. декоративних дерев і 35 тис. кущів, а також закладено новий Першотравневий парк. Відбудовувався житловий фонд. Стали до ладу перша хірургічна лікарня, водолікарня, санепідстанція та інші медичні заклади. 1950 року побудовано кінотеатр «Родина».
Збільшилася мережа загальноосвітніх шкіл. Якщо 1941 року в місті було 14 шкіл, то 1950 року їх стало 17, в них навчалося 8760 дітей. Працювали педінститут, педучилище, автошкола, фельдшерська школа, технікум механізації сільського господарства, ветеринарна школа й музичне училище.
Культурні потреби трудящих задовольняли міський драматичний театр, 7 клубів і 35 червоних кутків та 45 бібліотек.
На кінець п’ятої п’ятирічки в місті налічувалося 16 спортивних товариств, які об’єднували 58 колективів фізичної культури.
Успішне завершення відбудови промисловості створило відповідні передумови для дальшого швидкого зростання економіки Черкас. За рішенням партії і уряду в 50—60-і роки в місті розгорнулося величезне промислове будівництво. За короткий строк місто перетворилося у великий центр хімічної промисловості республіки. Бурхливому розвитку промисловості сприяло створення енергетичної бази. Із завершенням будівництва Кременчуцької ГЕС у 1960 році Черкаси одержали дешеву електроенергію. Водночас реконструйовувалась Черкаська ТЕЦ, потужність якої лише за 1966—1970 рр. зросла у 5,5 раза і становить близько 240 тис. кіловат. Це в 4 рази більше, ніж мала область у 1954 році. 1964 року з Шебелинки до міста прийшов природний газ.
Першим потужним підприємством «великої хімії» став завод хімічного волокна, спорудження якого розгорнулося 1956 року. Будівництво першої черги цього підприємства було завершене 1961, а другої — 1964 року. Особливо широкого розмаху нове промислове будівництво набуло в 60-і роки. Лише в 1959—1965 рр. було введено в дію 14 підприємств, з них — 4 великих. На початку 1963 року розпочалося спорудження другого гіганта — хімічного комбінату. Менше ніж через два роки він почав виробляти аміачну-воду й азотні добрива. Стала до ладу Черкаська фабрика гігроскопічної вати. Водночас будувалася друга черга комбінату — заводу іонообмінних смол. Одним з найбільших підприємств легкої промисловості республіки є шовковий комбінат, спорудження якого розпочалося в 1965 році. Його проектна потужність — 47 млн. м тканин на рік.
Інтенсивне промислове будівництво тривало і в роки восьмої п’ятирічки. Тоді споруджено третю чергу заводу штучного волокна. Тут уперше в країні встановлено виготовлені в Ленінграді машини безперервної дії для прядіння віскозного шовку. Вони об’єднують в одному потоці весь процес виробництва — формування, промивку, сушіння й намотування пряжі. Наприкінці 1967 року до числа діючих став шовковий комбінат. Зростали виробничі можливості хімкомбінату. На повну потужність запрацював завод азотних добрив. Випуск нової продукції освоїло підприємство іонообмінних смол.
За роки восьмої п’ятирічки споруджено також завод карбамідів, потужний авторемонтний завод, рибозавод, фабрику шкіргалантереї, молоко- й хлібокомбінати. За останнім словом техніки обладнаний домобудівний комбінат. Бурхливо розвивається промисловість міста і в дев’ятій п’ятирічці. Триває створення нових потужностей на заводі хімічного волокна й на авторемонтному заводі, фабриці гігроскопічної вати, шовковому комбінаті, хлібокомбінаті. Будуть здані в експлуатацію завод деревостружкових плит, авторемонтний завод, завод силікатної цегли потужністю 100 млн. штук на рік, нові корпуси заводу побутової хімії «Аврора», завод столових виробів, вино-перегінний завод, завод делікатесних м’ясних консервів.
Одночасно з новим промисловим будівництвом в роки восьмої п ’ятирічки реконструйовув алися існуючі підприємства. Новий комплекс цехів виріс на заводах «Фотоприлад», «Хімреактив», машинобудівному імені Г. І. Петровського, консервному комбінаті. Устаткований новітньою технікою і м’ясокомбінат. Тут введено холодильник, розрахований на одночасне зберігання 4 тис. тонн м’яса.
У промисловий розвиток Черкас внесли великий вклад усі республіки Країни Рад. Машини, верстати, турбіни, трансформатори та інше устаткування й обладнання надходили з Москви і Ленінграда, Горького й Волгограда, Уралу й Кузбасу, Закавказзя й Середньої Азії. Широка географія й джерел сировини, що переробляється на підприємствах міста.
Визначними трудовими перемогами черкасці зустріли 50-річчя Великого Жовтня. Виконуючи соціалістичні зобов’язання, взяті на честь ювілею, виробничий план 1967 року підприємства міста завершили до 18 грудня. Приріст валової продукції, порівняно з 1966 роком, становив 10,3 проц. За високі показники у виконанні соціалістичних зобов’язань колектив рафінадного заводу нагороджено пам’ятним ювілейним Червоним прапором ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради з залишенням його на вічне зберігання як символу трудової доблесті.
Включившись у всенародне соціалістичне змагання на честь 100-річчя від дня народження В. І. Леніна, трудящі Черкас достроково виконали восьмий п’ятирічний план. У порівнянні з 1965 роком випуск продукції збільшився в 1,6 раза, в т. ч. на підприємствах хімічної промисловості, машино- і приладобудування більш як у два рази, а на підприємствах легкої промисловості втроє. Значна частина приросту одержана за рахунок підвищення продуктивності праці. Для народного господарства виготовлено додатково 138 тис. тонн мінеральних добрив, 1,5 тис. тонн хімічного волокна, 5,5 млн. м тканин, на 1,5 млн. крб. машин та обладнання, десятки тисяч одиниць трикотажних і швейних виробів, понад 25 тис. тонн продукції харчової промисловості.
За цей же період освоєно виробництво більш як ста п’ятдесяти нових видів промислової продукції. У будівництво впроваджені нові збірні залізобетонні конструкції. Значно розширено виробництво товарів народного споживання, а побутові послуги населенню за п’ятирічку збільшились у 2,3 раза.
Вироби черкасців відомі в усьому Радянському Союзі і за кордоном. Черкаський шовк відправляється 158 підприємствам-замовникам Радянського Союзу, Чех о Словаччини, Польщі, Болгарії, Ірану, Пакистану. Продукція з черкаською маркою експортується більше як у 30 країн світу.
Ці показники — результат колективних зусиль робітників, інженерно-технічних працівників і службовців. Передові підприємства удостоєні високих урядових нагород. Так, Ленінськими ювілейними Почесними Грамотами ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС були нагороджені колективи машинобудівного заводу імені Г. І. Петровського і тресту «Черкасхімбуд», трудівники заводу хімічного волокна й рибокомбінату — Ленінськими ювілейними Почесними Грамотами ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради. Понад 11,5 тис. трудящих міста нагороджені ювілейними медалями «За доблесний труд. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна».