Чапаєвка, Золотоніський район, Черкаська область
ЧАПАЄВКА (до 1920 року — Богушкова Слобідка) — село, центр сільської Ради, розташоване на березі Кременчуцького водосховища, за 14 км від районного центру, за 1 км від залізничної станції Чапаєвка. Населення — 3054 чоловіка. Сільраді підпорядковані селища Панське й Чапаєвка.
У селі міститься центральна садиба колгоспу ім. Чапаева, за яким закріплено 2,9 тис. га Сільськогосподарських угідь, з них 1,9 тис. га орної землі. Основна галузь господарства — вирощення зернових культур та м’ясо-молочне тваринництво.
Працюють середня школа, де навчається 420 учнів, будинок культури на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 12,5 тис. примірників, лікарня на 25 ліжок, дитячий санаторій союзного значення «Гайдаровець», 2 піонерські табори, будинки відпочинку.
12 трудівників нагороджені орденами й медалями. М. О. Марченко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, А. К. Марченко, М. І. Вовк нагороджені орденом Леніна, М. О. Марченко, В. Я. Понятовський — орденом Жовтневої Революції. 4 парторганізації села об’єднують 106 комуністів, 4 комсомольські — 114 членів ВЛКСМ.
Село засноване 1619 року. Воно було одним з центрів повстання Переяславського полку 1666 року.
Влітку 1918 року партизанський загін, очолюваний А. К. Прокопенком, боровся тут проти австро-німецьких окупантів та гетьманців.
1936 року у відкритті стадіону на 5 тис. місць брав участь секретар ЦК КП(б)У П. П. Постишев; Г. І. Петровський надіслав вітальну телеграму.
1943 року в селі діяла підпільна група, очолювана С. О. Кривицьким. На фронтах Великої Вітчизняної війни билося проти фашистів 600 чапаєвців, з них 214 нагороджено бойовими орденами і медалями. На честь 386 односельців, загиблих у боях проти фашистів, споруджено пам’ятник.
9 уродженців Чапаєвки здобули вчений ступінь, серед них директор Інституту ботаніки АН УРСР доктор біологічних наук Г. І. Білик.
На території Чапаєвки виявлено залишки З поселень доби неоліту, поселення й поховання доби бронзи та поселення Черняхівської культури.