Сьогоднішній день Чернігівській області (продовження)
Нинішній радгосп чи колгосп — це велике механізоване багатогалузеве господарство. В середньому на кожне господарство припадає по 3,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2,1 тис. га орної землі, понад тисячу голів великої рогатої худоби, 1200 свиней. На початку 1972 року в області було 614 колгоспів і 40 радгоспів.
Велике значення мало здійснення спеціалізації колгоспів і радгоспів.
На Чернігівщині розвинуте зернове господарство, велику питому вагу мають технічні, кормові та овочеві культури, розвивається садівництво й ягідництво. Чернігівщина посідає перше місце на Україні щодо виробництва картоплі і є одним з найбільших виробників у республіці льону-довгунця. Поряд з рільництвом розвинуте високопродуктивне тваринництво молочно-м’ясного напряму.
За восьму п’ятирічку середньорічне валове виробництво всієї сільськогосподарської продукції у порівнянні з попереднім п’ятиріччям зросло на 13,4 проц., а продукції тваринництва — на 33—35 проц. Грошові доходи колгоспів у 1970 році становили 436 млн. карбованців.
В радгоспах і колгоспах стало багато досвідчених майстрів землеробства і тваринництва. У 1966 році Радянський уряд відзначив 2795 передовиків орденами й медалями, а 18 чол. присвоїв звання Героя Соціалістичної Праці. Велика група працівників сільського господарства була удостоєна урядових нагород і в квітні 1971 року, у т. ч. 7 передовикам присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Натхнені історичними рішеннями XXIV з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу, трудівники села розгорнули активну боротьбу за виконання завдань дев’ятої п’ятирічки в галузі сільського господарства. У новому п’ятиріччі заплановано добитися середньорічного росту валової продукції на 18 процентів. Головна увага й надалі приділятиметься збільшенню валового збору зерна. Значно зросте виробництво й продаж державі картоплі, цукрових буряків, льоноволокна та інших культур, продуктів тваринництва. Збільшиться обсяг капіталовкладень. Лише в колгоспне будівництво планується вкласти 520 млн. карбованців.
Вірні своєму патріотичному обов’язку, хлібороби у першому році дев’ятої п’ятирічки виростили високий урожай зернових культур — в середньому по 19,5 центнера з гектара, а озимої пшениці — но 24,3 цнт з га. В колгоспі ім. Калініна с. Іваниці Ічнянського району намолотили з кожного гектара по 38,6 центнера пшениці і по 53 центнери ячменю. Валовий збір зерна в колгоспі перевищив 100 тис. центнерів. Картоплярі області зібрали на кожному гектарі в середньому по 140 цнт бульб. Високих показників досягли картоплярі Менського району, де зібрано по 201 цнт. Немало господарств виростили по 276—285 цнт з гектара цієї провідної культури області. А ланки Героя Соціалістичної Праці О. Я. Дмитренка з колгоспу «Всесвітній Жовтень» та М. М. Ребенка з колгоспу «Авангард» Чернігівського району накопали по 340—350 центнерів картоплі з га. Чернігівщина в 1971 р. вийшла переможцем у соціалістичному змаганні областей України. За одержання високих урожаїв картоплі області вручено перехідний Червоний прапор ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР. Високі показники досягнуто і в тваринництві. В колгоспах і радгоспах області вироблено на 100 га сільгоспугідь по 286,5 цнт молока і по 69,4 цнт м’яса. Середній надій на корову становив 2169 кг. Найвищого надою молока на корову — по 7729 кілограмів добилася доярка колгоспу «10-річчя Жовтня» Прилуцького району Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР восьмого скликання Г. Д. Довженко. У цілому колгосп «10-річчя Жовтня» виробив по 1053 цнт молока і по 186,4 цнт м’яса на 100 га угідь. На базі 12 кращих радгоспів і колгоспів працюють школи передового досвіду у землеробстві й тваринництві.
Багато районів, радгоспів і колгоспів Чернігівщини підтримують тісні зв’язки з трудівниками сільського господарства Росії, Білорусії, Грузії, Киргизії, Латвії. Маршрути дружби з Чернігівщини пролягають до Брянської, Курської, Липецької, Смоленської областей і Чуваської АРСР Російської Федерації, Гомельської й Мінської областей Білоруської РСР, Зугдідівського і Тбіліського районів Грузинської РСР, Ризького району Латвійської РСР і Ошської області Киргизької РСР.
З року в рік колгоспи й радгоспи братніх республік змагаються між собою, допомагають один одному. Традиційним, наприклад, стало змагання-дружба між колгоспом «Заповіт Леніна» м. Остра Козелецького району і колгоспу ім. Сеспеля села Сеспелевого Кінашського району Чуваської АРСР. Це змагання не випадкове, воно має глибоке коріння. Селяни Козелецького повіту ще в .1922 році за допомогу хлібом та іншими продуктами голодуючому населенню дістали подяку від імені чуваського народу. В Острі у роки громадянської війни працював засновник чуваської радянської літератури М. Сеспель. Тут він помер і похований.
У роки Великої Вітчизняної війни частина населення Козелецького району евакуювалася до Чувашії, там вона була оточена турботою і любов’ю господарів. Тепер колгоспи регулярно обмінюються делегаціями, діляться між собою передовим досвідом господарювання. Радгосп ім. 50-річчя Великого Жовтня Талалаївського району почав змагатися з радгоспом «Інгірський» Грузинської РСР ще з того часу, як у 1939 році їх делегації зустрілися на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Після війни грузинські брати допомагали талалаївцям відбудовувати радгосп. У боргу не залишилися і українці. В 50-х роках вони допомогли грузинам придбати високопродуктивну племінну худобу. Так з року в рік міцніє дружба між радгоспами.
Особливо багато повчального є в дружбі колгоспів прикордонних районів Брянської, Гомельської, Чернігівської областей. Взяти, наприклад, Семенівський район Чернігівської області і Стародубський район Брянської області, що змагаються між собою. Обом учасникам змагання дуже корисним є переймання і запровадження у себе передового досвіду сусідів. Вже традиційним стало спільно підводити підсумки соціалістичного змагання. Між російськими і українськими колгоспами існують міцні виробничі зв’язки. У 1971 році стародубці поділилися насінницькою картоплею сорту «Лорх», що дало можливість закласти в колгоспах Семенівського району ділянки розмноження. У минулу важку зимівлю стародубці відпустили для тваринництва сусідніх колгоспів корми. З свого боку й семенівці не лишаються в боргу. Вони допомогли стародубцям худобою. Коли в сусідів не лагодилося із збиранням картоплі, у них на полях працювала техніка колгоспів Семенівського району. Безкорислива дружба і взаємодопомога сприяє всебічному розвиткові колгоспів братніх народів.
Робітники, колгоспники, інтелігенція Чернігівщини прагнуть відзначити новими трудовими успіхами 50-річчя утворення Союзу РСР — велике свято єднання і дружби всіх націй і народностей нашої країни. На підприємствах, в радгоспах і колгоспах широко розгорнулося соціалістичне змагання за дострокове виконання плану другого року п’ятирічки.
Трудящі Чернігівщини давно підтримують дружні зв’язки з робітниками й селянами Східно-Чеської області Чехословацької Соціалістичної Республіки. З травня 1966 року працює обласне відділення радянсько-чехословацької дружби, яке об’єднує 13 районних і близько 60 первинних організацій. Багато міст і районів Чернігівської області підтримують дружні контакти з містами і районами Східно-Чеської області.
В результаті постійного піклування Комуністичної партії і Радянського уряду зростає життєвий рівень кожної радянської сім’ї. За роки восьмої п’ятирічки середньомісячна заробітна плата робітників і службовців Чернігівської області зросла на 25,3 процента, середньомісячна оплата праці колгоспника на 44,1 процента. Виплата пенсій, допомоги і стипендій збільшилась на 71,7 проц. У 1970 році виплачено населенню області у вигляді пенсій, допомоги 119,2 млн. крб. Того ж року дотація соцстраху за путівки в санаторії та будинки відпочинку складала 1 млн. крб. і збільшилась за 5 років у 2 рази. За рахунок суспільних фондів споживання у 1966—1970 рр. побудовано шкіл на 22,9 тис. учнівських місць, дитячих дошкільних закладів на 10,1 тис. місць, культосвітніх закладів на 43 тис. місць, споруджено 2,8 млн. кв. метрів житла.
Зростання грошових доходів населення дозволило поліпшити структуру споживання продуктів харчування, купувати більше товарів культурно-побутового призначення й господарського вжитку, розширити сферу побутового обслуговування. Торговельна мережа за останні 20 років зросла удвічі. Зараз налічується 5150 державних і кооперативних підприємств роздрібної торгівлі, 1179 підприємств громадського харчування.
Щороку поліпшується охорона здоров’я трудящих. Зараз в області налічується 1700 лікувальних закладів. У лікарнях — 15,8 тис. ліжок, що в 3 рази більше, ніж у 1940 році. Особлива увага приділяється охороні дитинства й материнства: працює 57 консультацій для жінок і дітей, 76 дитячих поліклінік і амбулаторій. В області є 7 санаторіїв і 3 будинки відпочинку на 1690 місць. На варті здоров’я — 2798 лікарів і 10 642 чол. середніх медичних працівників. Це в 3 рази більше, ніж у 1940 році. В медичних закладах трудиться 11 кандидатів медичних наук, 33 заслужені лікарі УРСР, понад 300 відмінників охорони здоров’я УРСР.
Повсюдного поширення набули фізкультура й спорт. Добровільні спортивні товариства об’єднують 328,5 тис. чоловік. В області є 21 стадіон, 879 футбольних полів, 217 спортзалів, 5230 різних спортивних майданчиків, численні лижні бази, водні станції тощо, де трудящі гартують своє здоров’я.
Надбанням широких мас трудящих стали освіта, наука, культура. Щодо цього яскравим показником є загальноосвітній рівень населення. На кожні 1000 чоловік населення віком 10 років і старше з вищою й середньою освітою (повною і неповною) припадає у місті 596, на селі — 328 чоловік. Кількість спеціалістів з вищою і середньою освітою зросла з 17,3 тис. в 1940 році до 77,3 тис. чол. у 1971 році. Успішно розвивається шкільна справа. В області 1190 загальноосвітніх шкіл, з них 777 середніх і восьмирічних, де здобувають знання 266,4 тис. дітей. 17,5 тис. учителів виховує і навчає молоде покоління. Серед працівників народної освіти області багато майстрів педагогічної справи. 68 з них — заслужені вчителі УРСР, 24 — нагороджені медалями А. С. Макаренка. Близько півтори тисячі — відмінники народної освіти УРСР. Орденів і медалей СРСР удостоєні 887 вчителів. У сорока з них на грудях сяє орден Леніна. Є культосвітнє й музичне училища, 28 музичних шкіл.
В області — 20 середніх спеціальних навчальних закладів, де навчається 15,9 тисяч юнаків та дівчат. Щорічний випуск спеціалістів для народного господарства становить понад 4 тис. чоловік. У 13 профтехучилищах набувають різних спеціальностей 6,9 тис. чол. На території області два педагогічні інститути — Ніжинський і Чернігівський. У 1970 році Ніжинський педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя за заслуги в підготовці кадрів для народної освіти і в зв’язку з 150-річчям з дня заснування нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. З 1960 року в Чернігові працює філіал Київського політехнічного інституту, в якому готують інженерів 12 спеціальностей. У 1971—1972 навчальному році у вищих навчальних закладах області навчалось 8,3 тис. чоловік.
Значний вклад у розвиток народного господарства вносять Всесоюзний науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології, обласна сільськогосподарська дослідна станція, дослідна станція по картоплі, дослідна станція ефіро-масляних культур, Придеснянська дослідна станція по боротьбі з ерозією грунтів. Чернігівська експедиція Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту веде дослідження знаменитої Дніпровсько-Донецької западини. У вузах і науково-дослідних закладах працює 690 наукових співробітників, з них 5 докторів наук і 173 кандидати наук. Уродженцями Чернігівщини є відомі українські радянські вчені академік АН УРСР, лауреат Ленінської премії Герой Соціалістичної Праці В. С. Будник, члени-кореспонденти АН УРСР О. І. Кухтенко, О. Г. Ситенко, А. А. Чухно, заслужені діячі науки і техніки УРСР доктори технічних наук К. І. Вазенко, М. А. Кондак та інші. Заслуженим діячем науки УРСР є доктор медичних наук, професор С. І. Мостовий. У всьому світі відомі експериментальні роботи щодо оживлення організму, які ставить доктор медичних наук професор В. О. Неговський. Член-кореспондент АН УРСР ректор Київського державного університету М. У. Білий обраний Головою Верховної Ради Української РСР.