Сьогоднішній день Чернігівській області (закінчення)
Створено широку мережу культурно-освітніх закладів. Є 1253 будинки культури і клуби, 2560 державних і профспілкових бібліотек з книжковим фондом 17,2 млн. томів, 8 державних музеїв, серед них Чернігівський обласний історичний музей, літературно-меморіальні музеї М. М. Коцюбинського в Чернігові, О. П. Довженка в Сосниці, меморіальні музеї М. І. Кибальчича у Коропі, М. О. Щорса в м. Щорсі, Остерський, Ніжинський і Прилуцький краєзнавчі музеї, 1262 кіноустановки. Культурно-освітні заклади є активними помічниками партійних організацій у комуністичному вихованні трудящих. Глибоко в життя і побут робітників, селян, інтелігенції увійшло радіо, телебачення.
Серед членів Спілки письменників України 52 уродженці Чернігівщини, серед них П. Дорошко, Ю. Збанацький, В. Москалець, Ю. Мушкетик, О. Полторацький, Б. Степанюк та інші. Творча молодь гуртується в літературних об’єднаннях. У Чернігові, Ніжині, при багатьох районних газетах, в навчальних закладах, на підприємствах діють літстудії. При редакції обласної газети «Деснянська правда» є літературне об’єднання.
На Чернігівщині працюють обласний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка та Ніжинський обласний пересувний український драматичний театр ім. М. М. Коцюбинського. Музичне мистецтво пропагує обласна філармонія. Поряд з професіональним мистецтвом розвивається художня самодіяльність. У 7 тис. колективах беруть участь 105 тис. чоловік. За своєю виконавською майстерністю ряд з них наближається до рівня професіонального мистецтва. Народному хору «Десна» палацу культури Чернігівського комбінату хімічного волокна присвоєно звання заслуженого колективу УРСР (художній керівник — заслужений артист УРСР Л. М. Пашин). 23 кращі колективи області удостоєно звання народних. Першим це звання у 1959 році одержав самодіяльний драматичний театр Борзнянського районного будинку культури. Він має піввікову історію. Найстарішим серед хорових колективів, удостоєних звання народних, є хор с. Іванівни Чернігівського району, який очолював заслужений працівник культури УРСР В. І. Полевик. На сцені Кремлівського театру не раз виступав народний ансамбль сопілкарів с. Галиці Ніжинського району під керівництвом учителя місцевої школи Ф. І. Січкаря. Активно творять понад 60 самодіяльних композиторів.
Вже давно на Чернігівщині стали традиційними свята дружби трьох братніх народів — російського, білоруського, українського, особливо в північних районах області, що межують з Брянською і Гомельською областями. Російські, білоруські і українські колгоспники часто спільно відзначають свята врожаю, свята трудової слави, ювілеї колгоспів, вшановують ветеранів праці. У с. Сеньківці Городнянського району, розташованому на кордоні трьох братніх республік, відкрито музей ленінської дружби народів. Дружні культурні взаємозв’язки ще більш посилилися напередодні всенародного свята — 50-річчя утворення Союзу РСР. Великою подією у культурному житті став фестиваль, символічний факел якого в селі Гірському Щорського району запалили представники художньої самодіяльності Брянської, Гомельської і Чернігівської областей.
На Чернігівщині багато народних умільців, які присвятили свій талант різним жанрам образотворчого й народного прикладного мистецтва. Сотні робітників, колгоспників, представників інтелігенції займаються живописом і скульптурою. Являють інтерес роботи самодіяльного живописця Я. Т. Бондаренка з села Пристороні Коропського району. На республіканських і обласних виставках увагу глядачів привернула його картина «Перший з’їзд Рад СРСР». Колгоспник с. Сокиринці Срібнянського району М. І. Харченко відомий як талановитий майстер скульптури. Зокрема, він створив скульптурний портрет відомого кобзаря Остапа Вересая, який встановлено у Сокиринському парку. Серед різьбярів найбільш відомим є колгоспник села Сваричівки Ічнянського району А. Г. Штепа — тонкий майстер поєднання старовинного способу обробки дерева з новим. Його чудові твори «Я бачив В. І. Леніна», «Діти слухають розповідь селянина про В. І. Леніна» дістали високу оцінку на виставках у Москві й Києві. Роботи Штепи прикрашають експозицію Державного музею українського народно-декоративного мистецтва УРСР у Києві. Він член Спілки художників УРСР. Споконвічна чернігівська обробка кераміки знайшла втілення у творах багатьох сучасних майстрів. Це особливо слід підкреслити, характеризуючи творчість самодіяльного кераміка з Ічні М. Я. Пищенка. Стилізовані птахи, звірки, декоративні вази, миски він розписує різнохарактерними звивистими або рівними лініями. Своєрідним почерком відзначаються твори інкрустацією соломою члена Спілки художників України О. Ф. Саєнка, що живе у Борзні. Багато майстрів працює у давньому центрі українського ткацтва — селі Дігтярях Срібнянського району. Чудові вироби місцевих майстринь знають далеко за межами Радянської країни, вони експонувалися на міжнародних виставках у Бельгії, Канаді (Монреаль), Японії (Осака). До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна майстер А. М. Демешко виткала шерстяний килим «В. І. Ленін». Плідно працюють народні умільці і в інших жанрах декоративно-прикладного мистецтва.
Майже щороку влаштовуються обласні виставки народного мистецтва, на яких експонуються кращі твори майстрів різних жанрів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Так, на ювілейній виставці, присвяченій 50-річчю Радянської влади, у 1967 році було представлено близько 300 кращих робіт, створених самодіяльними митцями.
На прапорі Чернігівської області — орден Леніна. Цієї високої нагороди вона була удостоєна 1967 року за активну участь чернігівців у партизанському русі, за мужність і стійкість, виявлені ними в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни, і за успіхи, досягнуті в розвитку народного господарства. Напередодні 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції області вручено на вічне зберігання пам’ятний Червоний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Високі нагороди окрилили трудящих. Вони прагнуть працювати ще краще, постійно примножувати економічну могутність і обороноздатність Радянської країни.
Боротьбу трудящих Чернігівщини за втілення в життя мудрої політики Комуністичної партії очолює обласна партійна організація. Важливою подією в житті комуністів, усіх трудящих області, як і всієї радянської країни, став XXIV’ з’їзд КПРС. З XXIV з’їздом КПРС нерозривно пов’язаний перехід нашої Батьківщини до нового етапу комуністичного будівництва, програма якого розроблена і обгрунтована у Звітній доповіді ЦК КПРС XXIV з’їзду партії, яку зробив Генеральний секретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв, Резолюції з’їзду, в Директивах по п’ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971—1975 рр. Мобілізуючи творчу енергію трудящих на виконання рішень XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України, обласна партійна організація удосконалює організаторську та ідейно-політичну роботу На 1 січня 1972 року в ії складі було 73 816 членів і кандидатів в члени КПРС, які об’єднані у 2564 первинні парторганізації. У післявоєнні роки першими секретарями обкому партії працювали М. Г. Кузнецов, М. Г. Рогинець, В. С. Марков, П. X. Куманьок, П. О. Дорошенко, М. М. Борисенко (тепер кандидат у члени Політбюро, секретар ЦК КП України). У квітні 1970 року першим секретарем обкому партії обрано М. В. Уманця.
Велику роботу в галузі господарського й культурного будівництва провадять місцеві Ради депутатів трудящих. До їх складу обрано 22 378 депутатів, в тому числі: до обласної Ради депутатів трудящих — 165, районних — 1731, міських — 1359, селищних — 1800, сільських — 17 323. Серед них 17,2 процента робітників, 55,3 процента колгоспників, 42 проценти жінок, 48 процентів комуністів. 12 процентів комсомольців, молоді до 30 років — 23,7 процента. В 3233 постійних комісіях Рад працює 41483 депутатів і активістів. Місцеві Ради у своїй діяльності широко спираються на актив. У сільських, вуличних, квартальних, домових комітетах, групах і постах народного контролю працює 21 тисяча робітників, колгоспників, інтелігентів. З 1963 року головою облвиконкому працює В. Н. Замула.
Найбільш масовою громадською організацією є профспілки. На підприємствах і в установах, колгоспах і радгоспах діють 4128 профспілкових організацій, що об’єднують у своїх лавах 417 тис. чол. Під керівництвом партійних організацій вони широко залучають трудящих до управління державними й громадськими справами, беруть активну участь у розвитку народного господарства, у вихованні в трудящих комуністичного ставлення до праці й суспільної власності.
Славними ділами демонструє свою вірність партії комсомольська організація області, яка нараховує 142 тис. комсомольців, об’єднаних в 2437 первинних організацій. Нині пліч-о-пліч із старшими комсомольці й молодь області активно трудяться над виконанням плану дев’ятої п’ятирічки. У Ленінському заліку «Рішення XXIV з’їзду КПРС — в життя» взяло участь 230 тисяч молодих патріотів.
Бойовим помічником партійних організацій у мобілізації трудящих на виконання дев’ятого п’ятирічного плану, в комуністичному вихованні трудящих є преса. Виходять обласні газети «Деснянська правда», «Комсомольський гарт», 22 районні та 25 багатотиражних газет. Загальний тираж їх становить близько 400 тис. примірників. Президія Верховної Ради СРСР у 1967 році за успіхи у комуністичному вихованні трудящих, мобілізації їх на виконання завдань п’ятирічного плану та у зв’язку з 50-річчям з дня виходу першого номера, нагородила газету «Деснянська правда» орденом «Знак Пошани». Обласні і районні газети велику увагу приділяють пропаганді дружби народів СРСР. Вже стали традицією випуски об’єднаних номерів газет «Брянский рабочий», «Гомельская прауда» і «Деснянська правда». Об’єднані номери, присвячені 50-річчю утворення СРСР, випустили і ряд редакцій районних газет.
В області працюють численні добровільні товариства й організації. Значну роботу щодо військово-патріотичного виховання трудящих, підготовки молоді до служби в Радянській Армії і Військово-Морському Флоті проводить обласна організація ДТСААФ. У 1970 і 1971 рр. Чернігівська область була передовою в цій справі, за що її відзначили перехідним Червоним прапором ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР. Колективи промислових підприємств та будов, радгоспи й колгоспи шефствують над військовими частинами. На постійну турботу Комуністичної партії і радянського народу воїни відповідають відмінними успіхами у бойовій і політичній підготовці.
Близько 20 тисяч членів об’єднує в своїх лавах обласна організація товариства «Знання». Понад 160 тисяч членів об’єднує обласна організація Українського товариства охорони пам’ятників історії і культури. Вона веде велику роботу, щоб виявити, зберегти і реставрувати пам’ятники, на які така багата Чернігівщина. Вже взято на облік 1560 пам’яток історії і культури та 125 пам’яток архітектури.
У літопису вітчизняної історії багато сторінок належить Чернігівщині. Героїчним було її минуле, величним є сучасне. Разом з усім радянським народом трудящі області впевнено крокують у світле майбутнє — комунізм.
М. Т. ЯЦУРА