Тиниця, Бахмацький район, Чернігівська область
ТИНИЦЯ — село, центр сільської Ради, розташоване за 10 км від районного центру. Дворів —1180. Населення — 3495 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Батуринське й Кирпичне.
В Тиниці розміщено колгосп ім. Ілліча, за яким закріплено 6300 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 5660 га орної землі. Вирощують зернові й технічні культури; розвинуте молочне тваринництво.
У селі працюють середня і початкова школи, в яких налічується 546 учнів і 33 вчителі, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, сільськогосподарська бухгалтерсько-рахівнича школа; споруджується будинок культури.
За виробничі успіхи 15 трудівників нагороджено орденами й медалями.
Перша писемна згадка про Тиницю належить до 1659 року.
Радянську владу встановлено у січні 1918 року. В 1921 році тут відкрили сільськогосподарську школу. Організатором і директором цієї школи був Т. І. Осадчий — український економіст, одну з праць якого згадує В. І. Ленін у своїй праці «Розвиток капіталізму в Росії». Комсомольську організацію створено в 1923 році, партійну — в 1924.
Під час німецько-фашистської окупації гітлерівці вчинили криваву розправу над мирним населенням. Лише за один день вони спалили живими 136 чоловік, у т. ч. чимало дітей. На фронтах Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билися 635 жителів, з них 211 за мужність і відвагу нагороджено орденами й медалями СРСР. 236 чоловік віддали життя за незалежність Батьківщини. Їм у 1966 році встановлено меморіальну дошку. На могилі воїнів, які загинули в бою за визволення села, у 1957 році споруджено пам’ятник.
У Тиниці є 2 пам’ятки архітектури — будинок Кочубея і скарбниця XVIII століття.