Рокитне, Бобровицький район, Чернігівська область
РОКИТНЕ — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру і за 28 км від залізничної станції Бобровиця. Дворів — 57. Населення — 126 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бірки, Красне, Мочалище, Новоселиця й Секолівка.
В Рокитному розміщена бригада колгоспу «Комінтерн» (центральна садиба в с. Мочалищі), за яким закріплено 1917 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1221 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур та м’ясо-молочному тваринництві.
В селі є клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Рокитне виникло в першій половині XIX ст. Місцевість була покрита чагарниками, лісом, рокитою, звідси й походить назва села. Під час революції 1905—1907 рр. в Рокитному відбулися збройні сутички селян з військами, яких поміщик викликав для охорони маєтку.
В грудні 1917 року в Рокитному встановлено Радянську владу. Партійна організація заснована в 1926 році, комсомольська — в 1928 році.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з гітлерівськими загарбниками 65 жителів Рокитного. За мужність і відвагу 25 чоловік нагороджено орденами й медалями, 42 чоловіка полягли смертю хоробрих за свободу й незалежність Батьківщини. За тимчасової німецько-фашистської окупації у грудні 1942 року гітлерівські кати спалили село й знищили 197 жителів, з них 77 спалили живцем. Тоді ж вони повністю знищили с. Мочалище й спалили 267 чоловік. Постановою бюро обкому КП України Рокитие, Бірки, Красне, Мочалище й Новоселиця визнані партизанськими селами.
У Мочалищенському лісі є партизанське кладовище, де встановлено обеліск Слави на честь загиблих народних месників.
В с. Мочалищі народився С. М. Шуплик (1889—1956) — народний поет-партизан, який під час Великої Вітчизняної війни був у партизанському з’єднанні О. Ф. Федорова. Збірка його віршів «Пісні партизана діда Степана» вийшла у 1945 році в Києві.