Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область
МИХАЙЛО-КОЦЮБИНСЬКЕ (до 1937 року — Козел) — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване за 20 км від райцентру і за 6 км від залізничної станції Левковичі. Дворів — 948. Населення — 3312 чоловік.
За колгоспом ім. Войкова, який знаходиться на території селища, закріплено 5176 га сільгоспугідь, у т. ч. 4326 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
У Михайло-Коцюбинському є середня школа, в якій налічується 600 учнів і 39 учителів, будинок культури на 200 місць, 5 бібліотек, лікарня на 100 місць, поліклініка, протитуберкульозний диспансер.
За успіхи в розвитку сільського господарства, освіти й культури 112 жителів нагороджено орденами й медалями, у т. ч. доярку Г. А. Портну — орденом Леніна.
Перша писемна згадка про Козел належить до 1662 року.
Радянська влада проголошена в січні 1918 року. Партійна організація заснована 1920 року, комсомольська — 1919.
У 1935—1962 рр. селище було районним центром.
За гітлерівської окупації діяв підпільний Михайло-Коцюбинський райком КП(б)У. Понад тисячу жителів захищали Батьківщину на фронтах і в партизанських загонах від німецько-фашистських загарбників, 925 з них відзначені орденами й медалями. Уродженцям селища Я. Ф. Руденку, С. С. Одноворченку і К. Ф. Шкарубі присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 400 жителів Михайло-Коцюбинського загинули смертю хоробрих, 1969 року на їх честь споруджено меморіальний комплекс. 1957 року встановлено пам’ятник воїнам, які, визволяючи село від гітлерівських окупантів, полягли смертю хоробрих.
У селищі народився В. М. Блакитний (Елланський, 1894—1925) — український радянський письменник і громадський діяч.
Поблизу села виявлено городище, поселення й курганний могильник часів Київської Русі.