Піски, Чернігівський район, Чернігівська область
ПІСКИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 26 км від райцентру й за 5 км від залізничної станції Бакланове. Дворів — 266. Населення — 565 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Підгірне й Єньків.
На території Пісок розміщений колгосп «Новий шлях», за яким закріплено 1964 га земельних угідь, у т. ч. 969 га орної землі. В господарстві вирощуються зернові й технічні культури, картопля. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За досягнення в змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня колгосп нагороджений Пам’ятним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. 99 колгоспників за успіхи в розвитку сільського господарства удостоєно орденів і медалей, у т. ч. орденом Леніна відзначені М. В. Тимошенко, М. І. Притиковський, О. М. Малець, П. І. Сердюк, М. М. Силко. Голові колгоспу М. К. Гармашу, делегату XXIII з’їзду КПРС І. В. Миколаєнку й М. П. Осипенко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У селі є восьмирічна школа, де навчається 152 учні й працює 13 учителів, будинок культури на 350 місць, бібліотека, краєзнавчий музей, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
Піски виникли на початку XVIII століття.
Радянська влада проголошена в січні 1918 року. Партійну організацію створено в 1931 році, комсомольську — в 1924.
Під час Великої Вітчизняної війни 284 жителі билися на фронтах проти німецько-фашистських загарбників, з них 117 нагороджено орденами й медалями. 168 чоловік загинуло смертю хоробрих. 1958 року споруджено пам’ятник воїнам, які полягли в боях з гітлерівськими окупантами, визволяючи село.
Поблизу с. Пісок виявлено поселення доби неоліту, бронзи та скіфо-сарматських часів (V ст. до н. е.— III ст. н. е.).