Лемеші, Козелецький район, Чернігівська область
ЛЕМЕШІ — село, центр сільської Ради, розташоване обабіч автошляху Київ—Ленінград, за 8 км від районного центру. Дворів — 197. Населення — 645 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Боярівка, Горбачі, Лихолітки, Шалойки, Шапихи, Шуляки.
У Лемешах міститься центральна садиба колгоспу ім. Жданова, за яким закріплено 3040 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1750 га орної землі. Вирощують переважно зернові культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва 140 чоловік нагороджено орденами й медалями, голову колгоспу І. Є. Мозолевського двічі удостоєно ордена Леніна, ланковій А. К. Шолойко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
В селі працюють середня школа, де навчається 411 учнів і викладає 29 учителів, будинок культури на 418 місць, дві бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт.
Перша згадка про Лемеші належить до 1709 року. В 1900 році в селі відбувся селянський виступ.
У січні 1918 року встановлено Радянську владу. В 1931 році була створена комсомольська організація, в 1936 — партійна.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 106 жителів села, з них 64 — полягли смертю хоробрих, 21 чоловіка за мужність і героїзм нагороджено орденами й медалями. Житель с. Шалойок П. Г. Пекур повний кавалер ордена Слави. 1944 року споруджено пам’ятник радянським воїнам, що загинули в боях за визволення села від німецько-фашистських загарбників. 1963 року лемешівці встановили обеліск Слави воїнам-односельцям, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.
В 1963 році відкрито пам’ятник В. І. Леніну.
Уродженець Лемешів К. Г. Розумовський (1728—1804) був президентом Петербурзької Академії наук, гетьманом Лівобережної України.
В селі зберігається пам’ятка архітектури — церква Трьох святих, побудована за проектом архітектора І. Г. Григоровича-Барського в 1761 році.