Остер, Козелецький район, Чернігівська область (закінчення)
Партійні й радянські органи, які відновили роботу відразу ж після визволення селища, мобілізували всі зусилля трудящих на відбудову господарства, зруйнованого війною і тимчасовою окупацією. Вже навесні 1944 року на колгоспні лани вийшли 6 тракторів Остерської МТС. Цехи лісгоспзагу і промислова артіль ім. Крупської виготовляли сільськогосподарський інвентар. Значну допомогу подали братні радянські республіки: з Російської Федерації колгоспи одержали племінну худобу, коней, з Грузії — бджоломаток для відновлення пасік. Це допомогло колгоспам району, незважаючи на труднощі відбудовного періоду, швидше відродити господарство. За роки четвертої п’ятирічки збудовано Остерську полезахисну станцію, найбільшу в області. Невдовзі після того, як вибили окупантів із селища, почали працювати лікарня, поліклініка, протитуберкульозний диспансер. Уже на шостий день продзвенів шкільний дзвоник, розпочалося навчання в школах. Відновила роботу районна бібліотека, для якої з різних міст країни надійшло 1250 примірників книжок. Відкрито будинок культури і кінотеатр. У лютому 1946 року зробив перший набір учнів будівельний технікум. В 1947 році встановлено пам’ятник В. І. Леніну, зруйнований фашистами. 7 листопада 1943 року знову почала виходити районна газета «Правда Остерщини».
Багато уваги партійна організація Остра й селищна Рада приділяли розвитку господарства в роки наступних п’ятирічок. На базі промислової артілі ім. Крупської, де переважала ручна праця, в 1960 році створено Остерську текстильну фабрику. Протягом восьмої п’ятирічки виробнича площа фабрики збільшилася на 2 тис. кв. метрів. У цехах встановлено 65 верстатів-автоматів, що надійшли з м. Душанбе Таджицької РСР. На підприємстві працює понад 250 робітників. Колектив фабрики план восьмої п’ятирічки завершив за 4 роки й 10 місяців. Понад план було випущено 160 тис. погонних метрів тканин на суму 248 тис. крб. Валова продукція фабрики за восьму п’ятирічку становила 9782 тис. крб. 9 кращих виробничниць нагороджено ювілейними Ленінськими медалями. Ткалі Н. М. Бригинець і К. Г. Манілова удостоєні ордена Трудового Червоного Прапора. Вироби фабрики— меблеву плахту, килимові доріжки — можна зустріти не тільки в магазинах республіки, а й далеко за її межами.
Остерське об’єднання «Сільгосптехніки» — одне з найбільших в області підприємств ремонту сільськогосподарських машин. Після передачі сюди виробничих приміщень, машин та устаткування колишньої полезахисної станції, виробнича база його набагато розширилась. У 1970 році в об’єднанні стала до ладу майстерня ремонту картопляних комбайнів, яка обслуговує 15 районів області. Щорічно тут проводиться капітальний ремонт понад 300 комбайнів, а на кінець 9-ї п’ятирічки їх кількість буде доведена до 600. Серед працівників «Сільгосптехніки» — 28 раціоналізаторів та винахідників. Впровадження їхніх пропозицій у виробництво дало за восьму п’ятирічку економію 14,5 тис. карбованців.
Важливе місце серед підприємств району посідає Остерський лісгоспзаг. Загальна площа лісового фонду, який він обслуговує, становить 25,6 тис. га. Крім того, спеціалісти лісгоспзагу здійснюють контроль та подають технічну допомогу колгоспам у веденні лісового господарства на площі 11 тис. га. Тільки протягом 1966—1970 рр. колектив лісгоспзагу заліснив 1603 га пісків, ярів та інших непридатних для сільського господарства земель, створив захисну смугу по обидва береги Десни на площі 735 га. Підприємства лісгоспзагу виготовляють пиломатеріал, різноманітну тару, товари народного споживання та різні продукти лісохімії. Випуск товарної продукції за п’ятирічку становив 2620 тис. карбованців.
В Острі працюють також харчокомбінат, маслозавод, міжколгоспна будівельна організація та ряд дрібних підприємств, які обслуговують населення міста.
Розпочатий московськими робітниками рух за створення бригад комуністичної праці знайшов гарячий відгук і серед трудівників Остра. Перша така бригада виникла на текстильній фабриці. Її очолила комсомолка С. Мороз. Тепер це високе звання присвоєно 21 бригаді міста.
Небувалу хвилю трудового піднесення викликала підготовка до визначних дат у житті країни — 50-річчя Радянської влади і 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. В місті широко розгорнулося соціалістичне змагання. Робітники підприємств брали підвищені зобов’язання й з честю виконували їх. Так, колектив лісгоспзагу достроково, за 4 роки й 5 місяців, виконав восьмий п’ятирічний план. Він був нагороджений ленінською ювілейною Почесною грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС, занесений до Книги пошани Державного комітету лісового господарства Ради Міністрів СРСР. 44 виробничники лісгоспзагу нагороджені медалями «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Ветеран підприємства лісоруб В. Л. Богдан удостоєний найвищої урядової нагороди — ордена Леніна. Свої зобов’язання на честь XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України лісгоспзаг виконав на 118.3 проц. й був визнаний переможцем у соціалістичному змаганні серед виробничих колективів міста.
У дев’ятій п’ятирічці в Острі стануть до ладу нові промислові підприємства. Почнуть давати продукцію новий столярно-меблевий цех побуткомбінату і кондитерський цех харчокомбінату, вдвічі зростуть виробничі потужності відділення «Сільгосптехніки», значно розширяться виробничі площі ткацької фабрики та підприємств лісгоспзагу.
У жовтні 1961 року Остер віднесено до категорії міст районного підпорядкування. В межі його ввійшли села Юськова Гребля та Старогородка, в якій розташований колгосп «Заповіт Леніна». Загальна площа земельних угідь його становить 2996 га, в т. ч. 1469 га орної землі. В господарстві вирощують зернові культури, цукрові буряки, льон, картоплю. Тваринництво — м’ясо-молочного напряму. Машинно-тракторний парк колгоспу в 1971 році налічував 29 тракторів, 12 комбайнів, 14 автомашин. У господарстві працювало 136 електромоторів.
Для успішного виконання планів восьмої п’ятирічки партійна організація та правління колгоспу зміцнили кадрами найважливіші ділянки колгоспного виробництва. Було впроваджено внутрігосподарський розрахунок, підвищено культуру землеробства, механізовано трудомісткі процеси в рільництві й тваринництві. Самовіддана праця хліборобів дала хороші наслідки: восьмий п’ятирічний план виробництва зерна колгосп виконав на 108,3 проц., м’яса — на 134,5 проц., молока — на 147,4 проц. По виробництву зерна, картоплі та продуктів тваринництва колгосп посідає одне з перших місць у районі. В 1971 році тут вирощено по 21,7 цнт зерна, 177 цнт картоплі з гектара. Вироблено на кожні 100 га сільськогосподарських угідь 505.4 цнт молока та 79,9 цнт м’яса. За успіхи, досягнуті у виконанні завдань восьмої п’ятирічки, 9 передовиків відзначені урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна — голова колгоспу І. Д. Бут, орденом Жовтневої Революції — бригадир тракторної бригади О. Т. Заплатний, орденом Трудового Червоного Прапора одна з фундаторів колгоспу У. М. Красна, свинарка К. М. Мольченко, агроном М. С. Проченко та інші.
Трудівники Остра включились у всенародний рух за гідну зустріч 50-річчя утворення Союзу РСР. Робітники, колгоспники, інтелігенція зобов’язалися на честь цієї знаменної дати достроково завершити план другого року дев’ятої п’ятирічки. Систематично перевиконують денні завдання 80 ударників комуністичної праці відділення «Сільгосптехніки», по півтори норми дає комсомольсько-молодіжна бригада М. В. Хорця.
Колгосп «Заповіт Леніна» посів перше місце в районі по виробництву молока і м’яса на 100 га угідь.
За післявоєнні роки змінилося обличчя Остра. Він прикрасився багатьма двоповерховими цегляними будинками. Тут споруджено будинок культури на 550 місць, нове приміщення середньої школи № 1, широкоекранний кінотеатр та чотириповерховий гуртожиток будівельного технікуму. В центрі посаджено парк, який оточують нові будинки архітектурного ансамблю. Багато вулиць міста покриті бруківкою, а центральні — заасфальтовані. На них встановлені люмінесцентні світильники. В місті є водопровід і газообмінний пункт, який обслуговує понад 1600 сімей.
Зростає добробут населення. За останні 10 років вклади в ощадні каси збільшилась на 2166 тис. крб. До послуг жителів є універмаг, 28 магазинів, їдальня, кафе, чайна, 5 павільйонів.
Поліпшилась охорона здоров’я трудящих. У місті працюють лікарня з п’ятьма відділеннями на 150 ліжок, поліклініка, два медпункти, дитяча та жіноча консультації, протитуберкульозний диспансер, санепідстанція, аптека. Якщо до Жовтневої революції в Острі був лікар і два фельдшери, то тепер тут 41 лікар і 96 чоловік середнього медперсоналу, або один лікар на 227 чоловік населення. В 1971 році прийняла перших туристів з різних кінців нашої країни Остерська турбаза. За роки дев’ятої п’ятирічки буде споруджено нове триповерхове приміщення лікарні, вдвічі зросте пропускна спроможність турбази.
В Острі є дві середні, восьмирічна та початкова загальноосвітні школи, в яких навчається 1662 учні й працює 126 учителів. Є також семирічна музична школа. Педагогу середньої школи № 1 М. П. Нестеренко у 1968 році присвоєно звання заслуженого вчителя УРСР. Висококваліфікованих спеціалістів готує Остерський будівельний технікум. За 25 років його закінчили 1580 чоловік.
Всього в Острі 11 бібліотек — дві міські (для дорослих і дитяча), 9 профспілкових та відомчих. Книжковий фонд їх становить 101 тис. примірників. Бібліотека для дорослих, яка налічує 30,2 тис. книжок, визнана обласним управлінням культури бібліотекою відмінного обслуговування.
Багату й славну історію міста й краю відображає в своїй експозиції Остерський краєзнавчий музей — один з найстаріших в області. Тут зібрано багато скарбів матеріальної та духовної культури народу. Велику роботу провів колектив музею до 50-річчя Радянської влади та 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Зібрано й вивчено багато матеріалів про активних борців за встановлення Радянської влади на Остерщині, учасників громадянської та Вітчизняної воєн, передовиків виробництва. Музей став одним із центрів виховання молоді на революційних, бойових і трудових-традиціях нашого народу.
Провідну роль у виробничому й громадському житті міста відіграє численний загін комуністів. У грудні 1971 року в Острі 28 первинних партійних організацій об’єднували 584 членів і кандидатів у члени КПРС. Активним помічником їх є комсомольці. 16 первинних комсомольських організацій міста налічують 1087 членів ВЛКСМ.
Як і повсюди в Радянській країні, в Острі здійснюється народовладдя. 13 червня 1971 року до міської Ради обрано 50 депутатів, у т. ч. 27 робітників, 7 колгоспників. Серед обраних — 40 проц. комуністів. Половину депутатів становлять жінки. У роботі постійно діючих комісій міськради, груп народного контролю, вуличних комітетів беруть участь близько 100 чоловік активу. Міська Рада розглядає й вирішує найважливіші питання життя міста — розвитку промисловості, благоустрою, охорони здоров’я, освіти тощо. З кожним роком зростають асигнування міськради на соціально-культурні заходи. Якщо в 1966 році вони становили 60,8 тис. крб., то в 1971 році — вже 136,2 тис. карбованців.
В Острі народилися В. В. Птуха — радянський і партійний діяч, М. В. Птуха — академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, А. І. Барбарич — доктор біологічних наук, лауреат Державної премії СРСР, В. О. Бец — анатом-гістолог, професор Київського університету.
В Острі в 1922 році в колишньому повітовому земельному відділі працював основоположник чуваської радянської поезії Мішші Сеспель (Кузьмін). Тут він помер і похований. Про життя й творчість Сеспеля Київська кіностудія ім. Довженка створила фільм «Сеспель» (сценарій Ю. О. Збанацького, режисер-постановник В. О. Савельев). У місті вчителював український радянський письменникг лауреат Державної премії ім. Шевченка і премій ім. Островського та ім. Сеспеля — Ю. О. Збанацький. Тут живе член Спілки художників України художник-графік В. А. Євдокименко.
Остер — красиве місто. Воно потопає в зелені садів і парків. Прозорими водами омиває його Десна. Про місто, про чарівний цей край, про трудові звершення його жителів складають пісні. Одна з них «Чи були ви у нас на Десні?» (слова Є. Улізька, музика В. Нестеренка) стала улюбленою піснею самодіяльних та професійних колективів області.
Чи були ви на наших ланах,
Де жита піднялися стіною
І пшениці з зерном в колосках
Вишумовують буйним прибоєм?
Якщо ні, восени приїжджайте до нас.
Коровай запашний ми спечемо для вас.
І. С. ЛИТВИНЕНКО, К. О. РУДЕНКО