Пархимів, Козелецький район, Чернігівська область
ПАРХИМІВ — село, центр сільської Ради, розташоване ва 18 км -від районного центру. Дворів — 340. Населення — 995 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Білики, Жилин Млинок, Котів, Набільське.
На території Пархимова розміщена центральна садиба колгоспу «Жовтень», за яким закріплено 2840 га сільськогосподарських угідь, у т. ч, орної землі — 1610 га. Господарство спеціалізується на вирощуванні льону й картоплі та м’ясо-молочному тваринництві. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва 92 чоловіка нагороджено орденами й медалями.
В селі є восьмирічна школа, в якій навчається 171 учень і викладає 13 учителів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Під час Вітчизняної війни 1812 року багато жителів Пархимова були в лавах резервної армії, сформованої на Чернігівщині. У 1905 році відбувся виступ селян, які спалили садибу місцевого поміщика.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. В 1919 році для боротьби з денікінцями в селі був сформований загін червоних партизанів. Того ж року засновано партійний осередок. Комсомольська організація створена в 1930 році.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 209 жителів Пархимова, з них 138 полягли смертю хоробрих. 64 чоловіка за бойові заслуги нагороджені орденами й медалями.
За тимчасової німецько-фашистської окупації в селі діяла підпільна партійна група, до якої входили Г. К. Боярин, Ф. Т. Харлим, М. Р. Воробей, І. Г. Кодрик. Всі вони були розстріляні гітлерівцями в перший період окупації. Згодом у селі створено кілька нових підпільних груп. За участь у них фашистами розстріляні Г. Т. Болбат, 3. І. Болбат, І. А. Харлим, І. В. Харлим, Д. В. Христенко. На братській могилі радянських воїнів, що загинули в боях за визволення села від гітлерівців, 1957 року встановлено пам’ятник.
Поблизу сіл Пархимова та Набільського виявлено два поселення доби неоліту, два — доби бронзи та одне — VIII—III ст. до нашої ери.