Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область (закінчення)
15 вересня 1943 року воїни 7 гвардійського механізованого корпусу під командуванням Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта І. П. Корчагіна визволили Вертіївку від німецьких загарбників. У боях за село хоробро билися й віддали своє життя 29 солдатів й офіцерів 14 національностей, у т. ч. росіяни П. А. Безсонов, І. М. Воробйов, українці В. І. Ющенко, С. П. Левченко, узбек Т. Худайкулов, удмурт М. Теміцин, татарин К. Халідулін та ін. Сльози, кров і попіл залишили після себе окупанти. У руїни перетворено залізничну станцію, пограбовано й спалено колгоспні ферми, сінопункти, зруйновано середню школу, спалено 80 жилих будинків. Загальні збитки, заподіяні фашистами селу, становили близько 9 млн. карбованців.
Щоб наблизити перемогу, вертіївці не шкодували ні сил, ні життя. 1277 жителів хоробро билися на фронтах Великої Вітчизняної війни, в партизанських загонах і підпіллі. За виявлений героїзм у боях проти німецьких окупантів, 628 чоловік нагороджено орденами й медалями. Високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні льотчики, згодом генерал-майор Ф. С. Яловий та генерал-лейтенант І. М. Мороз. 657 уродженців села загинули смертю хоробрих, серед них Герой Радянського Союзу, командуючий Південно-Західним фронтом, один з організаторів оборони Києва М. П. Кирпонос.
Відразу після визволення вертіївці взялися за відбудову зруйнованого господарства усіх п’яти колгоспів. У листопаді 1943 року почала працювати Вертіївська МТС. З Уралу, Алтаю та Середньої Азії сюди надійшло 15 тракторів, 2 комбайни, 8 молотарок, 15 культиваторів, 4 тракторні сівалки, 3 токарно-гвинторізні верстати та інше обладнання й знаряддя. У жовтні з Саратовської області в колгосп ім. Леніна прибуло 46 корів. Було створено молочнотоварну ферму.
Відбудовуючи господарство, вертіївці подавали допомогу фронту. 1943 року артілі ім. Леніна й ім. Сталіна здали у фонд Червоної Армії 8 тис. кг м’яса. Багато хліба, м’яса, картоплі здали й інші господарства.
Коли відгриміли салюти перемоги, почали повертатися демобілізовані воїни, які відразу включались у роботу. В 1945 році відновила свою діяльність комсомольська організація, 1946 — партійна. Під її керівництвом вже у 1948 році всі колгоспи досягли певних успіхів. На фермах налічувалося 825 корів, 426 свиней. У 1950 році в колгоспі ім. Сталіна (з 1957 року «Зоря комунізму») одержано з гектара по 19 цнт пшениці. В колгоспі ім. Леніна було 412 голів великої рогатої худоби, 130 свиней, 317 овець. Того ж року відбулося об’єднання колгоспів ім. Ворошилова, «Ленінський шлях» та «Нове життя». Вони утворили одну артіль ім. Калініна, за якою було закріплено 5253 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3030 га орної землі. Полегшувалася праця трудівників ланів. МТС поповнилася новою технікою. Тут налічувалося 29 тракторів, 10 комбайнів. Зросла оплата праці хліборобів. На трудодень трактористам в середньому видавали по 2,5 кг зерна і 1 кг картоплі, колгоспникам по 1,45 кг зерна, 1,2 кг картоплі.
З перших днів після визволення в селі відкрилися два магазини, де продавалися товари широкого вжитку. У вересні 1943 року відновила роботу лікарня. На кінець 1950 року в ній налічувалося 25 ліжок, працювало 3 лікарі, 3 фельдшери, 10 медсестер. Відразу ж після вигнання окупантів розпочалися заняття в усіх школах. У 1950 році в середній, двох семирічних і початковій школах було 1500 дітей, яких навчало 70 учителів.
Вживалися заходи до налагодження роботи культосвітніх закладів. З жовтня 1943 року почав працювати клуб. Відновила роботу бібліотека. В 1950 році в ній налічувалося понад 13 тис. томів. Близько 5 тис. книг мала шкільна бібліотека. Зростали ряди комуністів. У 1950 році їх налічувалося 57 чоловік. У колгоспах, МТС і при сільраді діяло 5 первинних парторганізацій.
Рік у рік міцніли артілі, зростала їх технічна оснащеність. Коли в 1958 році МТС було ліквідовано, а техніку продано колгоспам, у селі створено ремонтно-технічну станцію, яка в 1960 році була реорганізована у відділення районного об’єднання «Сільгосптехніки». Цього ж року до артілей ім. Леніна та «Зоря комунізму» приєднано колгоспи сіл Бобрика й Титівки. За ними було закріплено сільськогосподарських угідь 8642 га, в т. ч. орної землі — 4196 га. Особливу увагу було звернуто на піднесення врожайності льону, цукрових буряків. У 1962 році ланкова артілі ім. Калініна Г. М. Босач одержала з гектара по 7 цнт льоноволокна і по 8 цнт льононасіння. Далеко за межі району сягнула слава про членів механізованої ланки
М. В/ Ялового, які вирощують цукрові буряки й гречку без затрат ручної праці. У ювілейному 1967 році комуніст М. В. Яловий і комсомолець І. С. Півторацький зібрали з кожного гектара по 300 цнт цукрових буряків на площі 40 га й по 13 цнт гречки з площі 60 гектарів.
Хлібороби Вертіївки успішно справилися з виконанням плану восьмої п’ятирічки. У колгоспах з кожного гектара в середньому було зібрано по 16 цнт зернових, 120 цнт картоплі, надоєно на корову по 2400 кг молока. За досягнення у виконанні п’ятирічного плану В. М. Ялового нагороджено орденом Леніна, завідуючого тваринницькою фермою колгоспу «Зоря комунізму» М. І. Ярошенка — орденом Жовтневої Революції. Ордена Трудового Червоного Прапора удостоєно також доярку колгоспу ім. Калініна С. Г. Коновал та пасічника колгоспу ім. Леніна О. П. Басову. Всього орденами й медалями було нагороджено 11 чоловік.
Натхнені рішеннями XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України, трудівники вертіївських колгоспів ще кращих успіхів добилися в першому році дев’ятої п’ятирічки. З кожного гектара в колгоспах вирощено в середньому по 20,2 цнт озимих, 140 цнт картоплі, 280 цнт цукрових буряків.
Економічному зміцненню колгоспу «Зоря комунізму» сприяє міцна дружба його з колгоспом «Прогрес» Шум’яцького району Смоленської області. Ці господарства не тільки обмінюються набутим передовим досвідом. 1971 року вертіївські хлібороби надіслали шум’яцьким 40 цнт насіння люпину. Колгоспники з Смоленщини в свою чергу поділилися високоврожайним сортом картоплі, відвантаживши її 140 центнерів.
З кожним роком поліпшується добробут колгоспників, зростає оплата їх праці. У колгоспах ім. Леніна та ім. Калініна в 1970 році на людино-день видавали по 2 крб. 98 коп., а в «Зорі комунізму» — по 3 крб. 11 коп. Працюючи з дочкою в колгоспі ім. Леніна, М. 3. Шеляг одержала 2311 крб., механізатор колгоспу «Зоря комунізму» М. А. Гриценко —1241 крб. і 1000 кг зерна. Середньомісячна оплата механізаторів становила 118 крб. Свідченням зростання добробуту хліборобів є й те, що за 1968—1969 рр. близько 300 сімей спорудили нові будинки за типовими проектами. В особистому користуванні вертіївців є близько 400 мотоциклів, понад 1,5 тис. радіоприймачів, 650 телевізорів.
Велику турботу Комуністичної партії, Радянського уряду про життя і долю трудящих добре видно на прикладі сім’ї вдови А. С. Тронь, чоловік якої загинув під час Великої Вітчизняної війни. Залишившись з п’ятьма сиротами, вона з допомогою держави й колгоспу всіх їх виростила, виховала. Діти здобули середню спеціальну й вищу освіту. Нині один її син — голова колгоспу ім. Леніна, нагороджений орденом «Знак Пошани», два інші — механізатори, одна дочка після закінчення медичного інституту працює лікарем, друга — медсестрою.
Невпізнанною стала Вертіївка за післявоєнний час. У селі з’явилося багато нового: 1966 року став до ладу хлібозавод, відкрито будинок побуту, де працюють ательє пошиття одягу, майстерні ремонту взуття та годинників, хімчистка. В 1969 році село повністю електрифіковано.
Розширюється торгівля, зростає попит на промислові товари. У селі працює 19 спеціалізованих магазинів: два продовольчі, хлібний, промтоварний, культтоварів, галантерейний, книжковий та ін. При відділенні «Сільгосптехніки» відкрито їдальню.
Весь час поліпшується медичне обслуговування населення. У лікарні кількість ліжок збільшилася до 50. Працює 6 лікарів та 50 медпрацівників з середньою спеціальною освітою. В 1965 році було збудовано й відкрито середню школу. В ній та двох восьмирічних і початковій школах налічується понад 1,5 тис. учнів і 86 учителів.
Центром культурного відпочинку трудящих є будинок культури. Тут працюють гуртки: драматичний, хоровий, вокальний та художнього читання, обладнано кімнату бойової і трудової слави, де розміщено стенди про героїчну боротьбу вертіївців
під час Великої Вітчизняної війни, їх трудовий вклад у побудову комуністичного суспільства. Щороку зростає книжковий фонд бібліотеки, який у 1970 році становив 25 тис. примірників. З 1957 року почала діяти бібліотека для дітей. Її фонд — 18 990 книг.
Рік у рік зростає кількість комуністів. Якщо в 1951 році їх було 84, то в 1971 році — 246. Це в основному передовики колгоспних ланів, ферм, спеціалісти сільськогосподарського виробництва, сільська інтелігенція. Члена КПРС, механізатора В. М. Ялового обрано делегатом XXIV з’їзду КП України. Активними помічниками комуністів є комсомольці, яких у 1971 році налічувалося 367 чоловік.
В досягненнях трудівників села велика заслуга і сільської Ради. В 1971 році до її складу обрано 113 депутатів, серед них 56 комуністів, 16 комсомольців, 48 жінок. Працює 9 постійних комісій. На сесіях обговорюються й вирішуються важливі питання роботи колгоспів, шкіл, культурно-освітніх закладів, благоустрою села.
Широко входять у життя нові обряди: колективні проводи до лав Радянської Армії, комсомольські весілля. З 1965 року після закінчення збирання зернових культур хлібороби святкують колгоспні обжинки.
З кожним роком красивішає Вертіївка. До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна хлібороби колгоспу, що носить його ім’я, встановили пам’ятник любимому вождю, засновникові КПРС, першої в світі соціалістичної держави. Біля підніжжя його — завжди живі квіти. 1970 року побудовано обеліск односельцям, які віддали своє життя за рідну Вітчизну в роки Великої Вітчизняної війни. На плитах золотими літерами викарбувано їх імена. У центрі села височить пам’ятник воїнам-визволителям, які полягли в боях у роки громадянської й Великої Вітчизняної воєн. На шкільному подвір’ї за проектом місцевого самодіяльного скульптора М. Г. Красюка в 1960 році споруджено пам’ятник Герою Радянського Союзу, генерал-полковнику М. П. Кирпоносу.
Уродженцями села є український радянський письменник Ю. М. Мушкетик, доктор медичних наук М. Ф. Крутько, кандидат медичних наук, заслужений лікар УРСР М. Ф. Кононенко, кандидат сільськогосподарських наук Л. М. Мушкетик, заслужений артист УРСР М. В. Минко.
У дев’ятій п’ятирічці в селі буде розширено лікарню до 75 ліжок, розпочато спорудження нового будинку культури, прокладено 4 км твердого покриття доріг. Своєю натхненною працею вертіївці змінюють вигляд села, яке в найближчі роки стане ще прекраснішим, а життя трудівників — ще заможнішим і щасливішим.
І. Г. КОРЖ, О. Д. НЕДІЛЬКО