Козари, Носівський район, Чернігівська область
КОЗАРИ — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Остра, за 13 км від районного центру й за 18 км від залізничної станції Носівка. Дворів — 543. Населення — 1616 чоловік. Сільраді підпорядковані села Андріївна та Іржавець.
У Козарах міститься центральна садиба колгоспу «Червоний партизан», за яким закріплено 4009 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2774 га орної землі. У господарстві вирощують зернові культури, з технічних — льон-довгунець. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За трудові успіхи в колгоспному виробництві орденами й медалями нагороджено 117 чоловік.
В селі є восьмирічна школа, в якій налічується 316 учнів і 18 учителів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
Перша писемна згадка про Козари датується 1550 роком. У 1905 році тут відбувся виступ селян, які розгромили економію графині Мусіної-Пупікшої і вимагали підвищення заробітної плати. Викликані козаки жорстоко розправилися з повсталими.
Радянську владу встановлено у січні 1918 року. У 1930 році створено партійний і комсомольський осередки.
Під час Великої Вітчизняної війни 7630 жителів воювали на фронтах і в партизанських загонах або допомогали партизанам. За бойові заслуги 134 чоловіка нагороджено орденами й медалями. Постановою бюро обкому КП України село визнано партизанським. 500 козарівців загинули смертю хоробрих. 4800 жителів стали жертвами фашизму у період тимчасової гітлерівської окупації села; 420 чоловік були спалені живими. 1964 року споруджено пам’ятник жертвам фашизму, 1957 року встановлено пам’ятник воїнам, які визволяли село.
На території Козарів виявлено поселення доби бронзи та два — часів Київської Русі.