Новгород-Сіверський, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область (закінчення)
У вересні 1943 року в районі Новгорода-Сіверського відбулися напружені бої. Закріпившись на правобережних деснянських кручах, гітлерівці чинили шалений опір нашим військам. У ніч на 16 вересня зав’язалися вуличні бої. Червоноармійці
вибили окупантів з висоти, звідки ті вели обстріл переправи. Бій тривав цілу ніч. Побоюючись оточення, ворог поспішно відступив. Війська Центрального фронту визволили місто від німецько-фашистських загарбників. У боях відзначилися 102-а Далекосхідна, 140-а Сибірська гвардійська й 162-а стрілецькі дивізії, 94-й гвардійський і 478-й мінометні, 120-й винищувально-артилерійський, 235-й зенітно-артилерійський полки, 14-а інженерно-саперна бригада та 321-й інженерний батальйон, їм присвоєно звання «Новгород-Сіверських». 129 чоловік, які брали участь у визволенні міста, поховано в братських могилах. У міському парку їм 1955 року встановлено пам’ятник.
На фронтах Великої Вітчизняної війни хоробро билися 1177 жителів міста. 905 нагороджено орденами й медалями. Гвардії майор військово-повітряних сил комуніст А. С. Комоса зробив 383 бойові вильоти й збив 23 літаки ворога. Йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За виявлений героїзм під час прориву лінії Маннергейма танкіст лейтенант Б. О. Майстренко також удостоєний цього високого звання. Ім’ям героя, який загинув у 1945 році, названо середню школу -№ 1. Під час форсування Вісли й утримання захопленого плацдарму відзначився уродженець міста, командир взводу автоматників гвардії молодший лейтенант І. Г. Ященко. У рукопашному бою він знищив понад 20 гітлерівців. Йому присвоєно -звання Героя Радянського Союзу.
Німецько-фашистські загарбники завдали місту збитків на суму близько 28 млн. крб. На кінець 1943 року не було жодного діючого підприємства, проживало всього 4440 чоловік. На третій день після визволення Новгорода-Сіверського від окупантів відновили роботу міськрада, райкоми КП(б)У та ЛКСМУ. Уже в жовтні на підприємствах, у колгоспах й установах створено 16 первинних парторганізацій -з кількістю 80 комуністів. Вони мобілізували трудящих на відбудову зруйнованого німецько-фашистськими загарбниками господарства. Колгоспники зібрали залишки врожаю й засіяли 218 га озимини. До 1 січня 1944 року хлібороби артілі «Комінтерн» здали державі 365 цнт зерна. В 1944 році відбудовано МТС, водонапірну башту, 53 приміщення для підприємств і установ. 1 червня почала виходити газета «Шлях колгоспника». У 1946 році стала до ладу електростанція. На кінець 1947 року дали продукцію коноплезавод, маслозавод, завод ім. Артема, птахокомбінат промартілі «Червона зірка» та ім. Куйбишева, хімлісгосп. Обсяг валової продукції місцевої промисловості в 1950 році становив 2,7 млн. крб., що на 200 тис. крб. більше довоєнного рівня.
Міцніли колгоспи. В усіх трьох були створені тваринницькі ферми, побудовано нові приміщення для худоби. Швидко зростало поголів’я її. Якщо в 1946 році в артілях було лише 183 голови великої рогатої худоби, то на кінець 1950 року налічувалося вже 500 голів, удвічі підвищилася урожайність зернових культур. Того ж року колгосп ім. Шевченка об’єднався з артіллю села Домотканевого і почав називатися ім. К. Маркса. На полях артілей стало більше працювати тракторів Новгород-Сіверської МТС, яких на цей час налічувалося 47.
Значно зріс житловий фонд міста. На 1950 рік він становив 56,8 тис. кв. метрів, у т. ч. комунальний — 18,3 тис. кв. метрів. У Новгороді-Сіверському в цей час працювало 19 магазинів і торгових точок, 4 підприємства громадського харчування. Медичну допомогу подавала лікарня на 150 ліжок, протитуберкульозний диспансер, у яких налічувалося 32 лікарі й 67 чоловік середнього медперсоналу.
Були відремонтовані приміщення шкіл. 1950 року в двох середніх, семирічній та початковій школах налічувалося 1860 учнів і 126 учителів. З спеціальних навчальних закладів відновили роботу педагогічне та медичне училища. Останнє за 1946— 1950 рр. випустило 541 середнього медпрацівника. З 1944 року почала працювати однорічна сільськогосподарська школа. Вона готувала молодших ветфельдшерів. 1950 року відкрито школу механізації сільського господарства, де навчалося 450 чоловік.
Налагоджувалася робота культурно-освітніх закладів. У жовтні 1943 року почав працювати районний будинок культури, з 1949 року — районна й міська бібліотеки для дорослих та районна дитяча бібліотека. 1944 року в місті споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
Після відбудови господарства дальшого розвитку набувала промисловість. У 1952 році заводи й промартілі виготовили продукції на суму 2,58 млн.крб. В 1959—1965 рр. підприємства міста дали країні різних виробів на суму 45,2 млн. крб. Було побудовано 4 цегельні заводи. При створеному в 1962 році управлінні будматеріалів став до ладу черепичний цех, у «Міжколгоспбуді», заснованому в 1957 році, пущено цех виготовлення шиферу.
У 1961 році стала до ладу текстильна фабрика. На кінець 1965 року обсяг валової промислової продукції становив 7 млн. крб., втричі більше, ніж до війни.
Під керівництвом партійних організацій колективи підприємств доклали багато зусиль, щоб успішно виконати завдання восьмої п’ятирічки. За п’ять років було реалізовано промислової продукції на суму 60 136 тис. крб., що на 2078 тис. крб. більше плану. Це був гідний подарунок трудящих XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України. Першості в змаганні домігся колектив харчокомбінату (створений 1956 року на базі артілі «Червоний харчовик»). План валової продукції він виконав на 133 проц. Значний крок по шляху технічного прогресу зробила текстильна фабрика. В порівнянні з 1965 роком виробничі фонди її зросли на 134 тис. крб., рівень механізації досяг 70 проц. Це дало можливість майже в два з половиною рази збільшити випуск продукції.
Широкого розмаху набрав рух за комуністичну працю. 1965 року в місті налічувалося 22 бригади й 196 ударників комуністичної праці. В 1970 році почесне звання колективів і ударників комуністичної праці вибороло 46 бригад і 649 робітників. На підприємствах створюються бюро раціоналізаторів та винахідників. Лише в районному об’єднанні «Сільгосптехніка» 179 працівників стали членами Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів. Старшому технологу В. Й. Козачку, на рахунку якого десятки пропозицій, у 1967 році присвоєно звання заслуженого раціоналізатора УРСР. За восьму п’ятирічку 959 передовиків виробництва нагороджено орденами й медалями. Машиніст екскаватора заводоуправління будматеріалів, ударник комуністичної праці М. С. Сугоняка, ветеран громадянської війни М. М. Слюнько удостоєні ордена Леніна, робітник птахокомбінату О. Д. Вареник — ордена Жовтневої Революції, робітниця коноплезаводу М. І. Гудлевська, помічник майстра маслозаводу В. Ф. Труханова, монтер М. Н. Філіпов та ткаля П. А. Ковальова відзначені орденом Трудового Червоного Прапора.
Збільшилася питома вага транспортних підприємств. У ювілейний 1967 рік було побудовано залізницю, що сполучає Новгород-Сіверський з містами Новозибковом і Брянськом. У 1954 році засновано автопідприємство, де нині налічується 150 автомашин. Залізнична станція разом з автопідприємством і пристанню за восьму п’ятирічку перевезли близько 3 млн. тонн народногосподарських вантажів.
Після відбудови економічно міцніли колгоспи. 1959 року артіль ім. К. Маркса була реорганізована у плодорозсадник. В 1960 році на базі колгоспу «Червоногвардієць» організовано м’ясо-молочний радгосп «Новгород-Сіверський», що має в своєму користуванні більш як 3,5 тис. га угідь, у т. ч. 1100 га орної землі. Рік у рік тут підвищується врожайність зернових культур, картоплі, поголів’я худоби, виробництво молока й м’яса. Якщо у 1960 році урожай зернових з гектара становив 13,1 цнт, то в 1970—21,1 цнт. Урожайність картоплі підвищилася з 70—76 до 101 цнт. В ювілейному 1970 році поголів’я великої рогатої худоби зросло до 900, а свиней —до 800 голів. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 400 цнт молока й 89 цнт м’яса. В Новгороді-Сіверському розташована Придеснянська дослідна станція боротьби з ерозією грунтів.
На всіх підприємствах, у радгоспі, установах широко розгорнулося змагання на честь 50-річчя утворення СРСР. Трудящі стали на трудову ювілейну вахту й систематично перевиконують свої виробничі завдання. Перед у змаганні веде колектив коноплезаводу, який зобов’язався в 1972 році дати понад план 40 тис. тонн льоноволокна. За підсумками роботи в першому кварталі йому присуджено перехідний Червоний прапор Киселівського виробничого об’єднання первинної обробки льону й волокна та обкому профспілки працівників текстильної й легкої промисловості.
За роки Радянської влади стародавній Новгород-Сіверський помолодів, покрасивішав. Центральні площа й вулиці заасфальтовані й потопають у зелені. Всього в місті було забруковано й вкрито асфальтом 28,5 км вулиць і тротуарів, прокладено 37 км водопроводу. Лише в 1971 році у скверах і обабіч вулиць посаджено тисячу дерев, 4,5 тис. чагарників, реконструйовано оранжереї, вуличне освітлення. У 1971 році на благоустрій міста витрачено 159 тис. карбованців. Повсякчасно зростає житловий фонд. За 1950—1971 рр. було споруджено 273 будинки, загальною площею 23 000 кв. метрів. Всього у місті нині налічується 2402 будинки.
Значно розширено торговельну мережу. В 1971 році у місті працювало 47 магазинів, у т. ч. 18 промтоварних, 25 продовольчих, а також спеціалізовані магазини меблів, культтоварів, книжковий, господарських товарів. З підприємств громадського харчування є 4 їдальні, ресторан. У місті працює 12 майстерень і 2 приймальні пункти комбінату побутового обслуговування.
У Новгороді-Сіверському розташовані центральна районна лікарня на 200 ліжок з 12-а спеціалізованими відділеннями, протитуберкульозний диспансер на 65 ліжок, психоневрологічний диспансер на 30 ліжок, жіноча та дитяча консультації, районна санепідстанція, пункт швидкої допомоги, 4 медпункти на підприємствах і в радгоспі, аптека, дитячі ясла на 130 місць. Стаціонар і поліклінічне відділення центральної районної лікарні мають клінікодіагностичні лабораторії, рентгенівські, флюрографічні та фізіотерапевтичні кабінети. У лікувально-профілактичних закладах міста працюють 44 лікарі, 209 середніх медичних працівників. Глибокою пошаною в жителів міста й району користується комуніст, депутат міськради, заслужений лікар УРСР Н. Д. Добичина. Санепідемстанції, яку вона очолює, присвоєно звання колективу комуністичної праці. З 1948 року відновив свою діяльність будинок відпочинку «Десна». За післявоєнний період у ньому відпочило 47 тис. чоловік.
В Новгороді-Сіверському є три середні (в т. ч. школа-інтернат, відкрита в 1956 році), восьмирічна й початкова школи, в яких навчається близько 2,5 тис. дітей. Діють також заочна та вечірня школи робітничої молоді, де здобувають середню освіту понад 350 чоловік. У школах є добре обладнані кабінети, краєзнавчі музеї. В місті працює 171 учитель, у т. ч. З заслужені вчителі УРСР, 24 відмінники народної освіти, 12 з них нагороджено орденами й медалями. Продовжує працювати медучилище, де в 1971 році навчалося 293 учні. В 1956 році педучилище було закрито. Однорічна школа сільського господарства з 1961 по 1968 рік готувала молодших ветфельдшерів штучного запліднення тварин. Її закінчило 727 чоловік. З 1968 року тут навчаються майбутні техніки-бджільники, завідуючі тваринницькими фермами, ветсанітари, техніки штучного осіменіння тварин. У Новгороді-Сіверському діє 5 дитячих садків на 550 місць. 1971 року став до ладу дитячий комбінат на 140 місць.
Значну виховну роботу серед населення проводять культурно-освітні заклади міста. У районному будинку культури ім. І. М. Уралова працюють оркестри народних і духових інструментів, гуртки художнього слова й драматичний. 1969 року оркестру народних інструментів присвоєно звання народного. Для трудящих читаються лекції, проводяться бесіди, тематичні вечори, усні журнали, заняття університету культури. Учасники художньої самодіяльності виступають з концертами перед трудівниками Семенівського району Чернігівської і Погарського району Брянської областей, 1971 року концертну бригаду будинку культури вітали жителі Погара, Стародуба, Почепа та 21 села. Будинок культури — місце відзначення нових радянських свят та проведення обрядів, таких, як посвячення в робітники, проводи до армії, урочиста реєстрація новонароджених, шлюбу тощо. До послуг трудящих — три кінотеатри на 880 місць. У 1969 році в парку ім. Т. Г. Шевченка була збудована літня естрада на 800 місць й обладнані атракціони. Працює три бібліотеки з книжковим фондом 92,5 тис. томів. В 1957 році на громадських засадах створено історико-краєзнавчий музей, якому 1969 року присвоєно звання народного. Експонати його розповідають про історію міста й району з найдавніших часів до наших днів. З 1961 року в місті працює семирічна музична школа, де на 6 відділеннях навчається 225 учнів.
Велику роль у пропаганді й поширенні передового досвіду, у висвітленні економічного й культурного життя міста відіграє районна газета, яка з 1 червня 1962 року виходить під назвою «Радянське Полісся». У розвиток економіки й культури Новгорода-Сіверського значний вклад вносять комуністи. В 1972 році їх загін становив понад 1,2 тис. чоловік, які об’єднані в 57 первинних парторганізаціях. У місті — 25 комсомольських організацій, у яких налічується 1,5 тис. членів ВЛКСМ. Комуністи й комсомольці мобілізують трудящих на успішне виконання завдань дев’ятої п’ятирічки, накреслень XXIV з’їзду КПРС. Випуск промислової продукції планується збільшити в середньому на 25—30 проц. На кінець 1975 року підприємства мають виробляти її на суму 26 млн. крб. У березні 1972 року став до ладу сирзавод. Буде введено в дію два асфальто-бетонні заводи, машинолічильна станція, реконструюватимуться райхарчокомбінат, птахокомбінат, текстильна фабрика, коноплезавод.
Незабаром розпочнеться газифікація міста природним газом, реконструкція водопроводу, будівництво поштамту, двох мостів тощо. Намічено спорудити 72-квартирний житловий будинок, готель на 120 місць, нове приміщення для районного будинку культури на 600 місць, середню школу на 1500 учнів. Завдяки виконанню перспективного плану Новгород-Сіверський перетвориться в значний промисловий і культурний центр Чернігівщини.
Ю. І. ГІРМАН, Л. В. ХОТКЕВИЧ