Білорічиця, Прилуцький район, Чернігівська область
БІЛОРІЧИЦЯ (до 1945 року — Вейсбахівка) — село, центр сільської Ради, розташоване за 35 км від районного центру. Дворів — 612. Населення — 1970 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бажанівка, Боротьба й Володимирівка.
На території Білорічиці розміщені центральна садиба колгоспу «Політвідділ» і центральна садиба племзаводу «Білорічицький». За колгоспом закріплено 2642 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1859 га орної землі. Племзавод має 2319 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1958 га орної землі. В колгоспі вирощують зернові й технічні культури; розвинуте тваринництво. Тут діє також цегельний завод.
У селі є середня школа, в якій навчається 414 учнів і працює 29 учителів, будинок культури на 400 місць, 3 бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
За сумлінну працю 91 трудівника нагороджено орденами й медалями, серед них ланкову племзаводу Л. І. Чалу, колгоспниць М. П. Кулагу та П. І. Дівотченко — орденом Леніна, доярку колгоспу К. С. Нікуліну — орденом Жовтневої Революції. За високі врожаї технічних культур ланковій М. Г. Стаблецькій присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Перша згадка про Білорічицю в історичних джерелах належить до 1629 року. У 1844 році в селі побував Т. Г. Шевченко.
Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Комсомольську організацію створено в 1921 році, партійну — в 1924. У 1928 році організовано ТСОЗ.
На фронтах Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билися 395 жителів, з них 165 нагороджено орденами і медалями СРСР. Уродженцю с. Бажанівки М. П. Тищенку за особливу мужність і відвагу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 232 чоловіка загинули смертю хоробрих за незалежність Батьківщини. На їх честь у 1969 році споруджено обеліск. У 1957 році встановлено пам’ятник воїнам, які полягли під час оборони села у 1941 році.