Добрянка, Ріпкинський район, Чернігівська область
ДОБРЯНКА — селище міського типу, розташоване за 40 км під районного центру. Залізнична станція — Горностаївка. Дворів — 1650. Населення — 4887 чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Аткильня, Вербівка і Добре.
У Добрянці діють швейна і меблева фабрики, овочесушильний завод, торфо дільниця, відділення районного об’єднання «Сільгосптехніки». У Вербівці розміщено колгосп «Соціалістичний шлях», за яким закріплено 1603 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 793 га орної землі. Вирощують зернові й технічні культури; розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
В селищі є середня і восьмирічна школи, в яких навчається 789 учнів і працює 51 учитель, середня школа робітничої молоді, будинок культури на 280 місць, 2 бібліотеки, історико-краєзнавчий музей, лікарня на 75 ліжок, поліклініка, санаторій «Полісся».
За самовіддану працю 200 трудівників нагороджено орденами й медалями, з них І. С. Жуковського — орденом Леніна.
Добрянка заснована наприкінці XVII ст. У серпні 1772 року тут перебував Майбутній керівник селянської війни Омелян Пугачов. У 1903 році в селі виникла соціал-демократична організація, яка входила до складу Поліського комітету РСДРП. Жителі Добрянки брали активну участь у революції 1905—1907 рр. Тут були розповсюджені листівки Петербурзького комітету РСДРП «До всіх робітників», «До солдатів» і написана В. І. Леніним прокламація «Перше травня». У червні 1905 року відбувся страйк на шкірообробних заводах. У березні 1917 року в Добрянці було створено ревком. В 1907—1917 рр. тут жив український поет В. І. Самійленко (1864—1925). На його будинку встановлено меморіальну дошку.
Радянську владу встановлено у листопаді 1917 року. Партійну організацію створено в 1918 році, комсомольську — в 1923. В роки громадянської війни трудящі села активно боролися проти ворогів. У 1932—1959 рр. Добрянка була районним центром.
Під час німецько-фашистської окупації у Добрянці організували партизанський загін. На фронтах Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билися 1404 жителі, з них 515 за мужність і відвагу нагороджено орденами й медалями СРСР. Уродженцю Добрянки Л. М. Григор’єву за подвиг під час форсування Дніпра присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 225 чоловік віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини. У 1964 році на трьох могилах воїнів, що загинули в бою за визволення селища, встановлено пам’ятники. Серед тих, які тут поховані, Герої Радянського Союзу І. М. Матюгин і С. Г. Смирнов.
У 1946 році в селищі споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
У Добрянці народився лауреат Ленінської премії В. Р. Литвинов.