Пізнопали, Ріпкинський район, Чернігівська область
ПІЗНОПАЛИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру, за 28 км від залізничної станції Голубині і за 15 км від автошляху Ленінград — Одеса. Дворів — 45. Населення — 122 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Вир, Клубівка, Лизунова Рудня, Олександрівна Друга, Плехтіївка і Суслівка.
На території Пізнопал розміщена виробнича бригада колгоспу ім. Попудренка (центральна садиба — в с. Суслівці), за яким закріплено 1420 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 580 га орної землі. Вирощують зернові й технічні культури; розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
На території сільради є 2 восьмирічні і 2 початкові школи, 4 клуби, 4 бібліотеки, а також 2 медпункти і пологовий будинок.
За самовіддану працю 18 трудівників нагороджено орденами й медалями.
Пізнопали вперше згадуються в історичних документах у середині XIX століття.
Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Партійну і комсомольську організації створено в 1926 році. Перший колгосп «Новий шлях» організували в березні 1929 року.
Під час німецько-фашистської окупації населення Пізнопал та навколишніх сіл подавало активну допомогу партизанським з’єднанням О. Ф. Федорова і С. А. Ковпака та партизанському загону ім. Суворова, що діяв на території району. За це гітлерівці жорстоко розправилися з ним. У Пізнопалах було спалено 73 двори, всі господарські будівлі, вбито 50 чоловік. Село Клубівку (308 дворів) повністю спалили і закатували там 506 чоловік. Для увічнення пам’яті односельців, які загинули в роки війни, тут в 1967 році встановлено обеліск. Постановою бюро Чернігівського обкому партії від 6 вересня 1962 року села Пізнопали і Клубівка визнані партизанськими. На фронтах Великої Вітчизняної війни проти ворога боролися 68 жителів, з них 19 за виявлені мужність і відвагу нагороджено орденами й медалями СРСР. 39 чоловік віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини. Воїнам, які загинули в бою за визволення села, у 1957 році споруджено пам’ятник.
Поблизу сіл Лизунової Рудні та Суслівки виявлено 2 поселення доби неоліту, а на околицях Суслівки також поселення доби бронзи, VIII— III ст. до н. е. і давньоруський курганний могильник.