Старі Боровичі, Щорський район, Чернігівська область
СТАРІ БОРОВИЧІ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Снові, за 12 км від районного центру і за 5 км від залізничної станції Камка. Дворів — 401. Населення — 1130 чоловік. Сільраді підпорядковане село Гвоздиківка.
У Старих Боровичах міститься центральна садиба колгоспу ім. Миколи Щорса, за яким закріплено 3057 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1727 га орної землі. Господарство — багатогалузеве. Вирощуються зернові й технічні культури, картопля. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За досягнення в сільськогосподарському виробництві 50 колгоспників відзначено урядовими нагородами.
В селі є восьмирічна школа, де налічується 143 учні й 12 учителів, клуб, бібліотека, медпункт, пологовий будинок.
Виникло село на початку XVI ст. В 1905 році селяни Старих Боровичів захопили поміщицьку землю, але каральний загін царських військ придушив цей виступ.
Радянська влада була встановлена в січні 1918 року. В 1921 році створена партійна організація, в 1923 — комсомольська.
Під час Великої Вітчизняної війни понад 300 жителів села билися з гітлерівцями на різних фронтах, 113 чоловік за мужність і відвагу нагороджено орденами й медалями, 150 — віддали життя за свободу и незалежність Батьківщини. В 1961 році на їх честь односельці встановили обеліск Слави.
У Старих Боровичах народився І. В. Гудимов — Герой Радянського Союзу. Це високе звання йому присвоєно за мужність і стійкість, виявлені в боях за Берлін.
На території Старих Боровичів виявлено два городища періоду Київської Русі.