Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область (закінчення)
18 вересня 1943 року 58-й Башкирський гвардійський полк 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії Центрального фронту під командуванням підполковника башкира Т. Т. Кусимова визволив Сосницю. В числі перших прорвався до рідних околиць житель селища І. Т. Курбацький. Визволяючи Сосницю від фашистських загарбників, загинули росіяни І. 3. Пупинін і Д. М. Чибісов, башкир В.П. Гронітов та ін. На околиці селища в братській могилі поховані жертви фашистських катів. 9 травня 1971 року тут відкрито пам’ятник.
У Сосниці з 1 до 9 листопада 1943 року розташовувався штаб Центрального фронту, яким командував у той час генерал-полковник К. К. Рокоссовський.
У жорстокій боротьбі з ворогами на фронтах Великої Вітчизняної війни смертю хоробрих полягли 736 жителів Сосниці, за мужність і відвагу 1200 чоловік нагороджені орденами й медалями. Зокрема, зразки хоробрості й стійкості в боях з окупантами виявили генерал-лейтенант 6. Я. Сенчило, учасник Сталінградської битви М. Г. Малині, розвідниця В. П. Дзюндзик-Савченко, матрос-підводник А. П. Хіро, розвідник А. К. Левенець та багато інших.
Великих збитків господарству Сосниці завдали німецько-фашистські загарбники. Відступаючи, вони спалили МТС, будинок культури, пошту, міст через річку Убідь, приміщення райкому партії та інші споруди. Будинок технікуму, (пам’ятка архітектури XIX ст.), де свого часу містився перший ревком, врятувало населення. У визволеному селищі зразу ж відновили роботу партійні та радянські органи. Під керівництвом комуністів відроджувалося зруйноване окупантами господарство. Трудящі розчищали вулиці, ремонтували житлові будинки, приміщення шкіл, лікарню. На 1 січня 1944 року вона могла вже прийняти 45 хворих. Тут працювали З лікарі й 12 чоловік середнього медперсоналу. Восени 1943 року почалися заняття в школах і технікумі. Механізатори МТС із захованих патріотами деталей склали 24 трактори, 4 комбайни, 20 плугів. Жінки-трактористки утворили окрему бригаду,, яку очолила О. Бахир, і вже в 1945 році завоювали першість у соціалістичному змаганні району. Колгоспники працювали не покладаючи рук. Не вистачало техніки, тягла. І все ж, долаючи труднощі, всі три колгоспи селища достроково виконали план заготівлі й продажу хліба державі.
На кінець четвертої п’ятирічки в Сосниці вже діяли майже всі довоєнні підприємства й установи. Досягли й перевершили довоєнний рівень випуску продукції артіль «Швейпром», маслозавод, харчокомбінат, торфоартіль «Більшовик». Велику допомогу місцевим підприємствам, колгоспам і МТС надавала держава, а також трудящі братніх республік. Тільки 1950 року МТС одержала 2 нові дизельні трактори,. 9 комбайнів, 3 бензовози, 16 культиваторів. Це сприяло поліпшенню всіх польових робіт, завдяки чому врожай зернових по району в порівнянні з 1944 роком зріс більш як у два рази. Для вивчення досвіду передовиків виробництва в Сосниці були організовані курси майстрів сільського господарства.
Широкий простір для творчої ініціативи трудящих відкрив XX з’їзд КПРС. Виконуючи рішення з’їзду, промислові підприємства Сосниці план випуску валової продукції 1956 року виконали на 109,1 проц. і додатково дали різноманітних виробів на 1454 тис. крб. Протягом 1954—1958 рр. стали до ладу промкомбінат, «Міжколгоспбуд», хлібопекарня, шляхово-експлуатаційна дільниця.
Значного розвитку набула економіка селища протягом 1960—1971 рр. На базі артілі «Швейпром» у 1963 році створено швейну фабрику. Вже на 1 січня 1970 року, тобто за 4 роки, колектив фабрики виконав восьмий п’ятирічний план випуску валової продукції та її реалізації. Понад п’ятирічне завдання реалізовано швейних виробів на 2520 тис. крб. Протягом п’ятиріччя валова продукція підприємства зросла на 139,4 проц. За успіхи в роботі 72 передовикам виробництва присвоєно високе звання ударника комуністичної праці. 26 чоловік нагороджено медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Робітницю фабрики Т. І. Салтан трудящі селища обрали депутатом обласної Ради депутатів трудящих.
У 1968 році розширено маслозавод і на його базі створено сирзавод. Крім масла, тут почали виготовляти сир типу «Голландський». Щороку підприємство випускає продукції в середньому на суму понад 2,5 млн. крб. Вона відома далеко за межами області. Зокрема, сосницьке масло експортується в Чехословаччину, Польщу, НДР, Югославію, на Кубу.
На спеціалізоване підприємство перетворилося Сосницьке районне об’єднання «Сільгосптехніки», створене на основі місцевої РТС у 1961 році. Воно має добре обладнані майстерні, 104 вантажні і 17 спеціальних автомашин, 46 тракторів та багато іншої техніки. Загальну повагу в колективі об’єднання заслужив комуніст шофер Є. І. Дроб’язко. За три роки і дев’ять місяців він виконав своє п’ятирічне завдання.
Важливе місце в економіці району посідала гідролісомеліоративна станція, що працювала з 1963 до 1972 року. За час її існування закладено більш як 3 тис. га захисних лісонасаджень, споруджено понад 20 водоскидів і 56 км земляних валів, узято під захист від водної ерозії близько 10 тис. га сільськогосподарських угідь. За досягнуті успіхи в 1969 році станція стала учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. Бронзових медалей виставки удостоєно кращих працівників лісників П. М. Кальченка та Я. Ф. Матяша.
Сталися зміни і в галузі колгоспного виробництва. Сосницькі колгоспи протягом 1951—1953 рр. об’єдналися в один, який назвали «Шлях до комунізму». Згодом він влився до колгоспу ім. Горького, центральна садиба якого міститься в с. Загребеллі. 1961 року в межі Сосниці ввійшло с. В’юнище, в якому був розташований колгосп ім. Шевченка, з 1963 року — ім. Довженка. Господарство має 4740 га землі, в т. ч. 1727 га орної. Машинно-тракторний парк налічує 22 трактори, 20 вантажних автомашин, 14 комбайнів та іншу техніку. Більшість виробничих процесів механізовано. Колгосп спеціалізується на відгодівлі худоби та птиці. На колгоспних фермах налічується понад 2 тис. голів великої рогатої худоби, 1059 свиней, близько 3 тис. штук водоплавної птиці. Велика увага приділяється вирощуванню зерна. Протягом восьмої п’ятирічки колгосп в умовах Полісся добився середньої врожайності зернових по 14,6 цнт з гектара, а озимої пшениці — по 18,1 цнт. Належна кормова база і дбайливий догляд забезпечили зростання виробництва продукції тваринництва, зокрема, в 1970 році на одну фуражну корову було надоєно молока по 2546 кг і одержано по 108 цнт м’яса на 100 га угідь. Високих показників у роботі добився ланковий механізованої ланки В. І. Богдан, якого колгоспники послали делегатом на III Всесоюзний з’їзд колгоспників.
Новий зліт творчої активності трудівників Сосниці викликала підготовка до XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України. Колективи підприємств взяли на себе підвищені зобов’язання і з честю виконали їх. Так, колектив швейної фабрики до відкриття XXIV з’їзду КПРС виконав виробничий план першого кварталу 1971 року і реалізував понад план продукції на 30 тис. крб. До 20 листопада 1970 року завершив план восьмої п’ятирічки райхарчокомбінат. Включившись у передз’їздівське змагання, колектив місячні завдання виконував на 150—160 проц. Достроково виконали свої зобов’язання й інші підприємства селища. Делегатом на XXIV з’їзд КПРС сосницькі комуністи обрали передовика виробництва, шофера районного об’єднання «Сільгосптехніки» Є. І. Дроб’язка.
Широкі перспективи в розвитку господарства Сосниці відкриваються в дев’ятій п’ятирічці. На 1975 рік валова продукція промислових підприємств зросте на 38,6 проц. Зокрема, швейної фабрики дорівнюватиме 15 938 тис. крб., тобто порівняно з 1970 роком збільшиться на 62,1 процента.
Провідну роль у господарському й громадсько-політичному житті селища відіграють 42 первинні партійні організації, які об’єднують 660 членів та кандидатів у члени КПРС. Переважна більшість їх працює безпосередньо на виробництві. Активним помічником комуністів є комсомольці. 26 первинних комсомольських організацій налічують 830 чоловік.
Зміцнення матеріально-технічної бази підприємств селища та колгоспу дало змогу розширити капітальне й житлове будівництво. Протягом 1960—1971 рр. споруджено тваринницькі ферми, зерносховище, приміщення райвиконкому, райпобуткомбінату, 12-квартирний житловий будинок тощо. Велику роль у розгортанні будівництва відіграли організація «Міжколгоспбуд», цегельний завод, що став до ладу в 1960 році, та ремонтно-будівельна дільниця, створена 1967 року. У дев’ятій п’ятирічці в селищі буде споруджено головпоштамт, районну лікарню, кінотеатр, середню школу. Розшириться житлове будівництво.
Рік у рік Сосниця упорядковується. Майже всі вулиці заасфальтовані, розбито газони, встановлені люмінесцентні світильники, у 1114 квартирах є газові плити. Звичайними в побуті трудящих стали телевізори, пральні машини, холодильники тощо.
Торговельна мережа селища складається з 24 магазинів і 7 ларків. Це, зокрема, 2 гастрономи, магазини меблів, господарчих товарів, книжковий та ін. Працюють їдальня, кафе, ресторан. Товарооборот торговельних підприємств і підприємств громадського харчування за восьму п’ятирічку зріс на 46,8 процента.
Органи Радянської влади велику увагу приділяють охороні здоров’я трудящих, розвитку освіти й культури. З медичних закладів у селищі є поліклініка, районна лікарня, протитуберкульозний диспансер, два фельдшерсько-акушерські пункти. Пологове відділення лікарні є одним з кращих в області. У Сосниці працюють 4 загальноосвітні школи — середня й дві восьмирічні й вечірня школа робітничої молоді, а також школа-інтернат для глухонімих дітей. У школах 99 педагогів навчають 1429 учнів. У селищі працює також сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку. Стаціонарний і заочний відділи його щороку випускають близько 300 бухгалтерів та економістів для колгоспів і радгоспів області. 1963 року відкрито професійно-технічне училище, де навчається 500 майбутніх механізаторів, 1966 року — музичну школу.
Цікава й змістовна робота щодо виховання дітей в комуністичному дусі провадиться в районному будинку піонерів. Тут працюють гуртки «умілі руки», фото і кінолюбителів, авіамодельний, краєзнавчий та ін. Особливо популярний інтернаціональний гурток, учасники якого листуються з піонерами братніх республік та зарубіжних країн.
Центром культурно-масової роботи є районний будинок культури. При ньому працюють самодіяльні художні колективи, деякі з них своєю виконавською майстерністю наближаються до рівня професійних.. Так, оркестр окарин був учасником обласного й республіканського оглядів, присвячених 100-річчю з дня народження В. І. Леніна, сімейний ансамбль Романенків (скрипка, баян, гітара та бубон) на обласному огляді народних талантів нагороджений дипломом першого ступеня. Гуртки художньої самодіяльності є й на швейній фабриці та побуткомбінаті.
В селищі — дві районні бібліотеки — для дорослих і дитяча. Працівники бібліотек влаштовують книжкові виставки, стенди, тематичні полиці, до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна організували ленінські читання. Заслуговує на увагу досвід роботи бібліотек з питань краєзнавства. Гордістю соснинців є краєзнавчий музей, який багато робить для вивчення рідного краю. В його фондах 7500 експонатів. Засновник і директор музею Ю. С. Виноградський (1873—1965) опублікував 26 наукових праць з історії Чернігівщини. Велику лекційну роботу веде районна організація товариства «Знання», яка налічує 238 лекторів. 22 жовтня 1970 року минуло півстоліття з дня виходу у світ першого номера районної газети «Радянський патріот», яка бере свій початок від газети «Наш путь» і є бойовим партійним органом.
У піднесенні господарського й культурного життя селища важлива роль належить селищній Раді, до якої 13 червня 1971 року обрано 105 депутатів, у т. ч. 55 робітників, 17 колгоспників і 33 службовці. Серед депутатів 52 комуністи. При Раді працюють 7 постійних комісій, які займаються питаннями роботи підприємств, торгівлі, охорони здоров’я, поліпшення побутового обслуговування тощо.
В Сосниці народився всесвітньовідомий кінорежисер і письменник О. П. Довженко (1894—1956). В історію радянського кінематографа він увійшов як автор і постановник відомих картин «Арсенал», «Земля», «Аероград», «Щорс», «Мічурін», «Поема про море» та інших. Популярні також його оповідання часів Великої Вітчизняної війни та кіноповість «Зачарована Десна». 1960 року в хаті, де народився митець, відкрито літературно-меморіальний музей.
Вихідцями із Сосниці є член-кореспондент АН УРСР, доктор хімічних наук, професор К. А. Корнєв, доктор історичних наук, професор В. Я. Тарасенко, письменник В. В. Ковалевський (1906—1970).
Натхнені рішеннями XXIV з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу, трудящі Сосниці разом з усім радянським народом наполегливо борються за дострокове виконання завдань дев’ятої п’ятирічки.
І. З. ОНИЩЕНКО, В. М. ПРИГОРОВСЬКИЙ