Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область
СОКИРИНЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від районного центру і за 5 км від автошляху Прилуки—Суми. Дворів — 704. Населення — 2203 чоловіка. Сільраді підпорядковано с. Біленків.
На території Сокиринців розміщено колгосп ім. Димитрова, за яким закріплено 4444 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3090 га орної землі. Спеціалізація — відгодівля свиней. Працює також цегельний завод.
У селі є середня школа, в якій налічується 341 учень і 24 вчителі, сільськогосподарський технікум, будинок культури на 400 місць, 3 бібліотеки, лікарня на 25 ліжок, медамбулаторія, пологовий будинок.
За самовіддану працю 170 трудівників нагороджено орденами і медалями.
Сокиринці згадуються в літопису під 1092 роком. У селі в 1781 році існував ляльковий театр-вертеп. Скринька вертепу, що дістав назву Сокиринський або Галаганівський, збереглася до нашого часу і є найдавнішою та найдосконалішою. В Сокиринцях довгий час жив і помер видатний український народний кобзар О. М. Вересай (1803—1890). Тут відкрито музей кобзаря. Про Остапа Вересая знав Т. Г. Шевченко, який передав йому свій «Кобзар». Виконавець народних пісень був близько знайомий з відомим художником Л. М. Жемчужниковим. Останній часто бував у селі і написав тут кілька картин. Записувати думи й пісні Остапа Вересая приїздив і великий український композитор М. В. Лисенко.
Радянську владу встановлено у грудні 1917 року. Комсомольську організацію створено в 1921 році, партійну — в 1922.
На фронтах Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билися 425 жителів, з них 163 нагороджено орденами й медалями СРСР. За мужність і відвагу уродженцям села В. В. Крикливому і А. Г. Ткаченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 262 чоловіка віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини. їм у 1956 році встановлено пам’ятник.
У 1954 році споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
У Сокиринцях народився відомий український радянський математик, академік АН УРСР Г. В. Пфейффер (1872—1946). Тут живе ї працює народний умілець-скульптор М. І. Харченко. Одними з його кращих творів є скульптурна група «Шевченко слухає Вересая», «Мати» та ін. Пам’ятник Остапу Вересаю його роботи встановлено в парку.
У селі є чудовий парковий комплекс — один з видатних зразків українського садово-паркового будівництва, створений у першій половині XIX ст. в колишньому маєтку поміщика Галагана. Автором проекту палацу, ротонди та споруд біля входу до парку є відомий архітектор П. А. Дубровський.