Від редакційної колегії тома «Чернігівська область»
Багатовікову історію має Чернігівщина. Славне героїчне її минуле, величне і прекрасне — сучасне.
Понад 40 тис. років тому почала заселятися чернігівська земля. Численні археологічні пам’ятки крізь завісу часу розповідають нам про людське життя в епохи палеоліту, мезоліту, неоліту і міді-бронзи. На початку нашої ери тут жили східнослов’янські племена. Чернігово-Сіверська земля входила до складу Київської Русі — спільної колиски братніх народів — російського, українського, білоруського, які склалися пізніше.
На початку XVI ст. Чернігово-Сіверські землі ввійшли до складу Росії. Це ще більше поріднило населення з російським народом — братом і другом українського народу у боротьбі проти соціально-економічного й національно-релігійного гніту та іноземних поневолювачів. Чернігівці брали активну участь у визвольній війні українського народу проти польсько-шляхетських загарбників. Вони схвально зустріли рішення Переяславської Ради про возз’єднання України з Росією. Активну підтримку серед населення знайшли селянські війни під проводом Степана Разіна та Омеляна Пугачова.
На Чернігівщині зійшлися стежки багатьох славних синів нашої Батьківщини. У різні часи тут жили і творили Т. Г. Шевченко, М. В. .Гоголь, М. І. Глінка, М. М. Коцюбинський та ін., бували О. С. Пушкін, Л. М. Толстой, О. М. Горький. Видатним революціонером-народником і вченим був уродженець м. Коропа М. І. Кибальчич.
Вже в 90-х роках XIX ст. передові робітники і прогресивна інтелігенція Чернігівщини знайомилися з творами К. Маркса, Ф. Енгельса і В. І. Леніна. В 1894 році в підпільній друкарні в с. Комарівці Борзнянського повіту була перевидана праця В. І. Леніна «Що таке ,,друзі народу» і як вони воюють проти соціал-демократів?». Наприкінці XIX століття — початку XX століття в містах почали виникати соціал-демократичні організації. У їх зміцненні виключну роль відіграла ленінська газета «Искра». Під час першої російської революції більшовики очолили виступи робітників і селян проти самодержавства і капіталістичного гніту. За розмахом селянських повстань Чернігівська губернія в 1905—1907 рр. займала одне з перших місць в Росії. У горнилі революційної боротьби гартувалася інтернаціональна єдність трудящих усіх т. національностей. На Чернігівщині починали революційну діяльність Ю. Д. Мельников, М. І. Подвойський, В. О. Антонов-Овсієнко і Ю. М. Коцюбинський.
Коли Велика Жовтнева соціалістична революція перемогла в центрі, її тріумфальний хід охопив усю Україну, у т. ч. і Чернігівщину. Робітники і трудящі селяни під керівництвом більшовиків розгромили війська контрреволюційної Центральної ради і встановили Радянську владу. У цьому їм неоціненну допомогу подали червоногвардійські загони російських робітників.
У роки іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни Чернігівщина була місцем жорстоких боїв. На півночі губернії, у так званій «нейтральній зоні», формувалися перші українські радянські дивізії і полки, які повели переможний наступ проти австро-німецьких та петлюрівських військ. Звідси починали свій бойовий шлях герої громадянської війни М. О. Щорс, В. М. Примаков, М. Г. Кропив’янський, Т. В. Черняк.
Завдяки втіленню в життя ленінської політики Комуністичної партії, дружбі і взаємодопомозі радянських народів трудящі Чернігівської губернії в 1921 — 1925 рр. відбудували народне господарство. Вони брали активну участь у об’єднавчому русі радянських республік за утворення Союзу РСР на ленінських принципах добровільності й рівноправності. «Утворення СРСР за своєю політичною значимістю і соціально-економічними наслідками займає видатне місце в історії Радянської держави. Ця історична подія — переконлива перемога ідей пролетарського інтернаціоналізму, плодотворний результат здійснення ленінської національної політики Комуністичної партії. Утворення Радянського Союзу стало одним з вирішальних факторів, що забезпечили сприятливі умови для перебудови суспільства на соціалістичних засадах, піднесення економіки і культури всіх радянських республік, зміцнення оборонної могутності та міжнародних позицій багатонаціональної держави трудящих».
На Чернігівщині, як і по всій Радянській країні, великі зміни сталися за роки соціалістичної індустріалізації і колективізації сільського господарства. Були споруджені нові і реконструйовані на базі нової техніки старі підприємства. Зміцніли радгоспи і колгоспи. Великих успіхів досягнуто в розвитку освіти, науки, культури.
У перші дні Великої Вітчизняної війни десятки тисяч чернігівців пішли на фронт і вступили до народного ополчення. Залита кров’ю, але нескорена чернігівська земля була партизанським краєм. У партизанському русі і підпільній боротьбі брали участь понад 50 тис. чоловік. На боротьбу з ворогом населення надихали підпільні партійні і комсомольські організації, очолювані Чернігівським обкомом КП(б)У. За мужність і героїзм, виявлені на фронті і в тилу ворога у боях з фашистами, понад 150 чернігівців удостоєні звання Героя Радянського Союзу, десятки тисяч — нагороджені орденами й медалями СРСР. Безстрашний льотчик В. В. Сенько і секретар Чернігівського і Волинського підпільних обкомів КП(б)У мужній партизанський командир О. Ф. Федоров удостоєні двічі звання Героя Радянського Союзу.
У післявоєнний час Чернігівщина перетворилася на область з високорозвинутими промисловістю, сільським господарством, наукою і культурою. За активну участь у партизанському русі, мужність і стійкість, виявлені трудящими Чернігівщини в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни, і за успіхи, досягнуті в розвитку народного господарства, Президія Верховної Ради СРСР 13 червня 1967 року нагородила Чернігівську область орденом Леніна.
Зараз трудящі міст і сіл Чернігівщини — однієї з областей тричі орденоносної Радянської України, натхнені рішеннями XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України, успішно працюють над виконанням завдань дев’ятого п’ятирічного плану. Робітники, колгоспники, інтелігенція своєю самовідданою працею зміцнюють економічну могутність і обороноздатність нашої Батьківщини — Союзу РСР.
Том «Чернігівська область» — справжній народний літопис героїчного минулого і великих діянь сучасності. Том виходить у рік знаменного ювілею — 50-річчя утворення Союзу РСР. У написанні 46 історичних нарисів і 460 довідок про населені пункти — центри селищних і сільських Рад депутатів трудящих брали участь не лише їх безпосередні автори — викладачі, учителі, журналісти, краєзнавці, співробітники архівів і музеїв, а й тисячі їх помічників — старі комуністи, працівники партійних, радянських, профспілкових, комсомольських органів, робітники, колгоспники, інтелігенція, яких об’єднували міські і районні редакційні комісії. Нариси і довідки обговорювалися на зборах представників громадськості у містах, селищах і селах.
Методологічною основою тому «Чернігівська область» є праці основоположників марксизму-ленінізму, матеріали з’їздів і конференцій КПРС і КП України, пленумів ЦК КПРС і ЦК КП України. Для написання нарисів і довідок широко використана джерельна база — документи партійних і державних архівів, поточних архівів партійних, радянських, профспілкових і комсомольських органів, періодична преса, статистично-економічні видання, археологічні матеріали, спогади, твори художньої літератури, усна народна творчість. Історія міст і сіл Чернігівщини висвітлюється стосовно до адміністративного поділу, що існував у той чи інший період.
У томі опубліковано фотографії з фондів партійних і державних архівів, музеїв, редакцій газет і журналів та одержані від окремих громадян. В кінці тому вміщено іменний та географічний покажчики.
Керівництво підготовкою тому до видання здійснювала Головна редакційна колегія. Науково-методичну допомогу в роботі над томом подавав Інститут історії АН У РСР. Наукове редагування і видання книги «Чернігівська область» здійснено редакцією «Історії міст і сіл УРСР» Головної редакції УРЕ АН УРСР.
Редакційна колегія і авторський колектив тому висловлюють глибоку подяку всім науковим установам, навчальним закладам, організаціям та особам, які подали допомогу в написанні історії міст і сіл Чернігівської області.
Книга «Чернігівська область», що є частиною створюваної за постановою ЦК КП України на громадських засадах 26-томної «Історії міст і сіл УРСР», стане добрим посібником для вчителів, пропагандистів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією, сприятиме справі комуністичного виховання трудящих.