Хотинський район, Чернівецька область
Хотинський район створено 11 листопада 1940 року. На заході межує з Застав-нівським, на півдні — з Новоселицьким, на сході — з Кельменецьким районами Чернівецької області, на півночі кордон його йде вздовж Дністра. Це вже територія Кам’янець-Подільського району Хмельницької та Мельнице-Подільського — Тернопільської областей.
Площа — 717 кв. км. Населення — 77,9 тис. чол., у т. ч. 10,7 тис. чол. міського. Густота — 108 чол. на 1 кв. км. Міській і 24 сільським Радам підпорядковано 39 населених пунктів.
Територію його перетинає автострада Чернівці — Київ.
Промисловість представлена 11 підприємствами легкої, харчової, деревообробної та інших галузей, на яких працює понад 2 тис. чоловік. Найбільші серед них цукровий, плодоконсервний заводи, лісокомбінат. Підприємства оснащено новітньою технікою; на кожному запроваджено передову технологію.
Головний напрям сільськогосподарського виробництва 23 колгоспів — вирощування цукрових буряків, озимої пшениці, кукурудзи. Значне місце посідають садівництво, м’ясо-молочне тваринництво.
Сільськогосподарські угіддя становлять 48,7 тис. га, у т. ч. 37,7 тис. га орної землі, 1,2 тис. га сінокосів, 3,6 тис. га пасовищ, 6,2 тис. га багаторічних насаджень. Під лісами — 17,3 тис. га. Середньорічна врожайність зернових за 1964—1967 рр. становила по 23 цнт, у т. ч. озимої пшениці — 20 цнт, кукурудзи — 33,5; цукрових буряків — 227 цнт, овочевих культур — 105 цнт з кожного гектара. На ланах працює 330 тракторів, 134 комбайни різних марок, 280 автомобілів та багато інших сільськогосподарських машин.
Поголів’я великої рогатої худоби по всіх категоріях господарств на початок 1968 року становило 30453 голови, у т. ч. корів 14661; свиней — 23 339, овець і кіз — 15 918. На 100 га угідь 1967 року вироблено по 350,3 цнт молока та по 74,6 цнт м’яса в живій вазі; 17,3 тис. штук яєць на 100 га зернових культур.
В колгоспах району працюють 216 спеціалістів; серед них 78 агрономів, 47 ветеринарних працівників, 43 зоотехніки, 25 механіків, 23 економісти. За успіхи в сільськогосподарському виробництві 498 передовиків удостоєно урядових нагород, серед них 17 чоловік — ордена Леніна, 46 — Трудового Червоного Прапора, 45 — ордена «Знак Пошани».
Широкого розмаху набрало житлове будівництво. За 1946—1967 рр. в районі споруджено 6 202 будинки. Про зростання добробуту трудящих свідчить число вкладників у ощадних касах. На початок 1960 року сума вкладів становила понад 580 тис. крб., наприкінці 1967 — вона зросла до 2 млн. карбованців.
У селах є 252 торговельні підприємства, 70 — громадського харчування. З 1965 по 1967 рр. обсяг товарообороту зріс з 16 486 тис. крб. до 20 654 тис. крб. Лише за 1967 рік райспоживспілка продала населенню 663 радіоприймачі й радіоли, 878 телевізорів, 200 холодильників, 522 пральні і 333 швейні машини, 11 піаніно, 736 велосипедів, 119 мотоциклів, 52 пилососи, будівельних матеріалів на 517 тис. крб.; книг — на 71,4 тис. крб. та багато інших предметів культурно-побутового призначення.
Трудящих обслуговують 64 лікувальні заклади: 6 дільничних і районна лікарні на 440 ліжок, тубдиспансер, 17 державних та колгоспних пологових будинків, 32 фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторія, 6 оздоровчих пунктів. Працюють 77 лікарів і 348 спеціалістів середньої медичної кваліфікації.
Великих успіхів досягнуто на ниві народної освіти. У 1967/68 навчальному році було 44 школи (12 середніх, 22 восьмирічні та 10 початкових). В них навчалося 13 тис. учнів. Для тих, що здобувають освіту без відриву від виробництва, є 3 школи сільської молоді, 2 робітничої та заочна школи, в яких здобувають освіту 1842 учні, працює 998 учителів.
Для культурного обслуговування населення району є 2 будинки культури та 42 клуби, в яких працює 197 гуртків художньої самодіяльності, 54 стаціонарні кіноустановки, з них 19 — широкоекранні; 8 народних музеїв та музейних кімнат; 44 бібліотеки мають книжковий фонд у 266,2 тис. книг.
Районна партійна організація (65 первинних партійних організацій) налічує в своїх лавах 2125 комуністів; 119 комсомольських організацій об’єднують 5966 юнаків і дівчат, а 140 первинних профспілкових організацій— 11 570 членів.
Важливу роль у боротьбі трудящих району за розв’язання завдань комуністичного будівництва відіграє газета «Червона зірка» (з 1940 по 1965 рік вона виходила під назвою «Радянське життя»). Велику ідеологічну роботу проводить організація товариства «Знання», яка налічує понад 580 членів.