Драчинці, Кіцманський район, Чернівецька область (продовження)
Трудівники артілі працюють самовіддано, сумлінно. Авторитет і повагу серед колгоспників здобув П. В. Татарин. Працюючи вісімнадцять років на тракторі, він щорічно перевиконує норми виробітку, економить багато пального. Ланка Д. Т. Татарина протягом останніх п’яти років збирає найвищий в колгоспі урожай кукурудзи — (по 50—70 цнт з га), по 150—200 цнт картоплі. Велику пошану хліборобів завоював колишній голова артілі комуніст О. А. Михайлов, вмілий організатор і керівник. Тепер він — пенсіонер, а колгосп очолює комуніст Я. М. Бойда.
Комсомольська організація села налічує 178 юнаків і дівчат. Три комсомольсько-молодіжні ланки вирощують високі врожаї сільськогосподарських культур. Є. В. Ха-ринович зібрала 1967 року по 421 цнт цукрових буряків і по 60 цнт кукурудзи з гектара. У 1968 році ця ланка одержала по 55 цнт кукурудзи, по 170 цнт картоплі і понад 400 цнт цукрових буряків. Високих показників добиваються телятниці-комсомолки О. В. Садова, О. В. Піць, свинарка М. О. Кузнецова, доярки
М. В. Григорій, О. П. Лунгул, трактористи Г. I. Вондрюк, Ф. Т. Будзь та інші. Комсомольці — активні учасники руху за звання колективів комуністичної праці, що розгорнувся у колгоспі після XXII з’їзду КПРС і охоплював у 1969 році понад 400 чоловік.
При парторганізації колгоспу працює школа основ марксизму-ленінізму, де навчаються комуністи і безпартійні активісти. Нею керує досвідчений пропагандист К. І. Бацей. Його знають як людину широкої ерудиції, яка майстерно розкриває суть марксистсько-ленінського вчення, допомагає знайти в ньому ключ до розв’язання усіх питань. Лекції Бацей унаочнює та ілюструє уривками з художніх творів про видатних діячів міжнародного комуністичного і робітничого руху. Слухачі щомісяця випускають бюлетень школи, в якому діляться досвідом підготовки до занять, вміщують консультації, пропагують новинки політичної літератури.
Велику роботу проводять партійні групи. Кожний комуніст має доручення відповідно до нахилів і здібностей. Виконання систематично перевіряється. Члени партії виступають ініціаторами цікавих заходів. За почином Є. В. Друцула та М. М. Анто-няка було організовано недільники, на яких упорядковано вулиці на околицях села, містки, відремонтовано загорожі. Повністю реконструйовано й дороги на хуторах. Комуніст С. М. Ткачук активно працює з членами вуличних комітетів, обговорює з ними господарські справи. М. Д. Незнайко керує роботою агітпунктів, тримає тісний контакт з учителями школи, працівниками культосвітніх установ.
В колгоспі працюють постійно діючі школи передового досвіду. Тваринники вивчають зооветеринарію, а ланкові і механізатори агрономію. В пропаганді агрозоотехнічних знань беруть участь спеціалісти сільського господарства І. К. Петращук, Г. І. Телетій, І. Г. Задорожняк, С. Ф. Резник, а також майстри сільськогосподарського виробництва.
Трудівники артілі пишаються передовими людьми. 1966 року ланки Г. М. Поповича і П. В. Сави одержали по 8—9 цнт льону-волокна з га. їх за здобуті успіхи нагороджено медаллю «За трудову доблесть». Ланка О. П. Казимір 1967 року виростила по 420 цнт буряків з га; а 1968 по 518 цнт. Рекордного врожаю цукрових буряків 1968 року домоглися й ланки Д. І. Кавценюк (500 цнт), Т. Д. Татарин (491 цнт), Є. В. Татарин (452 цнт), С. М. Попадюк (470 цнт).
Славляться трудовими здобутками і тваринники, яким створено хороші умови праці, обладнано побутові кімнати, відкрито дві їдальні. Наприкінці кожної десятиденки в червоному кутку підбивають підсумки змагання, переможцям вручають перехідні червоні вимпели та грошові премії, узагальнюють досвід передовиків серед усіх трудівників ферми. А вчитися є в кого. Є. Т. Аврам 1968 року надоїла по 3962 кг молока від корови. Завоювали заслужений авторитет чабани І. Т. Чорней, М. В. Ротар, свинарки С. А. Токарюк, Д. І. Аврам, Ф. П. Скрипник та інші невтомні трудівники.
Багатьох передовиків нагороджено орденами і медалями. Ордена «Знак Пошани» удостоєно голову колгоспу О. А. Михайлова, ланкову М. Г. Єричук — ордена Леніна, а ланкових С. М. Басар, Ф. В. Ткачук та Ф. І. Манкіш — ордена Трудового Червоного Прапора.
Про підвищення добробуту трудівників свідчить зростання їх купівельної спроможності. Тільки в магазинах Драчинецького споживчого товариства 1967 року вони купили товарів на 1,1 млн. крб. Серед придбаних речей — 16 мотоциклів, 40 телевізорів, 30 радіоприймачів, 40 велосипедів тощо. ССТ має 13 торговельних підприємств, в яких можна придбати необхідні товари. В них все більше застосовуються нові форми торгівлі.
Колгоспники живуть у світлих, просторих будинках. Лише за 1958—1968 рр. споруджено й перебудовано понад 500 будинків. Обабіч широких вулиць виструнчились гарні оселі трудівників з радіо і телевізійними антенами. Архітектура їх своєрідна, характерна лише для Драчинців. В їх ансамбль органічно вплітаються громадські споруди — двоповерхове приміщення лікарні, середня школа, сільська Рада, сільмаг, продуктовий магазин, пошта, контора колгоспу. У центрі села височить встановлений 1953 року пам’ятник Т. Г. Шевченку. 1965 року у селі споруджено обеліск воїнам-односельчанам, що полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни.
У селі Драчинцях працює лікарня, яка має 35 ліжок. Для неї колгосп спорудив 1965 року новий будинок. Тут працюють висококваліфіковані лікарі та середній медичний персонал. Лікар М. М. Андрюк в хірургічному відділенні проводить складні операції. 1968 року він успішно зробив 86 операцій.
У Драчинцях працює 3 школи: середня, восьмирічна і початкова. В середній школі обладнано хімічний, фізичний та біологічний кабінети, є майстерня, електростанція, лабораторії. У школах навчається 515 учнів. Вищу освіту здобули за роки Радянської влади 75 юнаків і дівчат села. О. М. Аврам закінчила медінститут, зоотехніками стали Г. І. Телетій та Ф. Г. Григорій, ветлікарем — І. К. Петращук. В селі працює 42 фахівці з вищою освітою, 700 чоловік з середньою і неповносередньою.
Педагогічний колектив села налічує 50 чоловік. Вчителями у рідному селі працюють О. М. Курчак, О. М. Казимір, Ф. Д. Терендяк, Ф. І. Сіманович, О. І. Гешко, Ф. М. Шородок, І. М. Тодосюк, О. К. Москалюк. Один син вдови Є. М. Гасяк закінчив Чернівецький університет і працює на кафедрі філософії, дочка здобула медичну освіту, найменша — вчиться у середній школі. У службовця Т. Г. Гешка двоє дітей мають спеціальну середню освіту і заочно вчаться у вищих учбових закладах. У колгоспника С. І. Піця два сини здобувають освіту у Чернівецькому медичному інституті.
Велику агітаційно-масову роботу проводить сільська організація товариства «Знання». Особливу пошану серед трудящих здобули лектори — учителі М. Г. Шестаков, К. І. Бацей, М. П. Гончарова, О. В. Федорченко й інші. О. В. Федорченко працює в системі народної освіти з 1945 року. Вона брала активну участь у колективізації сільського господарства, ліквідації неписьменності. За невтомну працю удостоєна значка «Відмінник народної освіти». Добра слава йде і про У. О. Шульгу, яка теж працює в школі з перших років встановлення Радянської влади. Шанують у селі і вчительку О. М. Кушнір за її велику громадську роботу серед колгоспників, за чуйність і доброту. Коли залишилася сиротою учениця Оля Сакалюк, вчителька потурбувалася, щоб її прийняли до Кіцманської школи-інтернату. Тепер згадує добрим словом Ольгу Милетівну не тільки О. Сакалюк, а й О. Мінська, випускниця школи, яка не пройшла по конкурсу до вузу. Вчителька підтримала дівчину у важку хвилину, порадила піти працювати у колгосп. Оля стала членом молодіжної ланки. Подобається їй робота, вона одночасно готується до вступу у вищий учбовий заклад. 12 років трудиться О. М. Кушнір у школі і завжди вона серед людей, допомагає їм порадою, добрим словом. Односельчани обрали Кушнір депутатом Драчинецької сільської Ради.
Для духовного зростання і культурного відпочинку трудящих — сільський клуб — клуб відмінної роботи, котрий 22 роки очолює комуністка Є. М. Гасяк. Тут працює 6 гуртків художньої самодіяльності: вокальний, музичний, драматичний, танцювальний, художнього читання, а також спортивний. В них бере участь понад 200 аматорів. Драчинецькі музиканти свято бережуть і примножують славу своїх попередників, зокрема скрипальських ансамблів, про які з захопленням писали Юрій Федькович і Ольга Кобилянська.
На протязі півстоліття основою оркестрів скрипалів і бандуристів є члени родин Кирилюків, Костенюків і Блиськів. І. О. Кирилюк написав для оркестру ряд творів. Найбільш відомими є його «Буковинські мелодії». Записи віртуозної гри оркестру зберігаються як золотий фонд у фонотеках Українського республіканського і Чернівецького обласного радіо. Без драчинецьких скрипалів не минають громадські чи родинні врочистості не тільки в Драчинцях та Глинниці, а й у багатьох інших селах району. Оркестр нагороджено багатьма грамотами.
Ансамбль цимбалістів, створений 1965 року, завоював звання народного. Його нагороджено срібного медаллю та дипломом 1-го ступеня. Віртуоз-цимбаліст О. К. Блисько передає майстерність гри на цимбалах своїм синам Манолію та Олександрові. Народний ансамбль цимбалістів підготував цікаву програму до фестивалю, присвяченого 100-річчю від дня народження В. І. Леніна.
Постійним учасником обласного та республіканських оглядів художньої самодіяльності є також ансамбль пісні і танцю, до складу якого входить 120 чоловік. Йому надано звання народного, вручено Шевченківську медаль. Керують ансамблем досвідчені аматори сцени В. Ю. Гаврилюк та Е. В. Маркевич. Найбільш творчу мистецьку обдарованість показують Є. М. Гасяк, І. І. Гудима, О. О. Григорій, С. В. Незнайко, А. Г. Влад, Ф. Д. Кошурба, О. В. Кошурба.
Сільська бібліотека одна з кращих в області. Її фонд налічує 7815 томів. У бібліотеці є великий читальний зал, створено куток атеїста, куток передового досвіду, кабінет політосвіти. Бібліотека постійно влаштовує книжкові виставки, пропагує рішення Пленумів ЦК КПРС і ЦК КП України, проводить читацькі конференції і обговорення книг, бере активну участь в організації і проведенні нових свят та обрядів, розгорнула активну підготовку до 100-річного ювілею від дня народження В. І. Леніна. В окремому місці бібліотеки зосереджено фонд ленінської літератури, складено бібліографію творів В. І. Леніна і літератури про нього. Бібліотека організувала ленінські читання, проводить огляди літератури на теми: «Ленін — вождь, товариш, людина», «Образ Леніна в художній літературі», читацькі конференції, зустрічі з старими комуністами, з учасниками Великої Вітчизняної війни.
У Драчинцях працює дворічна Ленінська народна школа. На заняттях, що відбуваються двічі на місяць, колгоспники вивчають праці В. І. Леніна «Чергові завдання Радянської влади», «Великий почин», «Дитяча хвороба „лівизни” в комунізмі» та інші, знайомляться з листами вождя, з його планом побудови соціалізму в СРСР, з вченням про принципи соціалістичного господарювання, про пролетарський інтернаціоналізм. Заняття проводить досвідчений пропагандист О. М. Курчак. Про наслідки своїх занять та спостережень слухачі школи розповідають у бюлетені «Ленінський дороговказ», який виходить щомісяця.
Важлива роль у здійсненні соціалістичних перетворень належить сільській Раді. Депутати здійснюють керівництво культурно-політичним і господарським будівництвом. В центрі їх уваги і діяльність культосвітніх установ, організація нових обрядів і свят.
Депутати — невтомні шукачі нових форм роботи; вони залучають трудящих до розв’язання важливих проблем. З ініціативи виконкому встановлено міцну дружбу
колгоспників Драчинців з колишніми воїнами-визволителями. Багато трудівників села листуються з ними, часто зустрічаються. 23 лютого 1968 року — в день 50-річчя Радянських збройних сил — на буковинській землі побував танкіст В. М. Павловський з екіпажу Героя Радянського Союзу Г. П. Карюкіна. Мешканці Драчинців влаштували учасникові Великої Вітчизняної війни теплу зустріч.
Новими перемогами у боротьбі за перетворення в життя планів комуністичного будівництва трудящі зустрічають 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. Намічено спорудити Будинок культури на 500 місць, поліклініку, 2 магазини, нові господарські об’єкти в артілі, розширити вулиці, озеленити садиби колгоспників. Радянська влада, колгоспний лад відкрили перед трудівниками села великі перспективи дальшого зростання.
Г. С. ГАБ, 3. І. ІВАНЕНКО, Л. Й. КРАТЮК