Кіцманський район, Чернівецька область
Кіцманський район утворено 11 листопада 1940 року. Розташований в північно-західній частині лісостепової зони Чернівецької області. Межує з Глибоцьким, Вижницьким, Заставнівським, Новоселицьким та Сторожинецьким районами Чернівецької і Снятинським районом Івано-Франківської областей. Територія — 608 кв. км, населення — 72,2 тис. чол., у т. ч. 64,7 тис., або 89,7 проц., проживає в селах. Густота населення — 119 чол. на кв. км. До складу району входять міська, 2 селищні та 19 сільських Рад, яким підпорядковано місто Кіцмань і 43 населені пункти.
Всі села району зв’язані між собою залізницею та шосейними шляхами. Зокрема, район перетинає залізнична лінія Чернівці—Івано-Франківськ—Львів з відгалуженням від станції Лужани на Тернопіль. Важливішими шосейними шляхами є автострада Чернівці—Івано-Франківськ та Чернівці—Тернопіль через Заліщики. Кіцмань має постійні автобусні маршрути з усіма селами і Чернівцями.
Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрових буряків, озимої пшениці, кукурудзи, м’ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво. В районі є 20 колгоспів, Малятинське і Оршівське відділення Чернівецького цукрового комбінату та учбово-виробниче господарство Кіцманського зооветеринарного технікуму. їх сільськогосподарські угіддя становлять 46,6 тис. га, у т. ч. 38,0 тис. орних земель, 5,9 тис. га лук та пасовиськ, 2,7 тис. га багаторічних насаджень.
Підвищується рівень механізації сільськогосподарських робіт. На ланах колгоспів і радгоспів працюють 520 тракторів (в 15-сильному обчисленні), 205 комбайнів, у ,т. ч. 65 зернових, 249 вантажних автомашин. Широко використовується електроенергія.
Важливою галуззю є також тваринництво. На кінець 1967 року по всіх категоріях господарств району на 100 га сільськогосподарських угідь припадало 82,7 голови великої рогатої худоби, у т. ч. 37 корів; 34,6 овець, 75,6 свиней на 100 га ріллі; вироблено 561 цнт молока, 110 цнт м’яса. Грошові прибутки від реалізації продукції сільського господарства у 1967 році в колгоспах становили 17,4 млн. крб., або по 443 крб. з гектара. За успіхи, досягнуті у виробництві продукції рільництва і тваринництва в 1962 році районові було присуджено другу, а в 1965 році — першу республіканську премії. За високі виробничі показники 740 колгоспників вшановано урядовими нагородами, у т. ч. орденом Леніна — 19 чоловік, орденом Трудового Червоного Прапора — 79 чоловік, орденом «Знак Пошани» — 87 чоловік.
У районі працює 13 промислових підприємств, на яких трудиться 2520 робітників. Вони в 1967 році виробили різноманітної продукції на 17,4 млн. карбованців.
Невпинно підвищується добробут трудівників району. Про його зростання свідчить збільшення товарообороту, який за період з 1944 по 1967 рік зріс в 60 разів, оборот підприємств громадського харчування — майже в 100 разів. Лише в 1967 році у районі продано населенню товарів на суму 16,4 млн. крб., що на 3,7 млн. крб. більше проти 1965 року. У 1968 році діяло 169 торговельних підприємств та 69 підприємств Громадського харчування.
У районі функціонує 8 лікарень, 35 фельдшерсько-акушерських пунктів, 17 колгоспних пологових будинків, 22 зуболікарські кабінети, 4 медпункти на підприємствах, 15 молочних кухонь, 8 аптек, 17 колгоспних профілакторіїв. В медичних закладах району трудиться 75 лікарів та 305 чоловік середньої кваліфікації. 3-х працівників нагороджено орденами, 4 — значком «Відмінник охорони здоров’я».
Соціалістичний лад створив необмежені можливості для піднесення загальноосвітнього і культурного рівня трудящих. Всі діти шкільного віку охоплені навчанням; створено умови для підвищення фахового рівня робітників, колгоспників та службовців. За 22 повоєнні роки середню школу закінчило понад 5 тис. чол. Нині в 46 масових школах навчається 10 978 дітей. У вечірніх та заочних школах здобувають освіту понад 1,5 тис. учнів.
Значно зросли за Радянської влади кадри педагогів. 1967 року порівняно з 1940-м кількість вчителів збільшилась у 7 разів. 450 педагогів з 780 — вихідці з району, які здобули вищу освіту у повоєнний період. Сорока кращим учителям району надано звання відмінника народної освіти, 12 вчителів нагороджено орденами і медалями СРСР.
Великого розмаху набрала культурно-освітня робота. До послуг трудящих 43 клуби і будинки культури, 80 бібліотек з книжковим фондом понад 500 тис. томів, червоні кутки, агітпункти. В культосвітніх установах району працює 267 гуртків художньої самодіяльності, в яких беруть участь 3,7 тис. народних митців. Агітаційну та пропагандистську роботу ведуть 670 членів районної організації товариства «Знання».
Організатором і керівником трудящих у здійсненні комуністичного будівництва є районна партійна організація, що нараховувала в своїх рядах на 1 січня 1968 року 1693 члени та 133 кандидати в члени КПРС. Вони об’єднуються в 57 первинних партійних організаціях.
Комсомольська організація району складається з 127 первинних організацій і налічує в своїх рядах 5297 членів. За успіхи в труді та комуністичне виховання молоді у 1967 році комсомольську організацію району нагороджено Пам’ятним ювілейним прапором ЦК ЛКСМУ.
Профспілкова організація району має 125 первинних організацій, які об’єднують 10 120 членів.
Комуністи району виховали багато новаторів сільського господарства і керівників колгоспів, бригадирів і механізаторів, майстрів землеробства і тваринництва. Серед них — 5 Героїв Соціалістичної Праці.