Нижні Станівці, Кіцманський район, Чернівецька область
НИЖНІ СТАНІВЦІ — село, центр сільської Ради. Розташовані на річці Брусниці, за 29 км від районного центру, за 14 км від залізничної станції Вашківці. Населення — 1834 чоловіка.
Сільраді підпорядковані населені пункти Брусенки, Виноград.
У Нижніх Станівцях знаходиться колгосп «Україна», організований у 1948 році. Господарство — рільничо-тваринницьке. Артіль має 2862 га землі (в т. ч. 1258 га орної), понад 880 голів великої рогатої худоби. З допоміжних підприємств є пилорама, механічна, столярно-теслярська та деревообробна майстерні, вальцьовий млин, цегельно-черепичний завод. За високі показники в сільськогосподарському виробництві 4 колгоспники нагороджені орденами та медалями.
В селі є середня школа, бібліотека, клуб, сільський краєзнавчий музей. На честь 50-річчя Великого Жовтня закладено парк. При клубі створено кімнату щастя, в якій реєструються шлюби, новонароджені, проводиться вшанування сімей кращих трудівників. Лікарня на 25 ліжок.
Перша письмова згадка про село є в документі 1596 року.
Селяни Нижніх Станівців брали участь у повстанні 1848 року під проводом Л. Кобилиці. У 1869 році відбувся новий виступ селян, коли сервітутна комісія передала поміщикові частину громадського пасовиська. На придушення виступу прибув військовий загін.
Під час румунської окупації, в 20-х — на початку 30-х років, у Нижніх Станівцях діяв підпільний комуністичний осередок, його учасниками були Г. Тарабан, Г. Яцько, Т. Гуля, М. Волощук, К. і Д. Гулі. В поліцейських документах того часу вказувалося, що більшовицькі ідеї глибоко проникли в селянське середовище, і дехто з селян пропагував ці ідеї. Саме за це в 1931 році було заарештовано селянина Т. Альботу.
В 1940 році в селі створена комсомольська, а в 1946 — партійна організації.
Нижні Станівці славляться своїми майстрами народного мистецтва. Широко відомі вишивальниці М. В. Ремба, Ю. І. Вишиван, килимарниці Ф. М. Яцько, М. М. Симованюк, О. І. бринюк, різьбяр-інкрустатор Й. В. Газінський.
З Нижніх Станівців вийшли С. Ю. Гуцуляк, один з організаторів Компартії Буковини: X. Б. Боднарюк, кандидат хімічних наук, та Г. В. Гейко, кандидат медичних наук.
В околицях села знайдені поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.), черняхівської культури (II—VI століття н. е.) та давнє городище.