Сокирянський район, Чернівецька область
Сокирянський район розташований у східній частині Чернівецької області в зоні лісостепу і займає північно-східну частину Пруто-Дністровського міжріччя. Межує на заході з Кельменецьким, на півночі — з Кам’янець-Подільським районом Хмельницької області, на сході по річці Дністер — з Могилів-Подільським районом Вінницької області, на півдні — з Молдавською РСР.
Район утворено И листопада 1940 року, в сучасних межах з 4 січня 1965 року. Площа — 668 кв. км. Населення — 55,5 тис. чоловік, у т. ч. 8,4 тис. (15,1 проц.) міського і 47,1 тис. (84,9 проц.) сільського. Густота населення — 83 чоловіка на 1 кв. кілометр.
В районі 1 міська Рада (м. Сокиряни) і 19 сільських Рад депутатів трудящих, а всього 29 населених пунктів.
По території району проходить залізниця, яка з’єднує Чернівці з Києвом та Кишиневом. За 3 км від Сокирян розташована однойменна залізнична станція. Автобусним сполученням Сокиряни з’єднані з Чернівцями і селами району, повітряним — з Чернівцями, Хотином, Кам’янцем-Подільським та Кельменцями.
Грунти лісові, переважають сірі (43,9 проц.), темно-сірі (23,5 проц.) та світло-сірі (18,1 проц.). Всього сільськогосподарських угідь 46,9 тис. га, у т. ч. 40,2 тис. га орних земель, 3,0 тис. га сіножатей та пасовищ, 3,7 тис. га багаторічних насаджень. Лісових масивів — 13,6 тис. га. Район багатий на камінь-черепашник.
Основна галузь в районі — сільське господарство. В 1967 році воно дало 71 проц. валової продукції всіх виробничих галузей району.
В районі 19 колгоспів. Основний напрямок їх в рільництві — вирощування озимої пшениці, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику. В окремих колгоспах значне місце займають садівництво і виноградарство.
В колгоспах району протягом 1967 року зерновими культурами було засіяно 16,5 тис. га (45,8 проц.), у т. ч. озимою пшеницею 9 тис. га (25,0 проц.), цукрові буряки займали 5,2 тис. га (14,4 проц.), кормові культури — 10,8 тис. га (30,0 проц.). Середньорічна врожайність у 1964—1967 рр. становила: озимої пшениці 24,5 цнт, кукурудзи — 31,9 цнт, цукрових буряків — 229 цнт з гектара. В ювілейному 1967 році зібрано з кожного гектара по 27,1 цнт зернових культур, зокрема озимої пшениці 27,7 центнера. В тому ж році на колгоспних полях працювали 351 трактор, 72 зернових комбайни, 41 кукурудзяний та 58 бурякозбиральних комбайнів, 213 вантажних автомашин.
Другою важливою галуззю господарства є тваринництво. У 1967 році в районі налічувалось 26,9 тис. голів великої рогатої худоби, 25,1 тис. свиней, 22,9 тис. овець та кіз. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь колгоспи одержали по 445,1 цнт молока і 83,9 цнт м’яса в живій вазі.
В колгоспах району працює 184 спеціаліста з вищою та середньою освітою. Серед них — 68 агрономів, 43 зоотехніки, 32 ветеринарні робітники, 23 механіки, 18 економістів. За успіхи у виробництві сільськогосподарської продукції урядовими нагородами відзначено 272 чоловіка, у т. ч. 13 чоловік нагороджено орденом Леніна. Двом присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Промисловість району представлена 7 підприємствами. Найбільшими підцриємствами є кар’єр по видобуванню каменю-черепашника, маслозавод, харчокомбінат. Завершено будівництво Романковецького плодоконсервного заводу потужністю 8 млн. умовних банок на рік.
Про підвищення матеріального добробуту трудящих свідчать показники житлового будівництва. За післявоєнні роки побудовано в сільській місцевості 6216 будинків і в Сокирянах — понад 450 будинків.
Торговельно-кооперативна мережа району налічує 171 магазин роздрібної торгівлі і 52 підприємства громадського харчування. В 1967 році населенню продано через споживкооперацію понад 1000 велосипедів та мопедів, 585 телевізорів, 117 холодильників, 89 мотоциклів, 211 пральних та 275 швейних машин, 37 пилососів, 9 піаніно, на 544,8 тис. крб. різних будівельних матеріалів та на 73,9 тис. крб. книг.
Населення обслуговують 48 різних лікувальних закладів: 3 дільничні лікарні на 100 місць, районна лікарня на 125 місць, тубдиспансер, 14 пологових будинків, 24 фельдшерсько-акушерських пункти, 1 лікарська амбулаторія, 3 фельдшерсько-оздоровчі пункти. Діють постійні дитячі ясла на 75 місць, в кожному колгоспі — сезонні ясла та дитячі садки. В лікувальних закладах працюють 43 лікарі (з них 6 зубних) та 236 чоловік середнього медичного персоналу. 5 чоловік нагороджено орденами і медалями СPСP. Один з них — орденом Леніна. Почесного звання заслуженого лікаря Української PСP удостоєний один чоловік, 8 — нагороджені значком «Відмінник охорони здоров’я».
В районі 31 загальноосвітня школа, у т. ч. 10 середніх, 14 восьмирічних та 7 початкових. Є одна заочна, 2 школи робітничої молоді, 8 класів та 4 школи сільської молоді. В школах працює 626 вчителів та вихователів. В Сокирянському сільськогосподарському професійно-технічному училищі навчається понад 300 чоловік, працює 11 викладачів та 15 майстрів виробничого навчання. В галузі народної освіти працює 5 чоловік, нагороджених урядовими нагородами, 21 є відмінниками народної освіти.
З культурно-освітніх закладів тут є районний Будинок культури, 16 сільських будинків культури і 12 колгоспних клубів. У них працює 142 гуртки художньої самодіяльності, в яких бере участь понад 2300 чоловік. 36 бібліотек мають книжковий фонд 263 тис. книг. В районі працює 28 стаціонарних кіноустановок, з яких 14 — широкоекранні, 3 радіовузли з 14 928 радіоточками. При Будинках культури та клубах діють 4 університети культури, які відвідує понад 400 слухачів, відкрито 6 народних музеїв та музейних кімнат. У Сокирянах є дитяча музична школа на 110 учнів з класами фортепіано та народних інструментів. До послуг дітей — районний Будинок піонерів.
У 1968 році населення передплачувало близько 50 тис. примірників газет та журналів. Районна газета «Дністрові зорі» виходить з 1944 року (до 1965 року — «Колгоспне життя»).
Товариство «Знання» об’єднує понад 400 спеціалістів з різних галузей знань. У 1967 році ними прочитано близько 5300 лекцій та доповідей.
46 первинних партійних організацій району об’єднують 1584 комуністи, у 97 профспілкових організаціях налічується 7141 член профспілки. У первинних комсомольських організаціях на обліку 4266 комсомольців.