Стара Жадова, Сторожинецький район, Чернівецька область (продовження)
Особливо багато уваги приділялося весняній сівбі, бо із 1664 га орної землі села восени 1943 року озимими засіяли лише 143 га, а для оранки та засіву решти земельної площі в 630 господарствах Старої Жадови було тільки 32 робочих коней та 16 волів. Сільрада організувала супряги, затвердивши графік оранки і сівби ярих культур. Ці заходи допомогли селянам виконати всі весняні роботи.
У липні 1944 року першим на Буковині відновив свою діяльність Старожадівський колгосп «Більшовик». Активістами відродження колгоспу були Д. В. Ковцун, Д. І. Рибак, Я. Т. Шутак та інші. А головою, як і в 1941 році, обрали Д. М. Ярового.
Становлення нового колгоспу здійснювалось в умовах запеклої боротьби з куркульством та бандами українських буржуазних націоналістів. Бандити палили садиби активістів, зокрема К. О. Бучацького, В. О. Тарнавського, у жовтні 1945 року вони по-звірячому спалили у замкненій хаті всю сім’ю комуніста І. І. Бабія. Та криваві розправи не злякали трудящих, які прагнули жити по-новому. Злочинці зазнали справедливої кари.
Постійну допомогу в організації і зміцненні колгоспу подавали старожадівцям Сторожинецький райком КП України та Сторожинецький райвиконком. У центрі їх уваги завжди була виробнича діяльність артілі, зміцнення її керівними кадрами, поліпшення трудової дисципліни, робота з активом села. З ініціативи та за допомогою райкому партії і райвиконкому 1947 року в селі було відкрито хату-читальню, клуб, бібліотеку.
Велику і плідну політичну роботу серед населення вела сільська інтелігенція, а також створена в 1945 році шкільна комсомольська організація. З комсомольців-випускників школи та колгоспної молоді в 1946 році була створена сільська комсомольська організація.
В 1948 році виникла первинна партійна організація Старої Жадови; спочатку вона складалася з 4 комуністів; її першим секретарем був К. К. Зуєв. Роз’яснювальна робота серед населення, особистий приклад комуністів у повсякденній праці, використання сільськогосподарських машин під час обробітку землі, будівництво в артілі «Більшовик» у 1948 році першої на Буковині колгоспної електростанції — все це переконувало селян у перевагах колективного господарювання над одноосібним. У жовтні 1945 року колгосп «Більшовик» об’єднував менше 9 проц. усіх селянських господарств, на кінець 1948 року — вже 65 проц., а на 1950 рік колективізація в Старій Жадові була повністю завершена. Розширювалися посівні площі, підвищувалась урожайність, зростало громадське тваринництво артілі. В 1950 році колгосп мав 240 голів великої рогатої худоби, 170 свиней, 315 овець, тоді як на початку 1945 року налічувалось лише 50 голів великої рогатої худоби, 16 свиней, 20 овець.
У наступні роки партійна організація, правління колгоспу неослабну увагу приділяли дальшому організаційно-господарському зміцненню артілі. Насамперед були сформовані й остаточно укомплектовані бригади, ланки, закріплено за ними тягло, сільськогосподарський реманент, здійснено добір і розстановку відповідних кадрів, організовано їх навчання. Значно поліпшилась ідеологічна робота серед колгоспників. За бригадами, тваринницькими фермами та ланками було закріплено
20 агітаторів, більше уваги приділялось стінній пресі тощо. Багато було також зроблено і для переселення сімей колгоспників з хуторів у село, подана їм для цього необхідна допомога.
Неухильно зміцнювалась економіка колгоспу, зростали самі люди, докорінно змінювались їх свідомість, мораль, ставлення до праці. Багато членів артілі стали майстрами колгоспного виробництва. Першорядна роль у цьому належить партійній організації, яка на 1968 рік налічувала 50 комуністів. Відповідно до нових завдань вона переглянула розстановку кадрів. На провідні ділянки виробництва були направлені комуністи. Понад 75 проц. складу партійної організації безпосередньо працювали в колгоспному виробництві., На фермах і в бригадах організовані партійні групи. Спільно з правлінням колгоспу були розроблені заходи по дальшому піднесенню врожайності зернових культур, розвитку і зміцненню кормової бази, переглянуто комплектування бригад, ланок та закріплено за ними відповідні площі під посіви.
Заслужену повагу колгоспників здобула член КПРС М. М. Рибак. Багато років вирощуючи молодняк, вона стала передовою телятницею району. Переймати її досвід приїжджають колгоспники з сусідніх сіл. За багаторічну сумлінну працю М. М. Рибак у 1958 році удостоєна високої урядової нагороди — ордена Леніна. Кілька років працює ланковою В. І. Попович. Її ланка в 1961—1964 рр. одержувала з кожного гектара понад 160 цнт картоплі, близько 55 цнт зерна кукурудзи, по 7,5 цнт волокна льону. Кращими виробничниками зарекомендували себе комуністи М. М. Тодорюк, І. Г. Шевчук, Д. Г. Глибицький, Д. Я. Шутак та інші. Ударно працювали комсомольці-тваринники Ф. О. Романюк, М. О. Табака, доярки Д. М. Трояновська, Н. Г. Вайпан, О. В. Рибак та багато інших.
Особливо добрий урожай виростили хлібороби артілі «Більшовик» у 1968 році. Незважаючи на несприятливі погодні умови, валовий збір зерна становив понад 15 тис. цнт проти 12 тис. цнт у 1967 році.
В артілі заздалегідь робиться все, щоб забезпечити якнайбільший урожай. З цією метою майже всі озимі та ярі культури розміщуються по найкращих попередниках, заправлених органічними добривами. З усього видно, що в Старій Жадові знають їм ціну. Щороку лани все густіше вкриваються буртами з перегноєм. Жоден клаптик поля не лишається поза увагою. Вже стало правилом: одночасно з сівбою класти в рядки добрива.
У роки семирічки багато уваги було приділено збільшенню площі орних земель. У 1960 році розкорчували 16 га чагарників, зрізали купини на площі 99 га та проклали гончарного дренажу на площі 190 га. Всього ж було освоєно 285 га земель.
Чимало зусиль докладають до спільної справи боротьби за високий урожай механізатори артілі. Вони працюють над удосконаленням механізмів, прагнуть зробити якнайбільше, щоб успішно виконати взяті зобов’язання. Серед передових механізаторів колгоспу — Д. Г. Глибицький, М. І. Церковнюк, І. М. Гаврилюк та інші.
Артіль стала багатогалузевим господарством, що має 6042 га земельних угідь, з них 2391 га орної землі, 350 га відведені під присадибні ділянки, 103 га — площа колгоспного фруктового саду, а решта — ліси, сіножаті, випаси тощо. Обробіток землі здійснюється переважно машинами.
На 1968 рік у колгоспі налічувалось 19 тракторів, 14 автомашин тощо.
Колгосп «Більшовик» — рослинницьке господарство, але в його економіці з кожним роком все вагоміше місце посідає тваринництво. На початок 1968 року в артілі було 1635 голів великої рогатої худоби (у т. ч. 407 корів), 220 свиней, понад 720 овець. Артіль має пасіку на 120 вуликів. Неухильно зростають надходження від реалізованої продукції. Якщо в 1965 році вони складали 522 тис. крб., то в 1968 році — вже 672 тис. крб., що дало можливість перейти до регулярної щомісячної оплати праці членів артілі.
Лише протягом 1961—1968 рр. у колгоспі збудовано цілий ряд господарських об’єктів, зокрема цегляний свинарник-відгодівельник, свинарник-маточник з механізованим приготуванням кормів та паровим опаленням, чотирирядний корівник і телятник з механізованим прибиранням приміщень, пташник, зерносховище з навісами, кукурудзосховище, капітальну зерносушарку та кукурудзосушарку. Крім того, в артілі є своя пилорама, деревообробна майстерня, гараж на 10 автомашин, майстерня для ремонту сільськогосподарських машин, 3 водяні млини, 4 пункти первинної переробки льону та інші господарські об’єкти.
Виросла і оновилась Стара Жадова. Раніше селянин жив із сім’єю в хатині з маленькими вікнами і навіть без димаря. Тепер у селі зведені гарні, просторі будинки з великими вікнами, світлими верандами, більшість на три або й чотири кімнати. Лише протягом 1966—1968 рр. споруджено 80 нових будинків.
Все красивішою стає Стара Жадова, впорядковуються парки, сквери, вулиці, все більше насаджується фруктових і декоративних дерев. І в цьому значна заслуга сільської Ради, очоленої О. І. Чинківською. Виконком сільської Ради невтомно вишукує нові шляхи дальшого підвищення благоустрою населених пунктів, піднесення творчої активності громадян. Ці питання виносяться на обговорення.
Сільська Рада широко практикує обходи садиб депутатами, членами громадських комісій, провадить естетичну пропаганду серед населення. Трудящі постійно дбають про красу і благоустрій села. Вони подали значну допомогу державній організації, яка проводила асфальтування шляху Сторожинець — Вижниця, що проходить через село.
Протягом 1967—1968 рр. старожадівці власними силами збудували капітальні мости через річки Сірет, Косованку та Міхідру, здали в експлуатацію 3 магазини, дитячий садок на 50 місць. У селі є майстерня побутового обслуговування, лазня, 17 магазинів та підприємств громадського харчування. Постійно зростає товарооборот торговельної мережі — на 1968 рік він становив 1353 тис. крб. Трудящі Старої Жадови купують все більше мотоциклів, велосипедів, радіотоварів, годинників, різних швейних виробів тощо. Музейною рідкістю стали тепер у селі саморобний сардак, вузькі портяниці з полотна домашнього виготовлення, біла до колін сорочка чи постоли.
Жителі села забезпечені висококваліфікованою медичною допомогою. Тут є амбулаторія, дільнична лікарня на 20 ліжок.
Одним з першочергових завдань культурного будівництва була ліквідація масової неписьменності серед дорослого населення. У селі є середня, 2 восьмирічні школи, в них навчається 820 дітей, працює 56 досвідчених педагогів. Учителі села ведуть велику культурно-масову та виховну роботу серед населення — виступають з лекціями, керують гуртками політичної освіти, беруть участь у роботі гуртків художньої самодіяльності, є ініціаторами запровадження й утвердження нових обрядів тощо. Школи мають добре обладнані навчальні кабінети і свої майстерні, що допомагає прищепити дітям любов до праці. При школі працюють мовно-літературний, історико-краєзнавчий гуртки та гуртки юних натуралістів, фізиків, кіномеханіків. При середній школі є гуртожиток для дітей з віддалених околиць села.
Крім дільничної лікарні, у Старій Жадові є фельдшерський і фельдшерсько-акушерський пункт, колгоспний пологовий будинок, аптека. Жителі мають змогу на місці дістати першу медичну допомогу, лікуватися в сільській лікарні. А якщо потрібне втручання або консультація спеціаліста вищої кваліфікації, машина швидкої допомоги доставить хворого до районної чи обласної лікарні. У Ялиновому парку на березі Сірету, у колишньому графському будинку розмістився обласний дитячий протитуберкульозний санаторій. Значно зросли кадри медичних працівників. У селі працюють 4 лікарі, 4 фельдшери, 16 медсестер. Медичні працівники виступають перед населенням з бесідами, ведуть гуртки санітарно-гігієнічної освіти. Для наймолодших жителів села — цілодобові дитячі сезонні ясла, дитячі садки.
У новому двоповерховому приміщенні розташований колгоспний Будинок культури. Він став осередком пропаганди нових обрядів, звичаїв, свят. Тут в урочистій обстановці проходить реєстрація новонароджених, справляються комсомольські весілля, в його стінах посвячують у колгоспники, влаштовують проводи до Радянської Армії, свята врожаю.
При центральному клубі працює бібліотека, книжковий фонд якої постійно зростає — на 1968 рік він налічував 6 тис. книг.
Діяльну роботу проводить і колгоспний кабінет політичної освіти. Він один з кращих у Сторожинецькому районі. Агітатори, лектори, політінформатори завжди знайдуть тут потрібні матеріали про економіку артілі, познайомляться з рекомендованою літературою. Роботу кабінету спрямовує методична рада, у складі якої 7 чоловік. Тут працює група консультантів.
На потреби культурних закладів села в 1965 році було асигновано 1300 крб., а в 1967 році для-цієї ж мети артіль витратила 18 347 карбованців.
Тільки на 1969 рік у Старій Жадові передплачено близько 3 тис. примірників газет та журналів. У селі споруджено стадіон, обладнано спортивні майданчики.
Постійна турбота Комуністичної партії і Радянської влади про дальше піднесення матеріального і культурного рівня життя радянських людей запалює колгоспників, робітників та інтелігацію Старої Жадови на нові трудові звершення.
К. М. ЛУК’ЯНЮК, В. М. МАЛИШКО