Сторожинецький район, Чернівецька область
Сторожинецький район утворений 11 листопада 1940 року, в сучасних межах — з 4 січня 1966 року. Розташований в південно-західній частині області, у передгірній зоні Карпат. Межує на півдні з Соціалістичною Республікою Румунією, заході — з Вижницьким, півночі — з Кіцманським, сході — з Чернівцями та Глибоцьким районами.
Його територія найбільша в області — становить 1160 кв. км. Населення — 80,9 тис. чоловік, у т. ч. 10,1 тис. міського. Густота — 70 чол. на 1 кв. кілометр.
За адміністративним поділом до складу входять 20 сільських і одна міська (Сто-рожинецька) Ради. їм підпорядковано 38 населених пунктів.
Місцевість перерізає залізниця Чернівці—Глибока—Сторожинець—Берегомет з відгалуженням з Карапчева на Чудей — Красноїльськ. Найважливіші шосейні шляхи Чернівці—Сторожинець—Красноїльськ, Глибока—Сторожинець—Вижниця та Кіцмань—Дубівці—Сторожинець. На території району протікає річка Сірет з притокою Малий Сірет.
Рельєф — горбиста рівнина, який ускладнюється Чернівецькою височиною, що простягається від Сторожинця до Чернівців. Переважають дерново-підзолисті і глейові супіщані і суглинисті грунти. Значна частина земель заболочена. Ведуться великі культурно-технічні роботи по їх осушенню. Переважають лісо-лучні ландшафти з буковосмерековими та ялиновими лісами.
20 колгоспів спеціалізуються в рослинництві на вирощуванні льону-довгунця, в тваринництві на виробництві м’ясо-молочної продукції. На території району розташована Придністровська дослідна станція садівництва та виноградарства. В районі 54,5 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. орної землі — 33,9 тис. га, сіножатей — 8,3 тис. га, пасовищ — 9,9 тис. га, багаторічних насаджень — 2,4 тис. га. Є багато лісу — 52,4 тис. га. В 1967 році під зерновими культурами було зайнято 11,0 тис. га загальної посівної площі, у т. ч. під озимою пшеницею —6,2 тис. га, льоном-довгунцем — 1,5 тис. га, картоплею — 1,7 тис. га. Посіви кормових культур на орних землях становлять 10,3 тис. га. На малопридатних землях передгір’я колгоспники одержали у ювілейному році в середньому озимої пшениці по 15,0 цнт, льону-волокна — 4,4 цнт, кукурудзи — 29,1 цнт, цукрових буряків по 253 ц з гектара,
Значно зросла механізація сільськогосподарського виробництва. На полях в 1967 році працювало 255 тракторів, 62 комбайни, 228 автомашин. Є лукомеліоративна станція, яка провадить роботи в Сторожинецькому, Глибоцькому та Вижницькому районах.
Однією із важливих галузей господарства є тваринництво. На 1 січня 1968 року в усіх категоріях господарств було 41,9 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. корів — 19,2 тис. голів, 21,6 тис. овець і 11,1 тис. свиней. У громадських господарствах в 1967 році одержано на 100 га сільськогосподарських угідь 247,8 цнт молока, 48,8 цнт м’яса та 52,9 кг вовни.
Кваліфіковане керівництво сільськогосподарським виробництвом здійснюють 138 спеціалістів, значна частина з них мають вищу освіту. За досягнуті успіхи 193 передовики нагороджені орденами і медалями: орденом Леніна — 6 чоловік, Трудового Червоного Прапора — 22, «Знак Пошани» — 36 чоловік.
В районі — 10 підприємств. Домінує продукція лісопереробки. Найбільші з них — Красноїльський деревообробний комбінат та Сторожинецький лісокомбінат. На підприємствах в 1967 році працювало 3334 чоловіка. Виробництво валової продукції сягає 12,6 млн. карбованців.
Широкого попиту набула продукція Будинецького заводу — мінеральна вода «Буковинська».
Проводиться велике будівництво. Протягом 1946—1967 рр. споруджено в місті 674, у селах — 5731 житловий будинок; майже чверть — за останні 5 років.
Є 221 торговельне і 64 підприємства громадського харчування. Ними 1967 року реалізовано товарів на 16 694 тис. крб. В торгівлі працює 48 працівників, нагороджених значком «Відмінник радянської споживчої кооперації».
Про піднесення матеріального добробуту трудящих свідчить також зростання вкладів у ощадні каси. На 1 січня 1968 р. сума їх становила 1,2 млн. крб., або збільшилась проти 1966 року в 2 рази, порівняно з 1960 роком — в 4 рази.
Для медичного обслуговування населення створено 61 лікувальну установу, у т. ч. 9 лікарень на 425 ліжок, 1 тубдиспансер, 11 колгоспних пологових будинків, 37 фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів, 2 санаторії на 350 місць та постійно діючі дитячі ясла на 100 місць. Крім того, в кожному колгоспі відкрито сезонні дитячі ясла та садки. В багатьох населених пунктах у літній час в мальовничих місцевостях відкриваються піонерські табори. У медичних установах — 76 лікарів, 333 працівники середньої спеціальної підготовки. Серед них 9 нагороджено значком «Відмінник охорони здоров’я».
В 63 загальноосвітніх школах (14 середніх, 33 восьмирічних, 16 початкових) навчається майже 15 тис. учнів. Для молоді відкрито заочну та 7 вечірніх шкіл. В школах — 956 учителів; 7 кращих педагогів мають урядові нагороди, 38 — відмінники народної освіти, в середній спеціальний навчальний заклад — Сторожинецький лісний технікум, в якому навчається 665 учнів.
Мережа культурно-освітніх установ налічує 48 клубів та Будинків культури, 57 бібліотек. Крім цього, працює 47 стаціонарних кіноустановок, з яких 22 широкоекранні; 9 народних музеїв, університет культури.
Трудящі на 1968 рік передплатили 57 958 примірників газет та журналів. Лекційну пропаганду проводить районна організація товариства «Знання». Воно об’єднує 615 членів, якими в 1967 році прочитано 4 500 лекцій.
Виходять газети: районна «Радянське село», 3 багатотиражні колгоспні. Районній у 1968 р.— до дня народження В. І. Леніна — присуджено всесоюзну премію ім. М. І. Ульянової. Активну участь у здійсненні народногосподарських планів беруть комуністи і комсомольці. В районі — 61 первинна партійна організація — 1784 комуністи. 151 первинна комсомольська організація налічує 5063 члени ВЛКСМ. В 154 первинних профспілкових організаціях працює 12 548 членів.