Коритне, Вижницький район, Чернівецька область
КОРИТНЕ (до 1946 р.— Велавче) — село, центр сільської Ради. Розташоване на правому березі річки Черемошу, у розвилці її приток Бережниці і Бережонки, за 27 км від райцентру. З півдня село оточують передгір’я Карпат. До найближчої залізничної станції Банилів — 5 км. Населення — 2562 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Бережонка.
В 1948 році в Коритному організувався колгосп ім. В. І. Леніна, нині «Пам’ять Ілліча». Це — багатогалузеве господарство тваринницького напрямку. Спеціалізується воно на виробництві яловичини, в рільництві — переважає льонарство.
Земельний фонд артілі — 2880 га, з них орної землі — 1164 га, саду — 126 га, лісу — 803 га. За роки існування колгоспу проведено осушення надмірно зволожених земель на площі 333 га.
В повоєнний час 270 колгоспників справили новосілля. Населення обслуговують новий універмаг, продмаг, госпмаг, буфет, їдальня, шевська і швейна майстерні, пошта, ощадна каса, фельдшерсько-акушерський пункт. У Коритному є 3 школи (середня, восьмирічна й початкова), 2 бібліотеки, Будинок культури, 4 дитячі ясла.
Село вперше згадується в документі 13 грудня 1433 року під назвою Велавче. На території Коритного та його околиць (Золота балка) виявлені поселення трипільської культури та доби раннього заліза.
В 1848 році у відповідь на заклик Лук’яна Кобилиці в селі відбулося повстання. В 80-х роках XIX століття у Велавчому перебував український письменник Ю. Федькович. 1914 року жителі села повстали проти місцевого поміщика.
В 30-х роках у селі діяла підпільна організація Компартії Румунії. Одним з її керівників був Андрій Мигуца. Місцева організація ВКП(б) в селі створена в 1947 році, комсомольська — в 1948 році.
У Великій Вітчизняній війні брало участь 43 жителі села. Воїнам-односельчанам, що загинули в боротьбі з окупантами, в день 20-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною відкрито пам’ятник. У 1959 році споруджено пам’ятник і першим комсомольцям, яких замучили бандерівці.