Виженка, Вижницький район, Чернівецька область
ВИЖЕНКА — село, центр сільської Ради. Розташована в Карпатах, по мальовничих берегах р. Виженки та її правої притоки Малої Виженки, за 3 км на південь від Вижниці. Населення — 1210 чоловік.
В селі знаходиться центральна садиба колгоспу ім. 40-річчя КП України, організованого в 1950 році. За ним закріплено 1 318 га землі, в т. ч. орної — 27 га, лісу — 620 га. Основний напрям господарства — тваринницький. На фермі налічується 320 голів великої рогатої худоби та 600 овець. Підсобна галузь — лісопереробка. Щороку колгосп переробляє до 1 300 куб. метрів ділової деревини.
Населення обслуговують 3 магазини продовольчих і промислових товарів, кафе «Карпати». В селі є фельдшерсько-акушерський пункт та пологовий будинок.
Природничо-кліматичні умови сприятливі для лікування та відпочинку трудящих. В 1940 році тут відкрито перший на Північній Буковині тубсанаторій, в 1947 році — будинок відпочинку ВЦРПС «Зелені пагорби», де щомісячно відпочиває в середньому по 350 чоловік. У 1965 році введено у дію спеціальний павільйон для оздоровлення колгоспників. Поблизу села є залізосульфітні води, які використовуються для лікування недокрів’я і загального занепаду сил.
Виженка має восьмирічну школу та заочний консультпункт, 4 бібліотеки, 3 клуби з стаціонарними кіноустановками, Будинок атеїста. 114 жителів села за післявоєнний період справили новосілля.
Село вперше згадується у XVIII столітті (спочатку як Верхня Вижниця, потім як Виженка). За переказами, саме тут, при злитті річок Лісківця з Виженкою, зупинено просування татарських орд в Карпати.
На цьому місці стоїть дерев’яна Іванівська церква, збудована в 1792 році (архітектурна пам’ятка, що знаходиться під охороною держави).
На каплиці, що біля церкви, зберігся напис, в якому розповідається про феодально-кріпосницький гніт.
У верхів’ях Лісківця, на горі Берізці, є печера, яку називають Довбушевою. Згідно з переказами, вона з’єднується з галицьким берегом підземним ходом, через який рятувались опришки Довбуша, коли потрапляли у скрутне становище.
У 1928 році в селі виник підпільний комуністичний осередок. Румунська сигуранца викрила підпільників і кинула в 1933 році керівників осередку — М. Ф. Клим, Н. А. Клима, М. Граба до бухарестської в’язниці на 3 роки.
Первинна організація ВКП(б) створена в 1948 році, комсомольська — в 1949 році.
Від рук буржуазно-націоналістичної банди в 1944—1947 рр. загинуло 8 активістів села, в т. ч. перші комуністи-підпільники М. Ф. Клим, Н. А. Клим, перший голова сільської Ради Ф. Ф. Клим. На братській могилі загиблих споруджено пам’ятник-обеліск, а бюст М. Ф. Клим встановлено біля підніжжя пам’ятника Свободи в Бухаресті.
Наприкінці XIX та на початку XX століття Виженку відвідали видатні діячі української культури Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стефаник, Марко Черемшина.
В селі народився 17 лютого 1902 року О. 6. Шевчукевич — український радянський скульптор. Тут живе і працює відома вишивальниця П. Ф. Клим, з 1960 року заслужений майстер народної творчості УРСР. В 1967 році їй присвоєно звання лауреата республіканського конкурсу самодіяльного мистецтва, присвяченого 50-річчю Великого Жовтня, та вручено диплом першого ступеня і золоту медаль.
Житель села П. С. Тихонов за героїзм на фронтах Великої Вітчизняної війни нагороджений кількома орденами та медалями Союзу РСР. Як командир партизанського загону, що діяв на території Чехословаччини, він удостоєний звання почесного громадянина Чехословаччини, а також віщих військових орденів — «За боротьбу з фашизмом» і «Ордена партизана Чехословаччини» 1-го ступеня.
Виженка має чудові народно-пісенні традиції. Від І. Клима, О. Барабольчука та інших записано чимало-переказів і пісень, значна частина яких народилася у самій Виженці. Зразу ж після визволення Буковини багато нових співанок склала селянка С. Костецька. У повоєнний час набули поширення коломийки М. Гудими, що відома також як вишивальниця. Її роботи не раз експонувалися на республіканських виставках.