Горішні Шерівці, Заставнівський район, Чернівецька область
ГОРІШНІ ШЕРІВЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 27 км на південь від рай он-ного центру. До найближчої залізничної станції Садгора — 3 км. Населення — 2321 чоловік. Сільраді підпорядковане село Задубрівка.
В селі знаходиться колгосп їм. Шевченка. Виробничий напрям господарства — зерно-тваринницький. Культивуються сади і виноградники. Загальна площа землекористування 2580 га, у т. ч. орної землі — 1506 га, пасовищ — 194 га, сіножатей — 165 га.
205 сімей переселилися в просторі й світлі будинки, споруджені за останнє двадцятиріччя. 6 підприємства торгівлі та громадського харчування.
Село має середню школу, вечірню школу сільської молоді, бібліотеку, клуб; медичну амбулаторію, фельдшерсько-акушерський пункт, колгоспний пологовий будинок; сезонні дитячі ясла.
На околиці сіл Горішніх Шерівців та Задубрівки виявлено залишки поселень трипільської культури доби бронзи (III—II тисячоліття до н. е.); на горі Городище збереглися рештки земляного укріплення залізної доби (І тисячоліття н. е.); в урочищі гори Горгони — слов’янське поселення (VI—VII століття н. е.). В XII — XIII століттях тут існувало слов’янське поселення.
Про село Горішні Шерівці вперше згадується у 1453 році.
В Горішніх Шерівцях народився український письменник В. І. Карбулицький — перекладач і популяризатор творів І. С. Тургенева, М. С. Салтикова-Щедріна, Л. М. Толстого, А. П. Чехова, О. М. Горького.
Уродженець села М. П. Нагуляк є учасником революційних подій 1917 року в Росії, одним з організаторів революційного руху на Буковині.
У 1931 році 1 Травня в Задубрівці були розвішані червоні прапорці й полотнища з написами «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», «Хай живе радянська молодь!», «Геть владу поміщиків та капіталістів».
В 1932 році створено комсомольську організацію. Першими комсомольцями були М. М. Хащіюк, В. Л. Дани люк, П. 10. Амбросій, В. П. Мінтянський, Г. Д. Іванюк та інші.
Задовго до визволення в селі готувались зустріти Червону Армію. Дружини учасників революційного підпілля Д. Смашнюк, С. Нагуляк і комсомолка П. Амбросій ще взимку вишили червоний прапор, з яким селяни 28 червня 1940 року вітали визволителів.
Першим головою сільради в Задубрівці був М. В. Пав люк. Одними з перших на Буковині жителі в січні 1941 року об’єдналися в колгосп.
У Задубрівці встановлено пам’ятник відважному прикордонникові М. П. Щербині — уродженцю села Іванівни Чернігівської області. На околиці села, прикриваючи відхід своїх товаришів, М. П. Щербина вступив у єдиноборство з трьома танками фашистів і загинув смертю хоробрих. Тут народилася й жила до 1960 року буковинська народна поетеса П. Амбросій, автор багатьох збірок віршів, пісень, коломийок. Живуть у Задубрівці місцевий скульптор М. Ісопенко, колишній член ЦК партії «Визволення» і член підпільного обкому Компартії Румунії М. В. Павлюк, який в 1940 і 1947 роках обирався депутатом Верховної Ради Української РСР.
У народному музеї села Задубрівки, організатором і завідуючим якого є персональний пенсіонер М. В. Павлюк, широко висвітлена діяльність підпільного комуністичного осередку села (1918—1941 рр.), найактивнішими учасниками якого були М. П. Нагуляк, П. І. Мінтянський, М. В. Павлюк.