Апостолівський район, Дніпропетровська область
Апостолівський район утворений 1923 року, розташований в південній частині області. Межує з Софіївським, Криворізьким, Широківським і Нікопольським районами Дніпропетровської та Ново-Воронцовським і Високопольським районами Херсонської областей. На сході омивається Каховським водоймищем. На території району 41 населений пункт, підпорядкований міській, селищній і 8 сільським Радам. Площа району — 1,4 тис. кв. км.
Населення в районі — 63,6 тис. чол., в т. ч. сільського — 39,3 тис., міського — 24,3 тис. Густота населення на 1 кв. км — 45 чоловік.
Залізничні лінії Довгинцеве — Нікополь і Дніпропетровськ — Херсон перетинають район з північного заходу і північного сходу на південний схід і південний захід. Зі сходу на захід проходить канал Дніпро—Кривий Ріг, що дає питну воду, а також використовується для зрошення ланів. Вздовж каналу простягається автомагістраль Нікополь — Кривий Ріг.
На території району тече річка Кам’янка. Грунти — чорноземні, родючі. З корисних копалин тут є марганцеві руди, боксити, нонтоніт (нікель-кобальтова руда), кварц, буре вугілля, граніт, вапняки.
В районі 9 колгоспів, 8 радгоспів, птахофабрика, рибоколгосп, відгодівельний пункт та державний лісорозсадник. Колгоспи і радгоспи району спеціалізуються в основному на вирощуванні зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь). Розвинуті також тваринництво і садівництво.
Загальна площа сільськогосподарських угідь — 139 тис. га, в т. ч. орної землі — 87.3 тис. га, або 62 проц. всієї площі, лісів — 3,5 тис. га, садів — 3 тис., водоймищ — 15 тис., луків і пасовищ — 13,2 тис. гектарів.
Господарства району оснащені високопродуктивною сільськогосподарською технікою. В них працюють 708 тракторів, 348 комбайнів, 398 вантажних автомашин, 520 електромоторів, багато іншої техніки.
У широких масштабах розвинуте зрошувальне землеробство (10,6 тис. га). З усієї площі орної землі зернові займають 43 тис. га, технічні — 12,2 тис. га, кормові культури — 23,7 тис. га. Середня врожайність зернових культур за останні три роки становить 24,4 цнт з гектара.
Чимале місце в сільському господарстві займає тваринництво. В районі налічується 48,5 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. корів — 15,7 тис., що на 100 га угідь становить 15,2 голови. Крім того, на фермах відгодовується 24,5 тис. свиней, 24.4 тис. овець, або відповідно 28 і 24 голови на 100 га сільськогосподарських угідь.
У 1967 році колгоспи і радгоспи одержали 6,2 тис. тонн м’яса, 33, 2 тис. тонн молока, 6,4 млн. штук яєць, що на 100 га угідь становить 59,5 цнт, 321 цнт і 16,4 тис. штук. Того ж року вони виростили 260 тис. шт. птиці, зібрали 365 цнт меду, 85 цнт коконів, виловили 7344 цнт риби.
В районі працюють 12 промислових підприємств. Всього на цих виробництвах і будовах та залізничному транспорті зайнято 8874 робітники. Найголовніші види промислової продукції району — щебінь, цегла, вапно, залізобетон. У 1967 році добуто майже 1300 тис. куб. метрів щебеню, вироблено понад 9800 тис. шт. цегли, 190 тис. тонн вапна, 8500 куб. метрів залізобетону. Харчові підприємства щорічно виробляють понад 3900 тонн борошна, 1367 тонн масла.
Валова продукція усіх промислових підприємств у 1967 році становила 60,9 млн. крб. Провідна галузь — виробництво будівельних матеріалів — дає 40 проц. всієї валової продукції; харчова промисловість у загальному обсязі займає 33 проц. Найбільші підприємства в районі — Токівський каменедробарний завод, Підстепнянський завод будівельних матеріалів, Апостолівський авторемонтний завод. Продукція Токівського заводу широко відома за межами області. Токівським гранітом, наприклад, облицьовано будову Московського університету ім. М. В. Ломоносова на Ленінських горах, з того ж граніту споруджено постаменти для пам’ятників В. І. Леніну в Дніпропетровську, І. Я. Франкові у Львові.
На території району будується одна з найбільших в CPGP теплових електростанцій — Криворізька ДРЕС-2, потужністю 2 млн. 400 тис. кіловат, перша черга якої в 1965 році уже дала промисловий струм.
В районі широко розгорнулося змагання за комуністичну працю. На 1 січня 1968 року двом підприємствам, 162 бригадам, 10 ланкам, 9 цехам, 5 фермам присвоєно звання колективів комуністичної праці, 1413 трудівникам — звання ударників комуністичної праці.
Робітницям Михайлівської птахофабрики Я. М. Корчевій, радгоспу «Криворізький» П. Ф. Фартушній, керуючому відділком радгоспу ім. Димитрова С. М. Коваленкові за одержання високих врожаїв зернових культур та продуктів тваринництва присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Всього в районі урядовими нагородами відзначено 260 трудівників сільського господарства.
Розвиток економіки забезпечив невпинне зростання матеріального і культурного рівня трудящих. Значна увага приділяється тут житловому і культурно-побутовому будівництву. У 1966—67 рр. збудовано 8 шкіл, 3 клуби, введено в дію 15 тис. квадратних метрів житлової площі за рахунок держави, побудовано трудящими 400 будинків.
В районі працює 155 магазинів та 50 підприємств громадського харчування. Товарооборот торговельних підприємств у 1967 році становив 26 млн. крб. Тільки в 1965—1967 рр. населенню продано 37 легкових автомашин, 3,5 тис. телевізорів, 900 холодильників, 1400 радіоприймачів, 900 мотоциклів, 3400 пральних і 1300 швейних машин, 84 піаніно. У 1967 році мешканці району купили книг на суму 69 400 карбованців.
Медичну допомогу населенню подають 6 лікарень, що мають 410 ліжок (в т. ч. 5 лікарень у селах), 29 медичних пунктів, амбулаторія, два лікарські та 5 фельдшерських пунктів, 5 колгоспних пологових будинків. У районі працює 42 лікарі та 289 чол. середнього медичного персоналу, 5 з них — відмінники охорони здоров’я Української РСР.
В 10 середніх, 15 восьмирічних та 20 початкових школах району навчаються 10 800 учнів. З вечірні школи робітничої молоді навчають 600 чол. без відриву від виробництва. Навчально-виховну роботу ведуть 615 вчителів, серед них — 8 відмінників народної освіти УРСР. У селищі Зеленодольську з 1963 року працює філіал Запорізького енергетичного технікуму, в якому навчається 340 студентів.
Культурно-освітню роботу серед населення проводять 35 клубів та будинків культури, 57 бібліотек, книжковий фонд яких становить 302 тис. томів. У клубах району працює 211 гуртків художньої самодіяльності, в яких беруть участь понад 3100 чол. У 1967 році хоровому колективу Токівського сільського клубу присвоєно почесне звання самодіяльного народного хору. Клуб колгоспу ім. Жданова, а також вокальну групу зеленодільського Будинку культури нагороджено дипломами на обласному огляді художньої самодіяльності, а район одержав Почесну грамоту облвиконкому.
В районі є широкоекранний кінотеатр «Батьківщина», 41 стаціонарна та 2 пересувні кіноустановки. Працюють університет культури, 5 університетів для батьків, 2 постійно діючі лекторії, районне відділення товариства «Знання», що об’єднує 415 лекторів.
Видається районна газета «Будівник комунізму» та 7 багатотиражних газет. Жителі району в 1968 році передплатили 62,7 тис. прим, газет та журналів.
На території району відбувались визначні події. У першій половині XVI століття ця територія належала Запорізькій Січі. Тут формувалися загони, які під проводом Богдана Хмельницького в 1648 році виступили проти польсько-литовських окупантів.
В роки громадянської війни Апостолівський район був одним з важливих воєнних плацдармів боротьби з врангелівцями.
Кілька партизанських загонів діяло тут і в роки Великої Вітчизняної війни. 3599 жителів району нагороджено орденами і медалями, одному — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.