Червоногригорівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область
ЧЕРВОНОГРИГОРІВКА (давня назва — Чернишовка) — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на березі Каховського водоймища, за 25 км на схід від районного центру. В селищі є залізничний роз’їзд Ревун. Населення — 7700 чоловік.
Центральна садиба колгоспу «Дніпро» розміщена у Червоногригорівці. Артіль має 8906 га орної землі, спеціалізується на виробництві зерна, молока та м’яса. За високі досягнення у сільському господарстві 14 колгоспників відзначені урядовими нагородами. Видається багатотиражна газета «Колгоспні вісті».
У селищі — середня та початкова школи, два Будинки культури (районний та колгоспний), дві бібліотеки. Функціонує лікарня, працює комбінат побутового обслуговування. Проведено водопровід, вулиці забруковані, налагоджено регулярний автобусний зв’язок з містами Нікополем та Марганцем.
Виникнення селища належить до часів ліквідації Запорізької Січі. В 1905 році тут було кілька революційних виступів гірників і селян, їх боротьбою керували колишній матрос Т. П. Деркач і шахтар Ю. Пахуцький. Після встановлення Радянської влади рудник у Червоногригорівці був націоналізований, керівництво ним взяв у свої руки рудниковий комітет. Партійний осередок організовано в 1919 році. До нього входили П. Ковальов, П. Чебардин, Ф. Гайдук, Е. Ткач, С. Козенко, М. Колодяжний.
В 1922 році в селищі виникла комсомольська організація, секретарем якої в той час був Г. Науменко.
В околицях селища досліджувалися безкурганний могильник катакомбної культури (II тисячоліття до н. е.), а також поселення доби пізньої бронзи з житлами-землянками (початок І тисячоліття до н. е.). На території селища є також кургани скіфського часу (IV—III століття до н. е.). На території Червоногригорівки виявлені рештки поселення слов’ян-землеробів черняхівської культури (III—V століття н. е.).