Нікопольський район, Дніпропетровська область
Нікопольський район — розташований на півдні Дніпропетровської області і межує з Солонянським, Софіївським, Апостолівським та Томаківським районами. Південна частина Нікопольщини омивається водами Каховського водосховища. Територія — 1970 кв. км. Населення — 54,3 тис. чоловік, у т. ч. сільського — 46,6 тис., міського — 7,7 тис. чоловік. Густота — 35 чоловік на 1 кв. км. Одній селищній та 10 сільським Радам району підпорядковано 84 населені пункти.
Територію району пересікає залізнична магістраль Запоріжжя — Кривий Ріг Придніпровської залізниці, автомагістраль, яка зв’язує Нікополь з Дніпропетровськом та Кривим Рогом. Крім того, водними шляхами район сполучається з Києвом, Дніпропетровськом, Херсоном.
В надрах земель Нікопольщини виявлені і розробляються багаті поклади марганцевої руди і граніту.
У районі 13 колгоспів, 3 радгоспи та 2 риболовецькі артілі.
Земельні угіддя становлять 143 тис. га, в т. ч. 117 тис. га орної землі, 3,9 тис. га багаторічних насаджень, 17,2 тис. га пасовищ, 790 га сіножатей. Основна спеціалізація господарства району — виробництво зерна, овочів та тваринницької продукції. Вирощується озима пшениця, кукурудза на зерно та силос, соняшник, картопля, цукрові буряки. Тваринництво має м’ясо-молочний напрям.
Під зерновими культурами в 1967 році було зайнято 55 тис. га, під соняшником — 12,6 тис. га, під кукурудзою на силос — 19 тис. га, під овочами — 1,5 тис. га. У 1967 році колгоспники та робітники радгоспів зібрали 1,2 млн. цнт зерна. З кожного га посівів вирощено в середньому по 22,7 цнт, в т. ч. озимої пшениці — по 25,4 центнера.
Значних успіхів досягли овочівники району. При плані 150 цнт з га одержано овочів по 173 центнера.
Рік у рік збільшується технічна оснащеність сільського господарства. В розпорядженні господарств району в 1967 році було 762 трактори, 145 зернових і 133 кукурудзозбиральних та 90 інших комбайнів, 476 вантажних автомашин, 55 дощувальних установок та багато іншої сільськогосподарської техніки. Рівень механізації в рослинництві становить 99 проц., в тваринництві — 50 процентів.
В колгоспах і радгоспах району на початок 1968 року налічувалось 53,7 тис. голів великої рогатої худоби (в т. ч. 20 тис. корів), 38 тис. свиней, 43 тис. овець.
У 1967 році вироблено молока 42,9 тис. тонн (на 100 га сільськогосподарських угідь 309 цнт), м’яса — 7,8 тис. тонн (на 100 га — 57,8 цнт). Крім того, на кожні 100 га сільгоспугідь вироблено по 96 кг вовни.
У районі працюють 4 Герої Соціалістичної Праці, серед них М. І. Куц, удостоєна також двох орденів Леніна, та 245 передовиків сільськогосподарського виробництва, нагороджених орденами і медалями.
Найкрупніші з 5 промислових підприємств району (без Нікополя)— Новопавлівське кар’єроуправління, Нікопольський комбінат хлібопродуктів, Нікопольське та Лошкарівське відділення «Сільгосптехніки» та ін., на яких працює 1220 чоловік. Так, на Новопавлівському гранітному кар’єрі видобувається в середньому щороку 925 тис. куб. метрів граніту на суму 3,9 млн. крб.
Валова продукція всіх промислових підприємств у 1967 році становила 6,2 млн. карбованців.
Шириться в районі рух за комуністичну працю. 43 бригадам та фермам присвоєно звання колективів комуністичної праці.
В районі працює 230 магазинів та інших торговельних підприємств, товарооборот яких в 1967 році становив 23 млн. карбованців.
У післявоєнний період широкого розмаху набрало капітальне, житлове і культурно-побутове будівництво. Тільки за 1966—1967 рр. в районі збудовано 3 школи, З дитячі комбінати, лікарню на 50 місць, їдальню, 10 магазинів, бібліотеку, прокладено водопровід у селах довжиною в 17,5 км. Понад 300 нових житлових будинків зведено трудящими на власні кошти.
Район має широко розгалужену сітку медичних установ — 9 лікарень на 340 місць, амбулаторію, 34 медичні пункти, в яких працює 39 лікарів.
У 62 школах (в т. ч. 11 середніх, 15 восьмирічних та 36 початкових) навчається 9,1 тис. учнів і працює 672 вчителі, 32 з них — відмінники народної освіти. Крім того, є технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства, в якому здобувають освіту 752 студенти. Для дорослих в районі є 3 вечірні школи робітничої та сільської молоді; їх відвідують 750 чоловік.
Рік у рік зростає кількість культурно-освітніх установ: діють районний Будинок культури та 48 клубів, 33 бібліотеки з книжковим фондом 217 тис. томів. В клубах району працює 31 стаціонарна кіноустановка, 243 гуртки художньої самодіяльності, в яких бере участь 3,5 тис. чоловік. Кращі самодіяльні колективи— музичні і танцювальні гуртки колгоспів ім. К. Маркса, «Дніпро», ім. Горького, які брали участь в обласному фестивалі 1967 року і відзначені дипломами. В колгоспі ім. Горького та школах району створені краєзнавчі музеї.
Успіхи економічного і культурного розвитку району досягнуті під керівництвом партійної організації, яка налічує в своїх рядах 2117 членів КПРС. З метою наукової організації праці партійні організації району створили в господарствах громадську економічну службу — бюро економічного аналізу, виробничо-економічні ради. Діє в районі громадський інститут економіки і організації сільського господарства, в якому є відділи: економіки рослинництва, економіки тваринництва, економіки механізації, електрифікації і будівництва, планово-економічний відділ, відділ наукової організації праці. При інституті є учбовий факультет, який організовує семінари, школи, курси по навчанню сільськогосподарських кадрів, поширює наукові рекомендації серед господарств району. Інститутом керує рада, до складу якої входить 15 чол., серед них — кваліфіковані спеціалісти, досвідчені керівники колгоспів і радгоспів, партійні, радянські працівники.
Велика увага приділяється поширенню партійно-політичної освіти серед населення. У 99 початкових та середніх політичних школах навчається 2020 комуністів та безпартійних. В районі працюють 540 лекторів. Повсякденну масову роботу з трудівниками колгоспного та радгоспного виробництва проводять 28 агітколективів.
Велику допомогу партійним організаціям району у мобілізації трудівників села на успішне виконання рішень партії, у комуністичному вихованні їх подає районна та колгоспна преса. 37-й рік видається газета «Нікопольська правда». Всі 13 колгоспів випускають багатотиражні газети. Разовий тираж районної преси — 22 тис. примірників.
Нікопольщина має славну історію. Тут була розташована Запорізька Січ, тут формував свої полки Богдан Хмельницький, звідси повів їх на боротьбу з польською шляхтою. В селі Капулівці зберігається могила кошового отамана війська Запорізького Івана Сірка. В дні святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією на ній встановлено погруддя Івана Сірка.
В буремні роки першої російської революції Нікопольщина була охоплена пожежею селянських виступів проти поміщиків. Селяни сіл Чортомлика та Сулицького навесні 1905 року з’явилися в економію графа де-Уссо і вимагали повернути землі, захоплені у них поміщиком. В листопаді 1905 року селяни розгромили графську економію. Лише з допомогою війська вдалося придушити селянські заворушення.
Нікопольський район був місцем запеклих боїв за владу Рад з австро-німецькими загарбниками та гетьманщиною, денікінцями та врангелівцями.
Тисячі нікопольців брали участь у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни.
5 жителям району за мужність і відвагу, виявлену в боях з німецькими загарбниками, присвоєно звання Героя Радянського Союзу, серед них один нагороджений двома Золотими медалями Героя Радянського Союзу.