Синельниківський район, Дніпропетровська область
Синельниківський район розташований на лівобережжі Дніпра. Він межує на заході з Дніпропетровським і Солонянським, на півночі — з Новомосковським і Павлоградським, на сході — з Васильківським районами Дніпропетровської області, на півночі — з Вільнянським районом Запорізької області. Його територія — 1680 кв. км. Населення — 86,5 тис. чоловік, у т. ч. міського — 52,5 тис. і сільського — 34 тис. чоловік. Середня густота населення — 52 чоловіки на 1 кв. кілометр.
Район утворено в 1923 році. Міській, 3 селищним і 12 сільським Радам депутатів трудящих підпорядковані тут 138 населених пунктів.
Територію району пересікають дві залізниці Донбас—Кривбас і Москва— Севастополь та автомагістраль Москва—Сімферополь. Центр району — місто Синельникове — великий залізничний вузол.
Поверхня району — хвиляста рівнина, порізана широкими балками і кряжами. Тут протікають ріки Верхня і Нижня Терса, на заході — Дніпро.
Грунти — чорноземні. З корисних копалин в районі є поклади бурого вугілля, вапняків, бутового каменю, білої глини, піску.
Сільське господарство району має зерно-молочно-м’ясний напрям. Тут 19 колгоспів, 3 радгоспи, селекційно-дослідна станція, районне об’єднання «Сільгосптехніка» з двома відділеннями.
Площа сільськогосподарських угідь — 138 850 га, в т. ч. орних земель — 116 471 га (83,8 проц.), лісосмуг і лісів — 2287 га (1,5 проц.), водоймищ з затоками — 1879 га (1,3 проц.), садів — 3526 га (2,6 проц.), луків і пасовищ (з сінокосами) — 14 996 га (10,8 проц.).
Посівна площа в 1967 році становила 113,6 тис. га. Зокрема, під зерновими було зайнято 56,5 тис. га (49,6 проц.) і під технічними — 16,1 тис. га (14 проц.). Основними зерновими і технічними культурами є озима пшениця, соняшник, цукровий буряк.
У колгоспах і радгоспах району на 1 січня 1968 року налічувалося 62,3 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 22,6 тис. корів; 24,4 тис. свиней, 20,3 тис. овець. На 100 га угідь тут припадає 45 голів великої рогатої худоби, 15 голів овець, свиней на 100 га ріллі — 21. Виробництво молока в 1967 році на 100 га сільськогосподарських угідь в середньому становило 320 центнерів.
Рік у рік зростає матеріально-технічна база колгоспів і радгоспів. У 1967 році вони мали 764 трактори, 462 комбайни, 428 вантажних автомашин. Рівень механізації трудомістких робіт у сільськогосподарському виробництві досить високий. В рільництві механізовано майже всі процеси, в тваринництві — значну частину їх.
У післявоєнні роки за сумлінну працю в сільському господарстві орденами і медалями Радянського Союзу нагороджено понад 500 трудівників району. Троє з них удостоєно високого звання Героя Соціалістичної Праці.
Значного розвитку в районі набуває промисловість. Тут налічується 16 промислових підприємств, на яких зайнято 3957 робітників і службовців. Валова продукція промисловості в 1967 році обчислювалась в 38,3 млн. крб., у т. ч. машинобудівної і металообробної — 10,3 млн., харчової — 9,8 млн., легкої — 14,1 млн., промисловості будівельних матеріалів — 1,9 млн., інших галузей — 2,2 млн. Найбільшими підприємствами району є заводи ім. Комінтерну та арматурний, швейна фабрика. Найголовніші види промислової продукції — автомобільні ресори, різноманітна арматура.
За високі показники у праці понад 56 передовиків промисловості, залізничного транспорту і зв’язку в післявоєнні роки нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. У 1959—1967 рр. 5 підприємств, 207 цехів, змін, бригад, ферм і дільниць було удостоєно звання колективів комуністичної праці, а 1402 робітники, колгоспники — звання ударників комуністичної праці.
Невпинно зростає мережа торговельних підприємств району. Вона включає 284 магазини, 63 підприємства громадського харчування. Лише у 1967 році населенню продано 1000 радіол і радіоприймачів, 2371 телевізор, 239 мотоциклів і моторолерів, 680 холодильників, 2202 пральні машини, 33 легкові автомашини. Товарооборот за 1967 рік становить 31,6 млн. карбованців.
З кожним роком зростає добробут трудящих, збільшуються трудові заощадження.
В районі провадиться значне житлове будівництво. За 1959—1967 рр. тут збудовано державою житлових будинків площею близько 25 тис. кв. м і понад 7 тис. будинків індивідуальними забудовниками — робітниками й селянами за власні трудові заощадження.
В особистій власності трудящих — 238 легкових автомашин і 3800 мотоциклів.
Всі ці досягнення стали можливими завдяки повсякденному піклуванню партії й уряду про підвищення матеріального і культурного рівня життя радянських людей.
За роки Радянської влади в районі створено широку мережу закладів охорони здоров’я трудящих. На 1 січня 1968 року тут було 8 лікарень на 590 ліжок, 36 медпунктів, 7 амбулаторій. В них працювало 880 медичних працівників, у т. ч. 85 лікарів. 5 з цих нагороджено значком «Відмінник охорони здоров’я».
В районі 68 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 14 середніх, включаючи школу-інтернат, 21 восьмирічна і 33 початкові. В школах навчається 13 439 учнів. У 7 школах робітничої і сільської молоді дістають середню освіту понад 2 тис. чол. Працює музична школа на 200 учнів. В селі Василівці на березі Дніпра розташований районний піонерський табір, де кожного року відпочиває 450 піонерів. В школах району працює 799 вчителів, серед них — заслужений вчитель школи УРСР, 42 відмінники народної освіти. При кожній середній школі є батьківський університет.
До послуг трудящих — Будинок культури і 41 клуб, у т. ч. 34 сільських. При клубах працюють 273 гуртки художньої самодіяльності, в роботі яких бере участь 3729 чол. В районі налічується 44 бібліотеки, книжковий фонд яких — 419 тис. книжок. Є 3 широкоекранні кінотеатри, 36 кіноустановок та кінопересувок.
На громадських засадах створено 4 історико-революційні музеї: три при середніх школах і один — в колгоспі ім. Леніна (с. Новоолександрівка). Історико-революційний музей при міській середній школі № 4 завоював у 1965 році перше місце на республіканському огляді шкільних музеїв.
Виходять районна газета «Ленінські заповіти» і три багатотиражки.
Районна організація товариства «Знання» об’єднує 47 первинних організацій, що налічують 670 членів.
Партійна організація району на 1 січня 1968 року налічувала понад 3 тис. комуністів, комсомольська — близько 5 тис. членів.